Томаш Вавжецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томаш Вавжецький
Народився7 березня 1759(1759-03-07)[4]
Meikštaid, Браславський повіт, Віленське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер5 серпня 1816(1816-08-05)[1][2][3] (57 років)
Vidzy Laŭčynskijad, Новоолександрівський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
ПохованняВідзи
Країна Велике князівство Литовське
Річ Посполита
Діяльністьполітик
Знання мовпольська
Посадахорунжий великий литовський[2], посол Сейму Речі Посполитої[d], Q65952526? і Q66791401?
Військове званнягенерал
Конфесіякатолицтво
РідQ63531231?
БатькоTadeusz Wawrzeckid[5]
МатиBarbara Tyzenhauzd
У шлюбі зJózefa Pacd[3]
Автограф
Нагороди

Томаш Антоні Вавже́цький (пол. Tomasz Antoni Wawrzecki; 7 березня 1759 — 5 серпня 1816) — польський військовий і політичний діяч, підкоморій ковенський (з 1784), хорунжий великий литовський (1791).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Належав до гербу Роля.

Герб Роля
Поштова марка Білорусі, 1994

У січні 1791 отримав від польського короля Станіслава Августа посаду хорунжого великого литовського. Прихильник реформ, в 1788 був обраний послом (депутатом) від Браславського повіту на Чотирирічний сейм (1788—1792). Член об'єднання прихильників нової польської конституції 1791-го.

У лютому 1791 запропонований королем на посаду підскарбія надвірного литовського, від якої відмовився.

В 1792 брав участь в російсько-польській війні.

Під час повстання під керівництвом Тадеуша Костюшка отримав чин генерал-лейтенанта (16 жовтня 1794). Після бою під Ґміна Мацейовіце, де Тадеуш Костюшко був важко поранений і взятий у полон, був призначений головнокомандувачем польських повстанських сил. Брав участь у битві за Прагу (передмістя Варшави, листопад 1794).

В 1796 погодився присягнути російському імператору Павлу I, за що був звільнений разом з 12 тис. полонених поляків.

З 1813 — член Тимчасової ради, керуючий Варшавським герцогством. В 1815 призначений міністром юстиції Королівства Польського з довічним титулом сенатора-воєводи.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 204.
  3. а б в Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. WolffPetersburg: 1885. — С. 300. — 377 с.
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #120134438 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/61747/edition/77564/content — С. 413.