Фіністерре (хребет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хребет Фіністерре
англ. Finisterre Range
Хребет Фіністерре на мапі Папуа Нової Гвінеї
Хребет Фіністерре на мапі Папуа Нової Гвінеї
Хребет Фіністерре на мапі Папуа Нової Гвінеї
Країна Папуа Нова Гвінея Папуа Нова Гвінея
(Австралія і Океанія,
острів Нова Гвінея)
Регіон Момасе
Область Маданг
Довжина до 150 км, (з заходу — північного заходу на схід — південний схід)
Ширина до 45-45 км
Найвища точка гора Гладстон[1]
 - координати 5°57′14″ пд. ш. 146°22′31″ сх. д. / 5.95389° пд. ш. 146.37528° сх. д. / -5.95389; 146.37528
 - висота 4150 м
Вершини Гладстон (4150 м),
Юпнакабап (3920 м),
Туктуай (3889 м),
Пік 3860 (3860 м)
CMNS: Хребет Фіністерре у Вікісховищі
Див. також: Фіністерре

Хребет Фіністерре (англ. Finisterre Range) — гірський хребет на північному сході Папуа-Нової Гвінеї. Найвища вершина гора Гладстон або Бойсінґ, посідає 41 місце у світі за відносною висотою (3709 м)[1], та має абсолютну висоту 4150 м[1][2].

Географія[ред. | ред. код]

Ліс у горах Фіністерре

Хоча найвища вершина хребта на офіційних сучасних картах не вказана, місцевим населенням використовується назва «гора Бойсінґ»[2]. Цей пік вважався найвідомішою нескореною вершиною у світі до першого відомого офіційного сходження 25 червня 2014 року[2][3].

Гірський хребет Фіністерре примикає до хребта Саруваґет[en] на сході, і вони разом утворюють природний бар'єр між долинами річок Раму та Маркхем — на півдні та протокою Витязь (Новогвінейське море) — на півночі. У цьому районі бере початок багато річок, включаючи деякі притоки Раму.

Історія[ред. | ред. код]

Військові операції під назвою «Кампанія Маркем і долина Раму — хребет Фіністерре» під час Другої світової війни (1943—1944), включаючи низку операцій, відомих як «Битва при хребті Шаґґі», визвали жорстокі бої між австралійськими та японськими військовими силами.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Mount Boising, Papua New Guinea. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 10-09-2020.
  2. а б в Bjørstad, Petter. Mount Boising. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 10-09-2020. Вершина складається з досить крутого (короткого) гребеня зі значними перепадами. Ми побудували піраміди з каменів на кожному кінці. [...] Перше сходження було здійснено 25 червня в 14.10 (за місцевим часом) групою з 5 чоловік (англ.)
  3. Kvamme, Lars. Først på toppen. Bergens Tidende (Norwegian) . Bergens Tidende. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 10-09-2020. (норв.)

Посилання[ред. | ред. код]