Київська округа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Київська округа
Основні дані
Країна:  УСРР
Губернія: Київська (до 1925)
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населення: 1 592 912 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр: Київ
Кількість районних рад: 20
Мапа округи
Мапа округи
Окружна влада
Газета: «Пролетарська правда»

Ки́ївська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 19231930 роках. Утворена 7 березня 1923 року у складі Київської губернії. Окружний центр — місто Київ. Проіснувала до 2 вересня 1930 року. На час утворення налічувала 20 районів. Упродовж 19241930 років межі і склад округи не раз змінювалися.

На півночі округа межувала з Білоруською СРР, на північному сході з Чернігівською округою, на сході з Ніжинською та Прилуцькою, на півдні з Черкаською, на південному заході з Білоцерківською та Житомирською і Коростенською на заході.

Станом на 1 жовтня 1925 року складалася з 25 районів та 559 сільрад, населення — 1,501 млн осіб.

Історія[ред. | ред. код]

У 1923 році в УСРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня у складі Київської губернії було утворено Київську округу із окружним центром у місті Києві, до складу якої увійшли територія Київського повіту і частини Білоцерківського, Чорнобильського, Переяславського та Канівського повітів Київської губернії, а також частина Остерського повіту Чернігівської губернії. До складу округи увійшло 20 новоутворених районів та місто Київ, що не входило до жодного району.[1][2][3]

28 жовтня 1924 року було розформовано Малинську округу, а її території 13 березня 1925 року розподілені між Київською, Житомирською та Коростенськими округами. Зокрема, до Київської округи було перечислено:

27 березня 1925 року було внесено наступні зміни у склад Київської округи:

3 червня 1925 року ліквідовувалися Київська та усі інші губернії в УСРР, а Київська та усі інші округи підпорядковувалися безпосередньо центральному уряду з 1 серпня 1925 року.[7].

Також 3 червня 1925 року було внесено наступні зміни у склад Київської округи:

10 червня 1925 року до Київської округи було передано два райони з Полтавської губернії: Переяславський район із розформованої Золотоніської округи та Лехнівський район Прилуцької округи[9]. Таким чином в окрузі стало 25 районів.

Станом на березень 1926 року до Київської округи входили:

  • місто Київ (окружний центр);
  • три сільради біля Києва, що безпосередньо підпорядковувалися Київському окружному виконавому комітету (з грудня 1925 року): Дарниця, Микільсько-Слобідська та Чоколівська;
  • 25 районів, причому порівняно з попередніми даними відбулися зокрема такі зміни:
    • центр Лехнівського району був у містечку Березань,
    • Ново-Шепелицький район став називатися Шепелецьким (центр залишався у Нових Шепеличах).[10]

Восени 1927 року було проведено районування, яким було розформовано 5 районів (Будаївський, Гостомельський, Великодимерський, Германівський та Рогозівський), організовано новий Київський район та змінено межі 10 районів (Боришпільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Жукинський, Кагарлицький, Макарівський, Обухівський, Переяславський та Ржищівський).[к 1] У Київському районі обліковувалося 48 сільрад, з яких у нову межу міста Києва повністю входило 6 сільрад (Біличська, Воскресенсько-Слобідська, Горенська, Мишолівська, Позняківська й Совська) і частково ще 3 сільради (Мостищенська, Романівська й Хотівська), але які підпорядковувалися Київському районному виконавчому комітету. Таким чином Київська округа стала складатися із міста Києва та 21 района, причому замість Лехнівського у довідниках значився вже Березанський район.[11]

2 вересня 1930 року було прийнято постанову, якою з 15 вересня Київська та всі інші округи ліквідовувалися, а всі райони підпорядковувалися безпосередньо центральному уряду УСРР. Водночас також було:

Карти округи[ред. | ред. код]

Склад[ред. | ред. код]

На час утворення (1923 рік)[ред. | ред. код]

Київська округа була утворена на початку 1923 року у складі міста Києва (окружного центра) та 20 районів з територій колишніх Київського і частин Білоцерківського, Чорнобильського, Переяславського та Канівського повітів Київської губернії, а також частини Остерського повіту Чернігівської губернії.[1][3] У кінці 1923 року до міста Києва було приєднано 32 поселення із навколишніх районів. На кінець 1923 року у 20 районах округи налічувалося 288 сільрад і 843 поселення.[13]

У наступній таблиці зібрані дані про склад округи і її районів станом на 1923 рік.

Райони Київської округи (1923 рік)[1][3][13]
№ у постанові Назва району Старий повіт[п 1] Старі волості[п 1] Кількість сільрад[п 2] Кількість поселень[п 2]
місто Київ (окружний центр)[п 3] Київський[п 4] м. Київ (повітове місто)[п 5] 0 33
15 Баришівський Переяславський Баришівська, Скопецька 11 26
13 Боришпільський Переяславський Боришпільська, Іваньківська і Сулинівська 8 40
10 Бородянський Київський Бородянська 14 47
17 Броварський Остерський (Чернігівська губернія) Броварська, Микольсько-Слобідська 13 19
7 Будаївський Київський Будаївська, Шпитківська, і Микольсько-Борщаківська 26 79
8 Бишівський Київський Бишівська 14 78
6 Васильківський Білоцерківський, Київський Васильківська[п 6] і частина Велико-Дмитріївської (с. Велика і Мала Бугаївка)[п 7] 9 33
3 Германівський Київський Германівська і Чорняхівська 12 19
18 Гоголівський Остерський (Чернігівська губернія) Гоголівська 9 25
11 Гостомельський Київський Старопетрівська і Ворзельська 23 98
12 Димерський Київський, Чорнобильський Димерська[п 7], Литвинівська[п 7] і частина Горностайпільської (на південь від р. Тетерева)[п 8] 17 63
20 Жукинський Остерський (Чернігівська губернія) Жукинська 14 18
2 Кагарлицький Київський Кагарлицька, Стовянська 11 21
9 Макарівський Київський Макарівська 20 73
16 Македонський Канівський Македонська, Велико-Прицківська і Ходорківська 20 32
4 Обухівський Київський Обухівська, Трипільська і частина Велико-Дмитріївської (села Старі й Нові Безрадичі) 15 39
1 Ржищівський Київський Ржищівська, Стайківська 14 19
14 Рогозівський Переяславський Воронківська, Рогозівська і Ерковецька 15 35
19 Семиполківський Остерський (Чернігівська губернія) Семиполківська 9 34
5 Хотівський Київський Хотівська і частина Велико-Дмитріївської 14 45

Примітки

  1. а б згідно постанови про утворення округи
  2. а б на кінець 1923 року (згідно Списку поселень Київщини)
  3. у "Списку поселень Київщини" 1924 року місто Київ часто зазначається окремо від Київської округи, як губерніяльний центр
  4. У кінці 1923 року до Києва були також приєднані поселення, які до районування входили до Остерського повіту Чернігівської губернії
  5. У кінці 1923 року до Києва були також приєднані поселення, які до районування входили до Микільсько-Борщагівської, Хотівської, Старо-Петрівської, Борщагівської та Шпитківської волостей Київського повіту, а також до Микільсько-Слобідської та Броварської волостей Остерського повіту Чернігівської губернії
  6. Білоцерківський повіт
  7. а б в Київський повіт
  8. Чорнобильський повіт

Райони[ред. | ред. код]

Упродовж існування Київської округи до її складу входили такі райони:

Також до складу округи входило місто Київ, що, як окружний центр, не входило до складу жодного з районів.

Демографія[ред. | ред. код]

Станом на 1923 рік[ред. | ред. код]

Станом на 1923 рік загальне населення округи становило 960 621 людей, з них 366 396 — у Києві.[3]

Населення за районами (1923)[3]
Райони Населення
місто Київ (окружний центр) 366396
Баришівський 26040
Боришпільський 19974
Бородянський 19314
Броварський 29000
Будаївський 46524
Бишівський 24073
Васильківський 27886
Германівський 27208
Гоголівський 23000
Гостомельський 36834
Димерський 27476
Жукинський 27000
Кагарлицький 27577
Макарівський 27152
Македонський 35155
Обухівський 37418
Ржищівський 34118
Рогозівський 40910
Семиполківський 30000
Хотівський 27567

Дані перепису 1926 року[ред. | ред. код]

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 1 592 912 осіб (48,59% чоловіків і 51,41% жінок). З них 591 705 (37,15%) були міськими, а 1 001 207 (62,85%) сільськими жителями. За національним складом: 78% становили українці, 10,2% євреї, 8,7% росіяни, 1,6% поляки, німці і білоруси по 0,4%, інші національності загалом 0,7%. Українська була рідною мовою для 73,6% жителів, а російська — для 17,9% жителів.

Населення, національний та мовний склад районів округи за переписом 1926 року[14]
Район Населення,
осіб
Національний склад, % Рідна мова, %
українці євреї росіяни поляки німці білоруси чехи українська російська інша
м. Київ 512 088 42,3 27,4 24,5 2,7 0,7 1,1 0,2 27,9 52,2 19,9
Баришівський 32 087 97,4 1,5 0,5 0,1 96,9 0,5 2,6
Березанський 44 847 99,0 0,3 0,4 0,1 0,1 99,0 0,5 0,5
Бишівський 30 814 96,6 0,3 0,3 0,1 2,4 96,6 0,4 3,0
Боришпільський 32 770 97,5 1,9 0,7 0,1 97,5 0,9 1,6
Бородянський 30 539 89,8 1,8 1,0 7,0 0,1 0,1 96,5 1,1 2,4
Броварський 36 162 97,4 1,5 0,7 0,1 0,1 96,6 1,1 2,3
Брусилівський 42 197 96,5 0,9 0,1 1,9 0,2 97,3 0,2 2,5
Будаївський 59 668 97,2 0,2 1,6 0,4 0,1 0,2 96,5 2,5 1,0
Васильківський 62 916 93,5 4,9 1,1 0,1 0,1 93,1 1,9 5,0
Великодимерський 47 921 98,9 0,5 0,4 98,8 0,4 0,7
Германівський 38 723 99,2 0,3 0,2 0,1 0,1 98,9 0,4 0,7
Гостомельський 38 821 89,2 0,9 5,5 2,6 0,9 0,2 0,1 85,8 9,9 4,3
Димерський 34 565 97,2 1,0 0,4 0,7 0,3 0,1 97,6 0,6 1,8
Жукинський 31 108 99,3 0,1 0,2 99,1 0,4 0,5
Іванківський 40 540 88,3 1,8 5,6 4,0 0,1 0,1 92,0 5,7 2,4
Кагарлицький 35 590 97,6 1,4 0,5 0,1 0,1 97,5 0,6 1,8
Макарівський 48 293 90,7 1,9 0,8 3,9 1,9 0,5 94,0 1,1 5,0
Обухівський 58 459 99,4 0,2 0,2 99,4 0,3 0,4
Переяславський 78 971 94,6 4,6 0,6 0,1 94,6 0,9 4,5
Ржищівський 68 980 96,6 2,5 0,5 0,2 96,7 0,6 2,7
Рогозівський 39 690 99,0 0,1 0,4 0,1 99,2 0,5 0,4
Розважівський 41 241 88,0 1,3 4,0 4,8 0,9 0,7 90,8 4,0 5,2
Хабненський 36 728 87,2 6,0 0,2 4,4 0,9 1,0 91,3 0,3 8,4
Чорнобильський 42 306 88,2 9,2 1,7 0,5 0,1 87,8 2,4 9,8
Шепелицький 27 087 93,0 2,5 3,6 0,5 0,1 0,2 88,5 8,6 2,9
Київська округа 1 593 111 78,0 10,2 8,7 1,6 0,4 0,4 0,1 73,6 17,9 8,4

Керівники округи[ред. | ред. код]

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У[ред. | ред. код]

Голови окружного виконавчого комітету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У довіднику "Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки" зазначено, що Будаївський і Гостомельський були приєднані до Київського, Великодимерський — до Броварського, Германівський — до Обухівського, а Рогозівський — до Бориспільського, водночас не було наведено деталей відносно розподілу сільрад ліквідованих районів, а також назв відповідних постанов.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Постанова ВУЦВК № 18–19 (309) від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
  2. Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 року «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»
  3. а б в г д Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) / У. С. С. Р. Народный комиссариат внутренних дел.  — Х. : Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р, 1923. — 135 с. [Архівовано 13 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 28 жовтня 1924 року «Про ліквідацію Малинської Округи на Київщині».
  5. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 13 березня 1925 року «Про точний розподіл території зліквідованої Малинської Округи на Київщині між Київщиною і Волинню».
  6. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 27 березня 1925 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля».
  7. Постанова ВУЦВК від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління».
  8. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини».
  9. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 10 червня 1925 року «Про скасування Золотоноської округи й инші зміни адміністраційно-територіяльного поділу Полтавщини».
  10. Список поселень Київської округи / Київський Окружний виконавчий комітет робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. — К., 1926. — 132 с.
  11. Статистично-економічний довідник київщини 1927/28 р. / Київський окрплан та Окрстатбюро.К. : Видання «Экономического вестника», 1928 — 532 с.
  12. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».
  13. а б Список поселень Київщини (1924) // Вид. газети «Вісник Київ. губвиконкому» — сторінки 21, 23-24, 41
  14. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]