Маданг (провінція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 5°10′ пд. ш. 145°20′ сх. д. / 5.167° пд. ш. 145.333° сх. д. / -5.167; 145.333

Провінція Маданг
Madang Provins
Flag of Madang.svg
Прапор
Лагуна в околицях міста Мадангу
Лагуна в околицях міста Мадангу
Адмін. центр Маданг
Країна Папуа Нова Гвінея Папуа Нова Гвінея
Регіон Момасе
Райони Боґіа, Маданг,
Мідл-Раму, Раї-Кост,
Сумкар, Усіно-Бунді
Офіційна мова ток-пісін, англійська
Населення
 - повне &&&&&&&&&0 493 906,&&&&&0493 906 (4-те) 2011 [1]
 - густота 17,10 осіб/км²
Площа
 - повна &&&&&&&&&&028886.&&&&&028 886 км² (7-ме)
 - ширина 160 км
 - довжина 300 км
 - широта -5.166667°
 - довгота 145.333333°
Висота
 - максимальна 4509 м
(гора Вільгельм)
Часовий пояс UTC+10
Губернатор Ям Кас (2012-)
Код ISO 3166-2 PG-MPM
Провінція Маданг на мапі Папуа Нової Гвінеї
Провінція Маданг на мапі Папуа Нової Гвінеї
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою:
Маданг (провінція)

Прові́нція Маданг (англ. Madang Province, ток-пісін Madang Provins) — провінція Папуа Нової Гвінеї. Адміністративний центр — місто Маданг (&&&&&&&&&&029339.&&&&&029 339 осіб — дані за 2013).

Історія[ред.ред. код]

Перші люди, ймовірно, з'явилися на острові Нова Гвінея близько &&&&&&&&&&050000.&&&&&050 000 років тому, хоча наукового підтвердження цьому факту немає. При проведенні археологічних розкопок поблизу сучасного поселення Сімбаї, вчені знайшли свідчення людських поселень, вік яких становить 12 — 15 тисяч років. Близько 6-ти тисяч років тому в регіоні оселилися вихідці із острова Тайвань, які дісталися до Нової Гвінеї морським шляхом. Цей факт залишив помітний слід в розмаїтті австронезійських мов.

Представники папуаських племен ябоб (Yabob) і білбіл (Bilbil), з острова Каркар[en], здавна користувалися каное для торгівлі своїми гончарними виробами із жителями західної частини сучасної провінції Моробе.

Вперше, з 20 вересня 1871 по 24 грудня 1872 року, узбережжі Маданг було детально досліджено відомим етнографом і мандрівником, вихідцем із старого українського козачого роду, Миколою Миколайовичем Миклухо-Маклаєм. Східна частина морського узбережжя провінції до цього часу зберегла назву — Берег Маклая.[2] У 1884 році в регіоні з'явилися перші німецькі колоністи, які торгували з місцевими жителями або ж влаштовували плантації, на яких вирощували каву, тютюн та бавовну. В кінці XIX — на початку XX століть у Маданзі оселилися християнські місіонери.

У 1914 році німецькі території на Новій Гвінеї перейшов під контроль Австралії, яка з 1921 року керувала ним як частиною підопічної території за мандатом Ліги Націй. У роки Другої світової війни на території провінції велися тяжкі бої австралійських та американських військ з військами Японії. До 1945 року японські війська були повністю розгромлені.

З 1975 року Маданг стає частиною незалежної держави Папуа Нової Гвінеї.

Географія[ред.ред. код]

Морський пляж в провінції Маданґ
Мапа частини провінції Маданг із зображенням рифів, поселень, місій, доріг, 1936 рік

Провінція розташована в північній частині країни. На півночі — північному сході омивається водами Тихого океану, в тому числі морем Бісмарка. На південному сході межує із провінцією Моробе, на півдні — із провінціями Східний Гайлендс та Сімбу, на південному заході — із провінціями Дживака, Західний Гайлендс та Енґа; на заході межує із провінцією Східний Сепік.

Основна частина провінції розташована на острові Нова Гвінея і простягнулася із заходу на схід майже на 300 км, а з півночі на південь — на 160 км. Крім того, до її складу входять численні прибережні острови (в основному вулканічного походження), в тому числі чотири великих: Багабаг[en], Каркар[en] та Лонґ-Айленд[en] та Манам[en]. Площа провінції становить &&&&&&&&&&028886.&&&&&028 886 км² (7-ме місце)[3].

Найбільшою річкою, що протікає землями провінції, є річка Раму (640 км), яка тече із південного сходу на північний захід і північ, через усю її територію і впадає у море Бісмарка. Інші, відносно великі річки: Соґерам, права притока Раму, Ґоґол і Малас.

Центральна і північно-західна частина провінції (долина річки Раму та її приток) є рівнинною, із середніми висотами до 100 м (місцями до 200 м). Значну площу рівнин займають болота.

На півдні лежить хребет Бісмарка з висотами, які сягають понад 4000 метрів. Найвищою вершиною, яка розташована на стику провінцій Сімбу, Західний Гайлендс та Маданг, є гора Вільгельм (4509 м), яка є також найвищим піком в Папуа Новій Гвінеї.[4] Крім того, на південному сході, долина річки Раму відокремлює від гір Бісмарка хребет Фіністерре[en], який лежить на південному сході провінції, висота якого сягає 4000 м. В північно-східній частині провінції, на морському узбережжі лежить хребет Адальберт[en] з висотами в 1500–1600 м.

Схили гір і прилеглі райони вкриті густими тропічними лісами, у той час як прибережні рівнини є відкритим і усіяні пальмами.

Провінція Маданг отримує достатню кількість опадів (в середньому 3200 мм в рік). Основна кількість дощів випадає з листопада по червень.

Берегова лінія Мадангу лежить уздовж геологічної лінії розлому, тому ця зона є надзвичайно сейсмічно активною. Прибережні острови, що входять до складу провінції, мають, як правило, вулканічне походження. На них досі реєструється вулканічна активність, що супроводжується вулканічними виверженнями.[5]

Населення[ред.ред. код]

За результатами перепису населення у 2000 році чисельність жителів становила &&&&&&&&&0365106.&&&&&0365 106 осіб, що відповідало 3-му місцю серед провінцій країни. За переписом 2011 року населення провінції становило &&&&&&&&&0493906.&&&&&0493 906 осіб, що відповідало 4-му місцю серед всіх провінцій країни.

Таблиця демографії
(Джерело : [3][6])
1980 1990 2000 2011
&&&&&&&&&0211069.&&&&&0211 069 &&&&&&&&&0253195.&&&&&0253 195 &&&&&&&&&0365106.&&&&&0365 106 &&&&&&&&&0493906.&&&&&0493 906

Економіка[ред.ред. код]

Основу місцевої економіки складає сільське господарство. Тут перш за все переважає виробництво какао, копри, вирощування ванілі,[5] а також ямсу, {таро, батату. По берегах річки Раму, особливо в нижній її течії переважає вирощування сагової пальми. В гірських районах і на узбережжі ростуть розкішні фруктові сади. У той же час розвивається промисловий сектор і сектор послуг. Клімат морського узбережжя, екзотична фауна і флора, неповторні краєвиди, привабливі піщані пляжі сприяють розвитку туризму. Прибережні води з численними кораловими колоніями, багатим підводним рослинним і тваринним світом є важливою передумовою для розвитку дайвінгу.[5]

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Територія провінції розділена на шість районів. Кожен район має кілька одиниць місцевого самоврядування (LLG).[7] Для зручності виконання перепису, використовується поділ на відділення в кордонах тих же одиниць місцевого самоврядування.[8]

Район[9] Адміністративний
центр
Назва LLG[10]
Боґіа Боґіа Алмамі (сільська)
Ябу (сільська)
Явар (сільська)
Маданг Маданг Амбеноб (сільська)
Маданг (міська)
Трансгогол (сільська)
Мідл-Раму Сімбаї Арабака (сільська)
Йосепгстаал (сільська)
Сімбаї (сільська)
Раї-Кост Раї-Кост Астролябе Бай (сільська)
Наго Рава (сільська)
Сайдор (сільська)
Сумкар Каркар Каркар (сільська)
Сумґілбар (сільська)
Усіно-Бунді Усіно Бунді (сільська)
Усіно (сільська)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]