Євстахій (Малинський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євстахій Малинський
Єпископ Луцький і Острозький
31 березня 1609 — бл. жовтня 1620
Обрання: 30 травня 1607
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Кирило Терлецький
Наступник: Єронім Почаповський
 
Смерть: 1621
Єпископська хіротонія: 1609

Євстáхій Єло-Мали́нський (Євстафій, Остафій; пол. Eustachy Maliński) (? — найвірогідніше, жовтень 1620) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 1609 року — єпископ Луцький і Острозький.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з шляхетського роду. Син Михайла Єло-Малинського та Богдани Яловицької. У 1574-1575, 1577, 1578, 1581 роках тримав луцьке війтівство. У 1580—1589 роках обіймав посаду луцького гродського судді. 1589 року обирався в числі депутатів від Волині для редакції Литовського статуту. 1590 року призначається підстаростою луцьким.

15 травня 1602 року Остафій Єлович Малинський згадується серед тих, хто засвідчив угоду між старостою і ключником луцьким Миколою Семашком та Яном Кашевським (Кошовським) м. Острожець з присілками у Луцькому пов. Волинського воєводства[1].

Після смерті Кирила Терлецького король номінував його 30 травня 1607 на єпископа Луцького. 5 червня 1607 Малинський склав присягу як новономінований єпископ Луцька. Однак єпископські свячення кілька років відкладались. 11 серпня 1607 кардинал Боргезе надав нунцієві дозвіл звільнити Малинського від перешкоди до єпископських свячень, оскільки той попередньо був тричі одруженим. 1 березня 1609 нунцій повідомив кардинала Боргезе, що зважаючи на труднощі, нового єпископа на Луцьку єпархію ще не висвячено, однак король вже надіслав наказ митрополитові Іпатію Потію святити кандидата. 31 березня 1609 його згадано як єпарха Луцького й Острозького[2].

Помер наприкінці 1620 чи на початку 1621.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (укр). Київ: Наукова думка. с. 35. 
  2. Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 262.

Джерела[ред. | ред. код]