Географія Папуа Нової Гвінеї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
PNG-climate.png
Гора Тарвурвур

Географія Папуа Нової Гвінеї.

Розташування[ред. | ред. код]

Rose des vents Федеративні Штати Мікронезії Федеративні Штати Мікронезії Rose des vents
Індонезія Індонезія N Соломонові Острови Соломонові Острови
W    Папуа Нова Гвінея    E
S
Австралія Австралія Коралове море

Папуа Нова Гвінея, (Papua New Guinea) — країна на південному-заході Тихого океану, що займає східну частину острова Нова Гвінея, острови Адміралтейства і частину Соломонових островів; площа країни — 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «к».Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «к»462 840 км².

Папуа Нова Гвінея займає сх. частину о. Нова Гвінея, архіпелаг Бісмарка (з великими островами Нова Британія і Нова Ірландія), північну частину Соломонових о-вів (о-ви Бугенвіль, Бука), о-ви Д'Антркасто, Луїзіада, Тробріанд та ін. Деякі прибережні острови гористі, вулканічного походження, але особливо численними є низькі острови — коралові рифи (архіпелаг Тробріанд).

Рельєф[ред. | ред. код]

Основну частину території Папуа Нової Гвінеї займають гори. На острові Бугенвіль найбільші висоти — до 2743 м. Є діючі вулкани. На о. Нова Гвінея найбільші висоти до 5029 м. Переважають високі хребти, що тягнуться з південного сходу на північний захід (Бісмарка, Центральний і Оуен-Стенлі, останній простежується також на прибережних островах). Багато гірських вершин і деякі ізольовані вулкани підіймаються більш ніж на 3000 м над р.м. (найвища точка країни — гора Вільгельм, 4509 м). Серед масивних сильно розчленованих гір розташовуються широкі міжгірські улоговини (бл. 1500 м над р.м.).

На півночі від пояса хребтів, паралельно йому, протягається широка низовина, до якої приурочені долини річок Сепік, Раму і Маркхем. Значні площі там зайняті болотами, але украплені також масиви родючих сільськогосподарських земель.

Гірські хребти тягнуться вздовж північно-східного узбережжя Нової Ґвінеї і продовжуються на п-ові Хуон до Лае і далі на островах Нова Британія, Нова Ірландія і Бугенвіль, залишаючи лише вузьку смужку прибережної низовини.

На південь від Центрального хребта тягнуться широкі рівнини і прибережні низовини, перетнуті декількома великими річками, які беруть початок в горах.

Гідрографія[ред. | ред. код]

На південному заході протікає річка Флай довжиною бл. 1120 км. Річка Сепік (1126 км) протікає на півночі країни. Річка Пурарі має великі гідроенергетичні ресурси.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат екваторіальний, на півдні субекваторіальний.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.