Нуево-Леон
| Нуево-Леон | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | ||||||||||
|
Nuevo León | ||||||||||
| ||||||||||
| ||||||||||
| Столиця | Монтеррей | |||||||||
| Найбільше місто | Монтеррей | |||||||||
| Країна |  Мексика
| |||||||||
| ||||||||||
| Муніципалітетів | 51 | |||||||||
| Офіційна мова | Іспанська | |||||||||
| Населення | ||||||||||
| - повне | 4 199 292 чоловік (8-мий) | |||||||||
| Етнікон | nuevoleonés(a) neoleonés (a) | |||||||||
| Площа | ||||||||||
| - повна | 64 210 км² | |||||||||
| Висота | ||||||||||
| - максимальна | 3721 м (Cerro El Potosíd  )
| |||||||||
| - мінімальна | 243 м | |||||||||
| Часовий пояс | UTC−6
| |||||||||
| ІРЛП | 0,8451 - високий | |||||||||
| Став штатом | 1824 | |||||||||
| Губернатор | José Natividad González Parás (PRI) | |||||||||
| Число сенаторів | 3 (2 - PAN, 1 - PRI) | |||||||||
| Число депутатів | 18 | |||||||||
| Вебсайт | nl.gob.mx | |||||||||
| - код ISO 3166-2 | MX-NLE | |||||||||
| - поштове ск. | N.L. | |||||||||
| ||||||||||
| Штат Нуево-Леон на мапі Мексики | ||||||||||
| ||||||||||
| ||||||||||
Нуе́во-Лео́н (ісп. Nuevo León, ацт. Yancuic León — «Новий Леон») — штат на південному сході Мексики. Площа 64 924 км². Населення 4 199 292 чоловік (2005). Адміністративний центр — місто Монтеррей.
У 1824 році, після прийняття першої конституції Мексики, Нуево-Леон отримав статус штату. 5 березня 1825 року була ратифікована конституція штату. Першим конституційним губернатором штату став Хосе-Марія Паррас[1]. У 1850 році під час війни за реформи вибухнуло повстання на чолі з Сантьяго Відауррі проти диктатури Антоніо Санта-Анни. У середині XIX ст. тривала боротьба за владу між ліберальними і консерваторськими силами, що спричинило невдоволення народних мас урядом. 17 січня 1840 року на північному кордоні Мексики була оголошена Республіка Ріо-Гранде, яка складалася зі штатів Коауїла, Нуево-Леон, Тамауліпас та частини штату Техас (нині у складі США). 19 лютого 1856 році була спроба створити республіку Сієрра-Мадре[es], до складу якої входили штати Нуево-Леон та частина штату Коауїли. Обидві спроби республік жорстоко придушив федеральний уряд Мексики[2].
Під час французької інтервенції до Мексики губернатор Сантьяго Відауррі за підтримку французьких військ був позбавлений посади й страчений як зрадник за наказом Порфіріо Діаса[3].
У період правління Порфіріо Діаса наприкінці XIX ст. та на початку XX ст. завдяки відносному спокою та торговому партнерству зі США в Нуево-Леон широкого розвитку набула промисловість[4]. У цей період з'явилися перші банки, пивоварня, цементні та металургійні компанії — такі як "Fundidora de Monterrey" та "Cervecería Cuauhtmoc". У середині XX-го ст. були засновані два, нині всесвітньо відомі, університети: Автономний університет та Інститут технологій та вищої освіти у Монтерреї[5]. У цей період до штату почалася масова імміграція із Німеччини, Італії та Росії, які збагатили місцеву мексиканську культуру[6].
Нуево Леон, маючи вигідне географічне положення, скористався другою промисловою революцією, починаючи з 20-х років XX ст., і після націоналізації підприємств та нафтовидобувних об'єктів штат отримав суттєвий розвиток[7].
У 1970-х роках у Нуево-Ліоні терористи, які належали до комуністичних угруповань, убивали впливових бізнесменів, зокрема у 1973 році було вбито Євгеніо Гарза Сада — підприємця та засновника Інституту технологічних досліджень[8]. У 70-90-х роках штат Нуево-Леон, як і більшість штатів Мексики, потерпав від економічної кризи. На початку 90-х знову відбувся економічний підйом завдяки заснуванню союзу вільної торгівлі НАФТА. До кінця XX ст. штат став одним із найбільших освітніх центрів у Латинській Америці, рівень життя порівнювався з деякими передовими країнами Західної Європи. У червні 1991 року на кордоні Нуево-Леону із Техасом був відкритий сучасний пункт перетину міст "Solidaridad"[9].
25 серпня 2011 року в казино "Royale" було вбито 53 людини. Інцидент розглядався як один із найкривавіших нападів на розважальний центр і пов'язувався з війною наркоторговців у Мексиці, оскільки в 2006 році президент Феліпе Кальдерон розпочав боротьбу з наркобізнесом[10].
- ↑ Promulgó su primera Constitución(ісп.)
- ↑ Cavazos (2003), p. 137.
- ↑ Cavazos (2003), p. 147.
- ↑ García Cubas, Antonio. The Republic of Mexico in 1876. Imprenta La Enseñanza. México, 1876. 1884 - García Cubas, Antonio. Cuadro geográfico, estadístico, descriptivo e histórico de los Estados Unidos Mexicanos. Oficina tipográfica de la Secretaría "de Fomento. México, 1884.(ісп.)
- ↑ Instituto Tecnológico y de Estudios Superiores de Monterrey(ісп.)
- ↑ Historia - Nuevo León [Архівовано 2018-10-03 у Wayback Machine.](ісп.)
- ↑ http://www.lifeder.com/historia-nuevo-leon/ Historia de Nuevo León: Características Más Relevantes(ісп.)
- ↑ [Ortiz Rivera, Alicia (2011). Eugenio Garza Sada. Mexico City: Planeta DeAgostini. ISBN 970 726 095 5.(ісп.)]
- ↑ Nuevo León y sus principales sectores productivos y estratégicos(ісп.)
- ↑ Ignacio de los Reyes (Viernes, 26 de agosto de 2011). «"Terror y barbarie" en un casino de Monterrey». BBC Mundo. Consultado el 26 de agosto de 2011.(ісп.)
- Cavazos, Israel (2003), Breve historia de Nuevo León, Fondo de Cultura Económica, ISBN 968-16-4541-3(ісп.)
- De León, Alonso (2005), Historia de Nuevo León con noticias sobre Coahuila, Tamaulipas, Texas y Nuevo México, Fondo de Cultura Económica, ISBN 970-9715-09-7(ісп.)
- Vizcaya, Isidro (2005), En los albores de la independencia: las Provincias Internas de Oriente durante la insurrección de don Miguel Hidalgo y Costilla, 1810-1811, Fondo de Cultura Económica, ISBN 970-9715-04-6(ісп.)
Сабреддіт (ісп.) | |
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
| Штати | Агуаскальєнтес · Веракрус · Герреро · Гуанахуато · Дуранго · Ідальго · Кампече · Керетаро · Кінтана-Роо · Коауїла · Коліма · Мехіко · Мічоакан · Морелос · Наярит · Нижня Каліфорнія · Нуево-Леон · Оахака · Південна Нижня Каліфорнія · Пуебла · Сакатекас · Сан-Луїс-Потосі · Сіналоа · Сонора · Табаско · Тамауліпас · Тласкала · Халіско · Чіапас · Чіуауа · Юкатан | |
|---|---|---|
| Федеральний округ | ||