Функція витрат (мікроекономіка)
Функція витрат — у мікроекономіці (теорія споживання) — функція залежності мінімальних витрат споживача від цін на благо і необхідної (мінімальної) величини корисності або обсягу благ із заданою корисністю. Є грошовою оцінкою гіксового попиту.
Двоїста задача споживача полягає у виборі такого набору благ , щоб його корисність була не меншою від заданої корисності (корисності заданого набору ), а сукупні витрати були мінімальними ( — вектор цін на блага). Тобто
Розв'язок цієї задачі — — попит Гікса.
Функцією витрат називають залежність витрат на придбання набору від і , тобто:
Оскільки розв'язок двоїстої задачі споживача досягається на межі допустимої множини, тобто , то іноді як аргумент функції витрат використовують не значення корисності , а споживчий набір , корисність якого дорівнює , тобто:
За деяких слабких припущень (неокласичні неперервні переваги споживача) функція витрат є неперервною функцією і за вектором — увігнутою (опуклою вгору), однорідною першого степеня і не спадною функцією. Крім того, можна показати, що, якщо набір «не гірший» від набору у сенсі нестрогого відношення переваги, то .
Попит Гікса дорівнює частковіій похідній функції витрат за цінами (лема Шепарда).