Хавкін Самуїл Тевельович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хавкін Самуїл Тевельович
Народився30 жовтня 1893(1893-10-30)
Рогачов, Могильовська губернія, Російська імперія
Помер9 грудня 1976(1976-12-09) (83 роки)
Москва, СРСР
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьєврей
ПартіяВКП(б)
Нагороди
орден Леніна

Самуїл Тевельович Хавкін (30 жовтня 1893(18931030), місто Рогачов Могильовської губернії, тепер Гомельської області, Білорусь — 9 грудня 1976, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний і партійний діяч, в.о. голови виконавчого комітету Красноярської крайової ради. Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у 1934—1938 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в єврейській родині теслі. У 1905—1907 роках — учень в кравецькій майстерні Іоффе в місті Рогачові.

У 1907—1910 роках — кравець в кравецьких майстернях Піпкіна і Донде в місті Луганську, на станціях Алчевська, Лозова, Балівка Катерининської залізниці. У 1910—1914 роках — кравець в кравецьких майстернях Елькіна, Конторовського і Альтшуллера в місті Гомелі.

Член РСДРП(б) з березня 1911 року.

У 1914—1917 роках — кравець в кравецьких майстернях Фарберова, Рішфельда, братів Дрезден в місті Самарі та на станції Лозова.

У квітні 1917 — березні 1918 року — голова фабричного комітету фабрики Альшиновського, член бюро Київського міського комітету РСДРП(б).

У березні 1918 — січні 1919 року — голова Поліського підпільного обласного комітету РКП(б) і революційного комітету.

У січні 1919 — вересні 1920 року — комісар відділу праці, заступник голови Гомельського губернського комітету РКП(б).

У вересні — грудні 1920 року — організатор профспілок у Київському губернському комітеті КП(б)У.

У грудні 1920 — листопаді 1921 року — начальник Гомельського губернського відділу військових заготівель, член президії Гомельської губернської ради народного господарства.

У листопаді 1921 — жовтні 1923 року — відповідальний секретар Клинцовського повітового комітету РКП(б) Гомельської губернії.

У листопаді 1923 — грудні 1924 року — заступник директора тресту швейної промисловості «Швейтрест», завідувач Поліського торгового акціонерного товариства «Полісторг» у Москві. У 1924—1925 роках — слухач вечірнього робітничого факультету імені Покровського в Москві.

У січні 1925 — серпні 1926 року — відповідальний секретар Бюро закордонних осередків ЦК ВКП(б) у Москві.

У вересні 1926 — жовтні 1928 року — відповідальний партійний працівник Північно-Маньчжурського комітету ВКП(б) у Маньчжурії (Китаї).

У жовтні 1928 — жовтні 1929 року — відповідальний секретар Сретенського окружного комітету ВКП(б) Далекосхідного краю.

У жовтні 1929 — вересні 1930 року — відповідальний секретар Клинцовського окружного комітету ВКП(б) Західної області.

У 1930 році — голова Західної обласної контрольної комісії ВКП(б).

У жовтні 1930 — лютому 1934 року — заступник завідувача організаційно-інструкторського відділу Центральної контрольної комісії ВКП(б) та член колегії Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції СРСР.

У лютому 1934 — квітні 1936 року — заступник керівника і член групи Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) із постачання, радянської торгівлі та споживчої кооперації.

У квітні 1936 — серпні 1937 року — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Красноярському краю.

21 серпня — 15 листопада 1937 року — в.о. голови виконавчого комітету Красноярської крайової ради.

У жовтні 1937 — листопаді 1938 року — член, керівник групи освіти та охорони здоров'я Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).

16 листопада 1938 року виведений із складу Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).

У лютому — жовтні 1939 року — заступник керуючого тресту «Комунбуд» Народного комісаріату комунального господарства РРФСР.

У жовтні 1939 — лютому 1945 року — заступник начальника Головного управління їдалень, ресторанів та кафе «Головресторан» Народного комісаріату торгівлі СРСР; начальник Головного управління залізничних буфетів та вагонів-ресторанів Центру («Головдорбуфет Центру») Народного комісаріату торгівлі СРСР.

У лютому 1945 — грудні 1951 року — заступник начальника 6-го головного управління Міністерства суднобудівної промисловості СРСР.

У січні 1952 — грудні 1953 року — заступник директора ремонтного заводу № 6 Міністерства суднобудівної промисловості СРСР у місті Богородську Горьковської області.

У грудні 1953 — 1957 року — директор ательє № 31 міста Москви.

З 1957 року — персональний пенсіонер у Москві.

Помер 9 грудня 1976 року в Москві. Похований в колумбарії Новодівочого цвинтаря Москви.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Хавкин Самуил Тевелевич [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Филиппов С. Руководители центральных органов ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2018. (рос.)