Етель Беррімор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Етель Беррімор
англ. Ethel Barrymore
Фото

Ім'я при народженні: Етель Мей Блайт
Дата народження: 15 серпня 1879(1879-08-15)
Місце народження: Філадельфія, Пенсильванія Flag of the United States.svg США
Дата смерті: 18 червня 1959(1959-06-18)
Місце смерті: Лос-Анджелес, США
Громадянство: Flag of the United States.svg США
Національність: американка
Релігія: католичка
Професія: акторка
Кар'єра: 18961957
IMDb: ID 0000856
Commons-logo.svg Етель Беррімор у Вікісховищі

Етель Беррімор (англ. Ethel Barrymore; *15 серпня 1879, Філадельфія, Пенсильванія — †18 червня 1959) — американська акторка, володарка премії «Оскар» (1944), належить до родини акторів Беррімор.

Біографія[ред.ред. код]

Кар'єра[ред.ред. код]

Етель Мей Блайт (англ. Ethel Mae Blythe) народилася 15 серпня 1879 в Філадельфії, Пенсильванія, другою дитиною в сім'ї акторів Моріса Беррімора і Джорджіани Дрю. Вона є сестрою акторів Джона Беррімора і Лайонела Беррімора, а також доводиться двоюрідною бабусею Дрю Беррімор. Своє дитинство майбутня актриса провела в Філадельфії, де відвідувала католицьку школу.
Етель Беррімор, 1896

Її перша поява на Бродвеї відбулася в 1895 році в п'єсі, в якій також грали її дядько Джон Дрю Молодший і Мод Адамс. Разом з ним вона також з'явилася в п'єсі «Розмарі» в 1896. Серед її бродвейських ролей також відомими є Нора в «Ляльковому будинку» (1905) і Джульєта в «Ромео і Джульєтті» (1922). У 1926 вона досягла великого успіху, зігравши в комедійній постановці Сомерсета Моема «Постійна дружина».

Етель Беррімор була прихильником Акторської фінансової асоціації та навіть брала активну участь в їх страйку в 1919. Актриса була великою прихильницею бейсболу та боксу. Але її любов до боксу пропала після того, як 4 липня 1919 вона стала свідком звірячого бою Вільяма Демпсі і Джесса Вілларда, в якому Демпсі зламав щелепу Джессу і вибив кілька його зубів. З тих пір Беррімор присягнулася, що більше ніколи не відвідає жодного бою.

Етель Беррімор

Вперше на великому екрані вона з'явилася в 1914, але активну кінокар'єру почала лише в 1940-х, після свого переїзду в Голлівуд. Єдиними двома фільмами, в яких вона знялася разом з двома братами, стали «Національний парад червоного хреста» (1917) і «Распутін і імператриця» (1932).

У 1945 за свою роль у фільмі «Тільки самотнє серце» Етель Беррімор була удостоєна премії «Оскар» в номінації «найкраща актриса другого плану». Іншими відомими фільмами з її участю стали «Гвинтові сходи» (1945), «Справа Парадайна» (1947), «Портрет Дженні» (1948) і «Опівнічний поцілунок» (1948). У 1950-ті актриса кілька разів з'явилася і на телебаченні, виконавши невеликі ролі в ряді телесеріалів.

Особисте життя[ред.ред. код]

У 1900 Уїнстон Черчиль пропонував Етель Беррімор стати його дружиною, але вона відмовилася. 14 березня 1909 вона вийшла заміж за Рассела Грісвольда Колта. У них було троє дітей: актриса і співачка Етель Беррімор Колт (1912-1977), Самуель Колт (1909-1986) і Джон Дрю Колт (1913-1975). У 1923 пара розлучилася, і будучи істиною католичкою, актриса більше ніколи не виходила заміж.

Етель Беррімор

Етель Беррімор померла 18 червня 1959 в своєму будинку в Голлівуді від серцевої-судинної хвороби, не доживши два місяці до свого 80-річного ювілею. Її поховали на цвинтарі Голгофа у східному Лос-Анджелесі.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • 22 березня 2007 статуетка «Оскара», яка належала Етель Беррімор, була виставлена ​​на продаж на інтернет-аукціоні eBay.
  • За внесок в кінематограф США Етель Беррімор удостоєна зірки на Голлівудській Алеї Слави.

Фільмографія[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Американські актори Це незавершена стаття про американського актора або акторку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.