Хельмер Александерссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хельмер Александерссон
Основна інформація
Дата народження16 листопада 1886(1886-11-16)[1]
Місце народженняСтокгольм, Швеція
Дата смерті24 грудня 1927(1927-12-24)[1] (41 рік)
Місце смертіСтокгольм, Швеція[1]
ПохованняПівнічний цвинтар (Стокгольм)[2]
ГромадянствоШвеція
Професіїкомпозитор, скрипаль
ОсвітаКоролівська стокгольмська вища школа музики
ВчителіJean Paul Erteld[3]
Інструментискрипка
Брати, сестриKarin Alexanderssond[4]

Карл Хельмер Александерссон (швед. Karl Helmer Alexandersson; 16 листопада 1886(18861116), Стокгольм — 24 грудня 1927, Стокгольм) — шведський композитор і скрипаль.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 19021908 роках навчався в Стокгольмській консерваторії у Юхана Ліндегрена (композиція), Карла Юхана Ліндберга та Ларса Зеттерквіста (скрипка), потім, після проходження військової служби, удосконалювався як композитор у Берліні під керівництвом Жана-Поля Ертеля. Повернувшись до Стокгольма, в 1912 році написав офіційний гімн V Олімпійських ігор.

Найбільш відомий твір Александерссона — Друга симфонія соль мінор — датується 1914 роком; прем'єра відбулася 1919 року, проте найбільший критичний успіх випав на долю відновлення симфонії диригентом Георгом Шнеєвойгтом в 1923 році (авторами співчутливих газетних відгуків були, зокрема, Курт Аттерберг та Вільгельм Петерсон-Бергер).

З 1918 року був концертмейстером в оркестрі одного з головних стокгольмських кінотеатрів «Röda Kvarn», написав музику до ряду кінофільмів, у тому числі до «Синам Інгмара» Віктора Шестрема та «Схід: Пісня двох людей» Фрідріха Мурнау.

Помер у злиднях 24 грудня 1927 року у віці 41 року і був похований за муніципальний рахунок.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Сестра — Карін Александерссон[sv] (швед. Karin Alexandersson; 1878—1948) — актриса шведського німого кіно.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]