Тост Мелба
 | |
| Походження |
.svg){kind=small} Велика Британія |
|---|---|
| Автор | Оґюст Ескоф'є |
| Час появи | 1897 |
| Необхідні компоненти | хліб |
Тост Мелба, тост Мельба [1] (англ. Melba toast, фр. Croutes en dentelle)[2] — хрусткі скибочки сухаря, які часто подають з супом і салатом або намазують плавленим сиром, або паштетом.[3] Названий на честь Неллі Мелба, сценічного псевдоніма австралійської оперної співачки Хелен Портер Мітчелл.[4] Вважається, що назва датується 1897 роком, коли співачка була дуже хвора [1] і тости стали одним з основних продуктів її дієти.[5] Рецепт був створений для неї шеф-кухарем Огюстом Ескоф'є, який був її шанувальником і також вигадав для неї десерт Персик Мелба. Власник готелю Сезар Ріц нібито назвав його у розмові з Ескоф'є.[6][7]Тости Мелба готуються шляхом легкого обсмажування скибочок хліба на грилі з обох боків. Отриманий тост потім розрізають уздовж. Ці тонкі скибочки потім повертаються на гриль непідсмаженими сторонами до джерела тепла, внаслідок чого товщина тостів стає вдвічі меншою за звичайну.[8]
Тости Мелба також доступні у продажу, колись їх давали немовлятам, у яких ріжуться зубки, як тверда їжа, яку можна жувати.
Історія[ред. | ред. код]
Тост набув поширення під впливом голлівудського кінематографа.[1] У 1925 році брати Мейо прописали актрисі Етель Беррімор «вісімнадцятиденну дієту». До неї входили тости Мельба, що зробило їх дуже популярними на той час.[9] В одному з найвідоміших романів Агати Крісті «Смерть на Нілі» (1937) страва є атрибутом вищого суспільства: «Нечутні моторні офіціанти накривали столик. Сухарики „мелба“, олія, відерце з льодом — все, що належить для першокласного обіду».[10] [1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Богатырёв, 2021, с. 134.
- ↑ Hensperger, B. (2000). The Bread Lover's Bread Machine Cookbook: A Master Baker's 300 Favorite Recipes for Perfect-every-time Bread, from Every Kind of Machine. Harvard Common Press. с. 599. ISBN 978-1-55832-156-4.
- ↑ Кулинарная энциклопедия. Том 36. Т (Тахина — Тулумба) / ИД Комсомольская правда, 2017
- ↑ Fenster, C. (2011). 1,000 Gluten-Free Recipes. 1,000 Recipes. Houghton Mifflin Harcourt. с. 116. ISBN 978-0-544-18909-6.
- ↑ History of Melba Toast
- ↑ Humes, James C. (1978). Speaker's Treasury of Anecdotes About the Famous. Harper and Row. с. 19. ISBN 0-06-012008-8.
- ↑ Kipfer, B.A. (2012). The Culinarian: A Kitchen Desk Reference. Houghton Mifflin Harcourt. с. 363. ISBN 978-0-544-18603-3.
- ↑ Great British Cookbook — Melba Toast
- ↑ Print-ad, 1925:https://www.sciencesource.com/archive/18-Day-Reducing-Diet--1925-SS2229623.html; and Sophie C. Cubbison, autobiographical sketch, unpublished typescript. Summarized in William Shurtleff and Akiko Aoyagi, History of Soybeans and Soyfoods in Mexico and Central America, 1877—2009 (Lafayette CA: SoyInfo Press, 2009), 52-53. ISBN 1928914217
- ↑ Кристи, 1994, с. 449.
Література[ред. | ред. код]
- Богатырёв А. В. Энциклопедия Эркюля Пуаро. — М. : Издательство «Перо», 2021. — 282 с. — ISBN 978-5-00189-026-3.
- Кристи, Агата. Собрание сочинений / Пер. с англ. / Сост. А. Титов. — М. : Артикул, 1994. — Т. 7. Карты на столе: Роман; Немой свидетель: Роман; Смерть на Ниле: Роман. — 686 с. — ISBN 5-87891-018-7.
|
