Віленська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віленська губернія
Vilengub1878.png
Герб
Russian-West-Gubernias-1897.jpg
Центр Вільно
Існувала 1796
Площа 36 825,3 верст ²
Населення 1 550 057 осіб (1909)
Попередники Віленське намісництво
Наступники Литва, Білорусь
Віленська губернія (світло-зелений), 1867—1915
Герб Віленської губернії використовувався з 1845 p.

Віленська губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії з центром у місті Вільно; разом з Ковенською, Гродненською, Мінською, Могильовською і Витебською губерніями утворювала Північно-західний край.

Історія[ред.ред. код]

Утворена в 1795 після третього поділу Речі Посполитої і приєднання до Російської імперії західнобілоруських і литовських земель. Спочатку поділялася на Браславський (згодом Новоолександрівський), Віленський, Вількомірський, Завілейський, Ковенський, Ошмянський, Росієнський, Тельшевський, Трокський, Упітський (Поневежський), Шавельський повіти. В ході адміністративно-територіальних реформ Павла I по указу від 12 грудня 1796 в 1797 об'єднана з Слонімською губернією в одну Литовську губернію з губернським правлінням, яке розміщувалося в Вільнюсі. При Олександрі I Литовська губернія в 1801 розділена на Віленськую губернію (до 1840 називалася Литовсько-Віленською губернією) і Гродненську губернію (колишня губернія Слонімська).

У 1843 частина території увійшла до складу знов утвореної Ковенської губернії. У складі Віленської губернії залишилися Віленський, Ошмянський, Свенцянський (Завілейський) і Трокський повіти, а також передані з Гродненської губернії Лідський і з Мінської губернії — Вілейський і Дисненський повіти.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність[ред.ред. код]

На 1897 рік жителів 1591200 осіб, у тому числі міського населення 198 тисяч чоловік. З них католиків 59 %, православних 26 %[1]

Міське населення — 198 007 (12,4 %)
Сільське населення — 1 393 200 (87,6 %)

Національний склад[ред.ред. код]

За переписом 1897 року, по повітах Віленської губернії:[2]

Повіт Білоруси Литовці Євреї Поляки Росіяни
Губернія в цілому 56,1 % 17,6 % 12,7 % 8,2 % 4,9 %
Вілейський 86,9 % 9,5 % 2,5 %
Віленський 25,8 % 20,9 % 21,3 % 20,1 % 10,4 %
Дісненський 81,1 % 10,1 % 2,4 % 5,9 %
Лідський 73,2 % 8,7 % 12,0 % 4,7 % 1,2 %
Ошмянський 80,0 % 3,7 % 12,1 % 1,7 % 2,3 %
Свенцянський 47,5 % 33,8 % 7,1 % 6,0 % 5,4 %
Трокський 15,7 % 58,1 % 9,5 % 11,3 % 4,6 %

Рідна мова населення Віленської губернії за переписом 1897 р.[3]

Російська влада періодично проводила переписи. Тим не менш, вони показували разючі розбіжності:[4]


Рік В цілому Литовці Поляки Білоруси Росіяни Євреї Інші
1862 838,464 418,880 50 % 154,386 18 % 146,431 17 % 14,950 2 % 76,802 9 % 27,035 3 %
1865 891,715 210,273 24 % 154,386 17 % 418,289 47 % 27,845 3 % 76,802 9 % 4,120 0 %
1883 1,192,000 417,200 35 % 281,312 24 % 239,592 20 % - 176,416 15 % 77,480 7 %
1897 1,561,713 274,414 18 % 126,770 8 % 880,940 56 % 75,803 5 % 197,929 13 % 5,857 0 %
1909 1,550,057 231,848 15 % 188,931 12 % 570,351 37 % 408,817 26 % 146,066 9 % 4,094 0 %


Розподіл населення в містах губернії за мовою
(перепис 1897 року)
Місто Білоруська Російська Єврейська Польська Литовська Інша
Вільно 4.2 % 20.0 % 40.0 % 30.9 % 2.0 % 2.9 %
Вілейка 52.6 % 6.1 % 37.2 % 3.1 % 0.3 % 0.7 %
Радошковичі 19.1 % 2.9 % 57.9 % 19.9 % 0.2 %
Дісна 23.2 % 5.9 % 67.9 % 2.8 % 0.2 %
Друя 24.4 % 8.0 % 63.4 % 3.8 % 0.4 %
Ліда 9.2 % 15.9 % 56.3 % 14.2 % 1.3 % 3.1 %
Ошмяни 27.5 % 11.3 % 53.1 % 7.3 % 0.1 % 0.7 %
Свенцяни 5.8 % 16.4 % 52.2 % 20.6 % 4.5 % 0.5 %
Троки 8.1 % 26.5 % 22.7 % 27.6 % 0.9 % 14.2 %
По губернії 7.6 % 18.3 % 43.1 % 26.7 % 1.8 % 2.5 %

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Литва Це незавершена стаття з історії Литви.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.