Віленська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віленська губернія
Coat of arms of Vilna Governorate 1878.svg

Герб
Russian-West-Gubernias-1897.jpg
Центр Вільно
Утворено 1795
Ліквідовано 1915
Площа 36 825,3 верст²
Населення 1 550 057 осіб (1909)
Попередники Віленське намісництво
Наступники Литва, Білорусь

Віленська губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії з центром у місті Вільно; разом з Ковенською, Гродненською, Мінською, Могильовською і Витебською губерніями утворювала Північно-Західний край.

Історія[ред. | ред. код]

Віленська губернія (світло-зелений), 1867—1915
Герб Віленської губернії використовувався з 1845 p.

Утворена в 1795 після третього поділу Речі Посполитої і приєднання до Російської імперії західнобілоруських і литовських земель. Спочатку поділялася на Браславський (згодом Новоолександрівський), Віленський, Вількомірський, Завілейський, Ковенський, Ошмянський, Росієнський, Тельшевський, Трокський, Упітський (Поневежський), Шавельський повіти. В ході адміністративно-територіальних реформ Павла I по указу від 12 грудня 1796 в 1797 об'єднана зі Слонімським намісництвом в одну Литовську губернію з губернським правлінням, яке розміщувалося в Вільнюсі.

При Олександрі I Литовська губернія в 1801 розділена на Віленськую губернію (до 1840 називалася Литовсько-Віленською губернією) і Гродненську губернію (колишня губернія Слонімська).

В 1843 частина території увійшла до складу знов утвореної Ковенської губернії. У складі Віленської губернії залишилися Віленський, Ошмянський, Свенцянський (Завілейський) і Трокський повіти, а також передані з Гродненської губернії Лідський і з Мінської губернії — Вілейський і Дисненський повіти.

Населення[ред. | ред. код]

«Мапа народонаселення Віленської губернії за віросповіданнями» Олександра Ріттіха, 1864 рік

Чисельність[ред. | ред. код]

На 1897 рік жителів 1591200 осіб, у тому числі міського населення 198 тисяч чоловік. З них католиків 59 %, православних 26 %[1]

Міське населення — 198 007 (12,4 %)
Сільське населення — 1 393 200 (87,6 %)

Національний склад[ред. | ред. код]

За переписом 1897 року, по повітах Віленської губернії:[1]

Повіт Білоруси Литовці Євреї Поляки Росіяни
Губернія в цілому 56,1 % 17,6 % 12,7 % 8,2 % 4,9 %
Вілейський 86,9 % 9,5 % 2,5 %
Віленський 25,8 % 18,9% 21,3 % 22,1% 10,4 %
Дісненський 81,1 % 10,1 % 2,4 % 5,9 %
Лідський 73,2 % 8,7 % 12,0 % 4,7 % 1,2 %
Ошмянський 80,0 % 3,7 % 12,1 % 1,7 % 2,3 %
Свенцянський 47,5 % 33,8 % 7,1 % 6,0 % 5,4 %
Трокський 15,7 % 26,1% 9,5 % 37,3% 4,6 %

Згідно з переписом Німеччини 1916 р. (під час німецької окупації) майже 60% намісництв складали поляки, 20%-литовці, близько 15-20%-євреї, решта залишилися (у тому числі не більше 1-2% росіяни). У Вільнюсі також домінували поляки, за ними йшли євреї, а литовці не перевищували 1%. Після 1918 р., та перемоги поляків у польсько-більшовицькій (польсько-радянській) війні 1920 р., Віленський край належала Польщі, польські переписи населення (перше населення Віленщини 1919 р. і наступне населення Польщі 1931 р.) показали, що в цьому регіоні панувало польське населення та Польська мова.

Населення губернії, оцінене німцями та поляками в 1916 і 1919 році:

Повіт Білоруси Литовці Євреї Поляки Росіяни Українці
Місто Вільно 1,5% 1% 40,3% 54,1% 2,3% 0,4%
Віленський 3,1% 12,2% 3,6% 78% 1,4% 0,7%
Вілейський 51,8% 0,1% 4,4% 43,2% 0,1% 0,2%
Дісненський 53,6% 0,3% 7,1% 36,7% 1,7% 0,1%
Лідський 11,2% 3,8% 3% 80,5% 0,3% 1,1%
Ошмянський 14% 2,3% 7,7% 74,8% 0,1% 0,8%
Свенцянський 7,4% 35,6% 6,5% 47,1% 0,2% 0,1%
Трокський 2% 13,3% 2,2% 82,4% 0,05% 0,05%
Браславський 22,3% 3,7% 7,4% 61,3% 4,4% 0,3%

<50% - найбільша етнічна група, що становить менше половини всього населення (47,1% П)

>50% - найбільша етнічна група, яка становить більше половини всього населення (54,1% П - 78% П - 51,8% Б - 53,6% Б - 80,5% П - 74,8% П - 82,4% П - 61,3% П)

Перепис польського віленського воєводства 1931 р. (Лідський повіт тоді належав Новогрудському воєводству), за даними перепису в Польщі:

Повіт Білоруси Литовці Євреї Поляки Інші
Місто Вільно 0,9% 0,8% 28% 66% 4,4%
Віленсько-трокський 2,6% 7,9% 3% 84,1% 2,3%
Вілейський 49,1% <0,01% 4,5% 45,4% 1%
Дісненський 50% 0,1% 7,4% 39% 3,6%
Ошмянський 9,7% 1,5% 6,4% 81,2% 1,2%
Свенцянський 5,9% 31,5% 5,6% 50,2% 6,8%
Браславський 16,1% 2,4% 5% 65,6% 10,8%
Поставський 47,8% <0,01% 2,7% 48% 1,5%
Молодечанський 53,7% <0,01% 6,3% 38,9% 1,1%

Лідський повіт у Новогрудському воєводстві: Поляки - 83,6%, Білоруси - 10,8%, інші - 5,6% (переважно євреї та литовці і в меншій мірі росіяни та українці).

Тоді українці могли становити 0,5-2% від усього населення у всьому регіоні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних Показників. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 9 лютого 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]