Очікує на перевірку

Федеріко Канту Гарса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федеріко Канту Гарса
Народження3 березня 1907(1907-03-03)
Нуево-Леон, Мексика
Смерть29 січня 1989(1989-01-29) (81 рік)
 Мехіко, Мексика[1]
Країна Мексика[2]
Діяльністьхудожник, скульптор, художник-монументаліст, гравер, художник-гравер
У шлюбі зGloria Calero Sierrad
Роботи в колекціїНаціональна галерея мистецтв, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[3], Музей мистецтв Філадельфії, Клівлендський музей мистецтв і Ackland Art Museumd[4]
CMNS: Федеріко Канту Гарса у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Канту (значення).

Федеріко Еракліо Канту Гарса (ісп. Federico Heraclio Cantú Garza; 3 березня 1907, Монтеррей, Мексика — 29 січня 1989, Мехіко, Мексика) — мексиканський художник, гравер і скульптор. Був членом руху мексиканського муралізму, але його стиль помітно відрізнявся, бо митець переважно дотримувався більш старих і більш академічних форм живопису та скульптури. Найбільший успіх Канту мав на виставках у США та Європі, хоча мурали та скульптури він створював також і в Мексиці. Його найвідоміша робота — скульптура під назвою «Материнство» (ісп. La maternidad), зображення якої було адаптовано для логотипу Мексиканського інституту соціального забезпечення (IMSS)[5].

Життєпис

[ред. | ред. код]
Портрет Лус Фабіли, першої дружини Канту

Федеріко Канту народився 1907 року в Монтерреї в сім'ї письменниці Марії Луїси Гарси[6] та журналіста Адольфо Канту, який виступав проти режиму Порфіріо Діаса. Він народився незадовго до початку Мексиканської революції і провів своє дитинство в Нуево-Леоні та Сан-Антоніо (штат Техас), у 1920-х роках його родина назавжди переїхала до Мексики[7][8] . Федеріко Канту пізніше змінив рік свого народження на 1908 рік, а місце народження — на Кадерейту-Хіменес, звідки походила його родина[7][9][10].

У 1922 році, у 14-річному віці, Канту вступив до Школи живопису на відкритому повітрі (ісп. Escuela de Pintura al Aire Libre), де його вчителем був художник Альфредо Рамос Мартінес[8][10]. Він контактував з зростаючим рухом мексиканського муралізму і недовгий час, 1924 року, вивчав фресковий живопис під керівництвом Дієго Рівери[7] .

З 1924 по 1934 рік Канту подорожував і жив у Європі і США[10] . Спочатку, в 16-річному віці, він оселився в Парижі на вулиці Деламбр на Монпарнасі. Під час свого перебування в Європі він познайомився з різними художниками-авангардистами того часу, включаючи Пабло Пікассо, Альфонсо Реєса, поета Сесара Вальєхо та скульптора Матео Ернандеса. Канту навчався у скульптора Хосе де Кріфта[7][10] . Під час свого проживання в Парижі він накопичив колекцію власних малюнків, названу його сином, Федеріко Канту Фабілою, «Паризькою колекцією»[11] . Також за час свого перебування там, Канту створив більше двох скриньок малюнків, зроблених ним для Академії де ла Гранд Шом'єр . Ці скрині були втрачені[12] .

У 1929 році Канту вперше одружився, його обраницею стала Лус Фабіла Монтес де Ока[13][12] .

Його перебування у США було недовгим. У 1934 році Канту поїхав з Європи до Мексики[10] . У 1930-х роках він приєднався до групи художників та галереї Інес Амор, але незабаром після цього заснував студію в Нью-Йорку, оскільки його друзі з Монпарнаса влаштувалися там, рятуючись від Другої світової війни[14] .

Федеріко Канту помер 29 січня 1989 року[15] . Його останки поховано біля підніжжя його фрески 1959 року «Бог Батько і розп'яття» (ісп. Dios Padre y crucifixion) у каплиці Міжконтинентального університету в Тлалпані[15] .

Творчість

[ред. | ред. код]
Адольфо Канту, художник, мистецтвознавець та онук художника в інтерв'ю розповідає про життя та творчість Канту

Творча кар'єра Канту тривала понад 65 років і включала виставки, монументальні та дизайнерські роботи, ілюстрації та багато іншого[14] . З 1924 по 1931 рік він виставляв свої роботи в США і Європі, причому його перша виставка проходила в Лос-Анджелесі[8][16] . Перша виставка Канту в Мексиці відбулася в 1933 році в Салоні мистецтва Секретаріату народної освіти. Живучи в Нью-Йорку, Канту також взяв участь у кількох колективних виставках[7][10] . Він мав великий успіх у цих двох місцях, а також з іншими виставками: у галереї Тейт у Лондоні, Музеї сучасного мистецтва, галереях Macy'S та Perls у Нью-Йорку[10] .

Канту створив ряд монументальних робіт як, наприклад, фрески та скульптури. Одним з перших його муралів стала спільна робота з Роберто Монтенегро в 1934 році[14] . Ці фрески можна було побачити в університетах, урядових будівлях та приватних будинках[15] . З 1951-го і до початку 1960-х років він присвятив більшу частину свого часу живопису фресок у приватних будинках, з того часу багато з них було придбано урядом Нуево-Леона[8][10] . У 1950-х роках Канту створив мурали у штаб-квартирі Мексиканського інституту соціального забезпечення в Мехіко під назвою «Вчення Кетцалькоатля» (ісп. Las Enseñanzas de Quetzalcoatl) і «Мати, що лежить» (ісп. Maternidad Yacente, дослівно «лежачі пологи»). Перший був пошкоджений внаслідок землетрусу в Мехіко в 1985 році і був відновлений його сином Канту Фабілою та його дружиною Ельзою. У 1958 році Канту створив дві кам'яні плити для екстер'єру театру Unidad Independencia у Мехіко. Однак, наступного дня після того, як вони були закінчені, їх викрали. Аналогічна доля спіткала і одну із копій емблеми IMSS[12] . Канту також створив барельєф під назвою «Лучник, що стріляє в сонце» (ісп. El Flechador del sol) в 1961 році на Сьєрра-Мадрі вздовж шосе між Лінаресом і Галеаною, розташованими в муніципалітеті Ітурбіде (Нуево-Леон). Однак ця робота розсипалася в 2002 році, а її відновлені частини нині виставлені в музеї на її колишньому місці[8][12] . Канту створив свій останній пам'ятник у 1988 році, який був присвячений Альфонсо Реєсу[10].

Після смерті Федеріко Канту Гарса роботи митця все ще продаються та виставляються. У 2005 році картина Mujer Desnuda була продана на Sotheby's за 19 000 доларів США[7]. У 2007 році Автономний університет штату Мексика провів велику виставку його робіт до 100-річчя від дня народження[7][15].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
  2. ↑ Museum of Modern Art online collection
  3. ↑ http://www.moma.org/collection/works/67857
  4. ↑ https://ackland.emuseum.com/people/13427/federico-cantu/objects
  5. ↑ LA OBRA DE CANTU EN EL IMSS. Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 5 квітня 2022.
  6. ↑ Luisa Garza LORELEY. Архів оригіналу за 8 жовтня 2016. Процитовано 5 квітня 2022.
  7. ↑ а б в г д е ж Abraham Vazquez (28 липня 2007). Federico Cantú: El flechador solitario (ісп.). Saltillo: Palabra. с. 7.
  8. ↑ а б в г д Federico Cantú (ісп.). Monterrey: Pinacoteca de Nuevo León. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 16 грудня 2019.
  9. ↑ Abraham Vazquez (15 лютого 2003). Exhibirá Linares retratos de Federico Cantú (ісп.). Monterrey: El Norte. с. 7.
  10. ↑ а б в г д е ж и к Reperatory of Artists in Mexico:Plastic and Decorative Artes. — Mexico City : Fundación Cultural Bancomer, 1995. — Т. I. — С. 202. — ISBN 968 6258 54 X.
  11. ↑ Forja Cantú. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  12. ↑ а б в г Daniel de la Fuente (18 березня 2003). Los trabajos perdidos de Federico Cantu (ісп.). Monterrey: El Norte. с. 6.
  13. ↑ LuzFabila. Архів оригіналу за 7 жовтня 2016. Процитовано 5 квітня 2022.
  14. ↑ а б в Recuerdan a artista neolonés Federico Cantú en su XXIII aniversario luctuoso (ісп.). Monterrey: Portal Financiero. 28 січня 2012. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 16 грудня 2019.
  15. ↑ а б в г Ana Monica Rodriguez (28 травня 2007). Homenaje por centenario del pintor Federico Cantú. La Jornada (ісп.). Mexico City. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 16 грудня 2019.
  16. ↑ Federico Cantú, 1907-1989. Mexico City: Museo Blaisten. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 16 грудня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Федеріко Канту Гарса
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Федеріко_Канту_Гарса&oldid=40447970