Файлака

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Файлака
араб. فيلكا

Карта
Розташування острова на карті Кувейту
Розташування острова на карті Кувейту
Розташування острова на карті Кувейту
Географія
29°26′ пн. ш. 48°20′ сх. д. / 29.433° пн. ш. 48.333° сх. д. / 29.433; 48.333
Місцерозташування Перська затока, Індійський океан
Акваторія Перська затока
Площа 43  км² 
Довжина 13,8 км
Ширина 5 км
Найвища точка 10 м
Країна
Кувейт Кувейт
Адм. одиниця Capital Governorated
Населення 5832 осіб
Файлака. Карта розташування: Кувейт
Файлака
Файлака
Файлака (Кувейт)
Мапа

CMNS: Файлака у Вікісховищі

Файлака (араб. فيلكا‎) — острів на північно-заході Перської затоки. Територія Кувейту (провінція Ель-Асіма). Площа 43 км².

Географія[ред. | ред. код]

Розташований в 20 км від материка, біля входу в затоку Кувейт. Довжина до 14 км, ширина до 6 км. Рельєф рівнинний.

Історія[ред. | ред. код]

Стародавні монети, що виявлені на острові Файлака

Перші сліди проживання людини на острові відносяться до кам'яної доби. У III тис. до н. е. на острові знаходилися поселення цивілізації Дільмун (Бахрейн).

У IV столітті до н. е.., під час завойовницьких походів Олександра Македонського, греки колонізували острів, зробивши його форпостом імперії в Перській затоці. Побудоване місто Ікарос, названий так по назві острова Ікарія в Егейському морі, на честь міфологічного Ікара. На острові греки проживали протягом двох століть.

В VII—VIII століттях острів був безлюдний.

Французькими археологами на острові були виявлені залишки храму Артеміди, старовинні монети та печатки. У липні 2007 року Кувейт і Греція домовилися про продовження розкопок на острові[1].

До вторгнення в 1990 році Іраку в Кувейт на острові проживало 2 тис. осіб. Населений пункт Ез-Заур розташовувався в північно-західній частині острова. У 1990-1991 роках населення з острова вигнано на материк іракською владою, острів використовувався іракськими військовими як полігон.

Після закінчення Війни в Перській затоці острів розміновано, але продовжував використовуватися для військових потреб, на ньому з'явилася американська військова база.

Населення[ред. | ред. код]

Зараз на острові проживають нечисленні мешканці, які повернулися після закінчення війни.

Відпочинок[ред. | ред. код]

Після Війни острів став популярним місцем відпочинку для жителів Ель-Кувейту, які переправляються на нього на поромі. Серед видів відпочинку: риболовля, катання на човнах, плавання, вітрильний спорт та інші водні види спорту.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Античні храми Ікарос і Азук.
  • Руїни португальського (XVIII століття) і британського (після XVIII століття) фортів.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]