Фридріх Гільшер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фридріх Гільшер
Народився31 травня 1902(1902-05-31)[1]
Плауен, Kreishauptmannschaft Zwickaud, Саксонське королівство, Німецький Райх[1]
Помер6 березня 1990(1990-03-06)[1] (87 років)
Фуртванген-ім-Шварцвальд[1]
Країна Німеччина
Діяльністьпоет, філософ, боєць опору
Знання мовнімецька[2]
ЧленствоФрайкор і Corps Normannia Berlind

Фрі́дріх Хі́льшер (нім. Friedrich Hielscher, 31 травня 1902, Плауен, Королівство Саксонія — 6 березня 1990, Фуртванген) — німецький релігійний філософ, публіцист, поет, окультист, керівний співробітник Аненербе, учасник руху «консервативна революція». Працював над відтворенням давньогерманського світогляду.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

У 1919 році закінчив Губенську гімназію і в тому ж році вступив у фрайкор. У Капповському путчі, в якому було задіяно його підрозділ, участі не брав, назвавши путч «дурістю». У 1920-1926 роках вивчав право в Берліні. У 1926 році захистив кандидатську дисертацію у Єні. У 1927 році вступив на державну службу, в тому ж році почав публікуватися в журналі «Армінія», що видавався Ернстом Юнгером, де швидко став співробітником.

Діяльність у нацистській Німеччині

[ред. | ред. код]

У 1933 році вийшов з лютеранської церкви і заснував власну, Незалежну вільну церкву (з сильним впливом ідей Еріугени і Гете), в якій християнство перепліталося з народними язичницькими повір'ями. Де-факто ця церква існувала до 1984 р., де-юре зберігається і до наших днів.

Хільшер був визнаний нацистами ворогом режиму. Організував підпільну групу, покликану розкласти Третій рейх зсередини. Незважаючи на це, був членом ряду націонал-соціалістичних організацій. За пропозицією свого друга Вольфрама Зіверса, керуючого справами Аненербе, став його заступником. При цьому, іншому своєму другові, єврейському філософу Мартіну Буберу, Хільшер допомагав врятуватися від переслідування нацистів.

Брав участь в підготовці змови Німецького Опору з метою вбивства Гітлера, був заарештований, проте незабаром звільнений завдяки втручанню Зіверса.

Після війни

[ред. | ред. код]

Після 1945 року віддалився від громадської діяльності. Жив разом з дружиною Лізелотте Дауманн (1917-2003) в Марбурзі, потім в Мюннерштадті, займався дослідженнями в області релігієзнавства та релігійної філософії, велика частина з яких залишилася неопублікованою. Останні роки провів у Шонвальді.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Bürgerlichkeit und Deutschtum. In: Neue Standarte. Arminius, Kampfschrift für deutsche Nationalisten Nr. 33 (1926) v. 5. September 1926, S. 5
  • Innerlichkeit und Staatskunst. In: Neue Standarte. Arminius, Kampfschrift für deutsche Nationalisten v. 26. Dezember 1926, S. 6 — 8
  • Die Faustische Seele. In: Die Neue Standarte. Arminius v. 3. Februar 1927, S. 4 f.
  • Die Alten Götter. In: Die Neue Standarte. Arminius v. 27. Februar 1927, S. 7 f.
  • Für die unterdrückten Völker ! In: Die Neue Standarte. Arminius v. 16. März 1927, S. 3 — 5
  • Die ewige Wiederkunft. In: Arminius v. 28. August 1927, S. 2 f.
  • Afghanistan und die islamische Bewegung. In: Die Islamische Gegenwart. Monatsschrift für die Zeitgeschichte des Islam. Heft 4 / 5 (April / Mai) 1928, S. 57 f.
  • Japan, Russland und der Westen. In: Der Vormarsch, Heft 12 (Mai 1928), S. 317—319
  • Imperialismus und Nationalismus. In: Der Vormarsch, Ausgabe März 1929
  • Die große Verwandlung. In Ernst Jünger (Hrsg.): Krieg und Krieger. Berlin 1930, S. 127—134
  • Die wirklichen Mächte. In Franz Schauwecker (Hrsg.): Mondstein. Magische Geschichten. 20 Novellen. Berlin 1930, S. 240—249
  • Der Geist der Wirtschaft. In: Das Reich, 1. Jg. (1930 / 31), Heft 8 (Mai 1931), S. 150—156
  • Die Heraufkunft der Kräfte. In Hans Tröbst (Hrsg.): Stecowa. Phantastisches und Übersinnliches aus dem Weltkrieg. Berlin 1932, S. 195—205
  • Duell und Mensur. In: Festschrift zum Kösener Congreß vom 1. bis zum 4. Juni in Würzburg. O.O. 1960, S. 37 — 59
  • Die geistesgeschichtlichen Grundlagen der Kösener Corps. In: Festschrift zum Kösener Congresse vom 6. bis zum 9. Juni 1962 in Würzburg. O.O. 1962 (Neunte Festschrift des HKSCV), S. 7 — 33)
  • Das kanonische Urteil der katholischen Kirche über die Mensur im 19. Jahrhundert. In: Einst und Jetzt. Jahrbuch des Vereins für corpsstudentische Geschichtsforschung. 7. Band (1962), S. 91 — 117
  • Corps und Propaganda. In: Die Kösener Freiheit. Festschrift zum Kösener Congresse vom 29. Mai bis zum 1. Juni 1963 in Würzburg. O.O.1963 (Zehnte Festschrift des HKSCV), S. 36 — 60
  • Toleranz und Wahrheit. In: Humanitas honos noster. Festschrift zum Kösener Congresse vom 2. bis zum 5. Juni 1965 in Würzburg. O.O. 1965 (Zwölfte Festschrift des HKSCV), S. 19 — 48
  • Zweikampf und Mensur. In: Einst und Jetzt. Jahrbuch des Vereins für corpsstudentische Geschichtsforschung. 11. Band (1966), S. 171—199
  • Schillers klassischer Ort in der Geschichte. In: Die Stifter und Friedrich Schiller. Festschrift zum Kösener Congresse vom 25. bis zum 28. Mai 1966 in Würzburg. O.O.1966 (Dreizehnte Festschrift des HKSCV), S. 51 — 61
  • Herkunft und Wesen der Mensur. In: Die Mensur. Herkunft, Recht und Wesen. Dokumentation des Kösener SC-Verbandes, überreicht durch den Kösener Senioren-Convents-Verband und den Verband Alter Corpsstudenten. O.O. 1968 (Vierte Denkschrift des HKSCV. Herausgegeben zum Kösener Congresse 1968), S. 9 — 32
  • Noblesse oder Elite (1. Teil). In: Einst und Jetzt. Jahrbuch des Vereins für corpsstudentische Geschichtsforschung. 14. Band (1969), S. 89 — 97
  • Noblesse oder Elite (2. Teil). In: Einst und Jetzt. Jahrbuch des Vereins für corpsstudentische Geschichtsforschung. 15. Band (1970), S. 130—138
  • Noblesse oder Elite (3. Teil und Schluß). In: Einst und Jetzt. Jahrbuch des Vereins für corpsstudentische Geschichtsforschung. 17. Band (1972), S. 38 — 52
  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118704621 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фридріх_Гільшер