Труш (війт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Труш
Народився невідомо
Помер після 1500
Підданство
Велике князівство Литовське
Посада війт Луцька
Термін 1490—1499 роки
Наступник Ян Сиґнатор
Конфесія православ'я

Труш (пом. після 1525) — війт Луцька в 14901499 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі шляхетського роду. Про його батьків та діяльність мало відомостей. 1490 року вперше згадується як війт Луцька. Того ж року представляв луцьких міщан («а з мещан луцких») під час продажу будинку в Луцьку паном Онишком Вітонизьким княгині Марії Рівенській.

Разом з членами магістрату та за підтримки місцевої шляхти боровся за розширення самоврядування. Це було 1497 року, коли великий князь і король Ян I Ольбрахт надав привілей на самостійний вибір магістратів (фактично підтверджувалося магдебурзьке право), а міщани звільнялися від надання підвід старості, сипання ставу та гатіння на річці Стирі. Водночас луцький війт за цим привілеєм отримував гроші від двох вільних від податків корчем, четвертий гріш від усіх міських прибутків, 1/3 доходів від судочинства.

У 1498 році востаннє в листах згадується як війт. 24 січня того ж року він отримав привілей від великого князя литовського Олександра Ягеллончика на фільварок під Луцьком «с полми, съ сеножатьми и съ ставы», що до того належав луцькому міщанинові Луце як пожалування від короля Казимира IV.

25 листопада 1500 року війт Труш отримав привілей на 20 волок землі в Луцькому повіті «на вічність». 1501 році позначено як старий (колишній) війт. Остання згадка сфгає 1525 року. Подальша доля невідома.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Заяць А. Луцькі війти у XV — першій половині XVII ст. // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2015. — Випуск 51. — С. 194—242. — ISSN 2078-6107.