Фінансові піраміди в Албанії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 Історія Албанії
Герб Албанії
Іллірійці
Далмація
Слов’янизація Албанії
Візантійська Албанія
Албанські князівства
Війни Скандербега
Лезька ліга
Венеційська Албанія
Османська Албанія
Албанські пашалики
Прізренська ліга
Тимчасовий уряд Албанії (1912-1914)
Албанське національне відродження (кін. 19 - поч. 20 ст.)
Князівство Албанія
Албанська республіка (1920-1928)
Албанське Королівство
Албанія під владою Італії
Албанія під владою Німеччини
Народно-визвольна боротьба
Народна Соціалістична Республіка Албанія
Падіння комунізму в Албанії
Заворушення 1997 року
Сучасна Албанія

Портал «Албанія»

Фінансові піраміди в Албанії з'явилися в 1991 році після остаточного усунення комуністів від влади. Першу піраміду створив Хайдін Сейдія (алб. Hajdin Sejdia)[1], а після початку будівництва готелю в центрі Тірани втік до Швейцарії з коштами в кілька мільйонів доларів США. Територія, де збиралися побудувати готель, в народі назвали «Дірою Хайдіна Сейдії»: спроба облаштувати на місці готелю парк провалилася, і зрештою цей район вподобали повії. Згодом деякі з кредиторів Сейдії були вбиті, а частина коштів, за припущеннями, осіла на рахунках у закордонних банках. За звинуваченням у шахрайстві та організації фінансових пірамід був заарештований також колишній економічний радник прем'єр-міністра Фатоса Нано, який в результаті сів до в'язниці[2][3] .

Банкрутство більше 25 фірм і підсумковий розвал усіх фінансових пірамід привів до серії масових заворушень у 1997 році, які поставили країну на межу громадянської війни. Усього в албанських громадян організатори фінансових махінацій відібрали різними способами близько 1,2 мільярда доларів США[4] .

Піраміди

[ред. | ред. код]

У 1993 році Максуде «Суддя» Кадьона, яка працювала на взуттєвому заводі, заснувала фірму «Sudja»[5] . За шахрайство Кадьона була заарештована албанською поліцією, але, за іронією долі, її затримали в напіврозваленому будинку. Піраміда діяла на території Тірани, і її розвал став одним із приводів для заворушень[5].

Найбільшою пірамідою Албанії була «Vefa Holding», заснована в 1994 році Вехбі Алімуджа і діяла по всій країні, вкладаючи кошти в будівництво готелів, заправок, магазинів і заводів. 26 травня 1996 року в супермаркеті «Vefa» прогримів вибух, за кілька тижнів до виборів у країні. У 1998 році компанія збанкрутувала, а її президента відправили за ґрати.

Фірма «Gjallica» була створена трьома колишніми співробітниками держбезпеки, уродженцями Кукеса, а на чолі компанії стояв Шесміє Кадрія. Центр — Вльора. 5 лютого 1997 року компанія збанкрутувала, що викликало хвилю протестів і антиурядових виступів у Вльорі.

Demokracia Popullore — Xhaferri

[ред. | ред. код]

Цей фонд з'явився в 1995 році, діючи в селах Лушня, Фієр і Берат; де-факто це була одна з найсильніших фінансових пірамід у країні. 22 січня 1997 року був заарештований її творець Ррапуш Джаферрі, арешт призвів до масових протестів в Лушні 24 і 25 січня.

Компанія «Populli» з'явилася 16 липня 1996 року, діючи на тій же території, що і «Xhaferri». На чолі компанії стояв колишній співробітник держбезпеки Албанії Башкім Дріза, який фінансував передвиборчі кампанії опозиційних албанських партій. У 1997 році він утік із країни на вертольоті у розпал заворушень.

Крім вищевказаних, у країні діяли фінансові піраміди з назвами «Kamberi», «Cenaj», «Silva», «Malvasia», «Kambo», «Grunjasi», «Dypero», «Bashkimi», «Beno», «Pogoni», «B & G», «Kobuzi», «Arkond», «Adelin», «A. Delon», «Agi», «M. Leka Company», «Global Limited Co.» і «Çashku».

Рейтинг за кількістю кредиторів

[ред. | ред. код]
Піраміда Кредиторів
VEFA 59 005
Cenaj 19 078
Kamberi 13 241
Sude 12 991
Beno 10 793
Gjallica 8632
Silva 4490
M.Leka 2464
Global 1793
Разом 132 487

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Andrew Gumbel Lushnje (6 лютого 1997). Albanian 'financiers' fail to play the game | World | News. The Independent. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
  2. Rexhina Nano (2008). Të jetosh kohën. Botimet DUDAJ. с. 123.
  3. Jeffries, Ian (1996). A Guide to the Economies in Transition. с. 379. ISBN 0-415-13684-9.
  4. Finance & Development, March 2000 - The Rise and Fall of Albania's Pyramid Schemes. Imf.org. 1 березня 2000. Архів оригіналу за 10 травня 2000. Процитовано 10 лютого 2016.
  5. а б Glauber, Bill (23 лютого 1997). It's bad in Albania and it's about to get worse Failed pyramid deals spread fear, unrest. Baltimore Sun. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 27 серпня 2012.

Література

[ред. | ред. код]
  • Rënia e Demokracisë, Afrim Krasniqi, 1998, Eurorilindja
  • Unë e pashë kush e dogji Vlorën, Gëzim Zilja, 2000., Pelioni

Посилання

[ред. | ред. код]