Хешень

Хешень
маньчжурська: ᡥᡝᡧᡝᠨ кит. 和珅
Народився	1 липня 1750(1750-07-01) Пекін, Династія Цін
Помер	22 лютого 1799(1799-02-22) (48 років) Пекін, Династія Цін ·вимушене самогубствоd
Країна	Династія Цін
Діяльність	політик, поет
Посада	Wén huá diàn dàxué shìd, bingbu shangshu of the Qing dynastyd, Minister of Justice (imperial China)d, Hubu Shangshu (Qing dynasty)d, Q47175460?, Minister of Rites of the Qing dynastyd, Q47176277? і Junji dachend
Військове звання	генерал
Родичі	Kurun Princess Hexiaod
Брати, сестри	Helind
Діти	Fengshen Yinded
Медіафайли у Вікісховищі

Хешень (|鈕祜祿·和珅, 1750—1799) — політичний та військовий діяч часів династії Цін, фаворит імператора Хунлі. Хешеня часто називають «найбільшим корупціонером в історії».

Імператор наблизив до себе Хешеня ще тоді, коли той був звичайним охоронцем в його ескорті. Хешень став заступником командувача одного з «восьмипрапорних» корпусів, потім помічником керівника податкової служби, очолив управління палацу, увійшов до складу імператорської канцелярії та Військової ради — загалом фаворит імператора близько двох десятків посад, до кожної з яких додавалися відповідні доходи. Здобуваючи кожний новий сан чи титул, Хешень зазвичай залишав за собою попередні. Зрештою він очолив уряд і став дасюеші — європейці назвали його канцлером або ж першим міністром.

З часом Хунлі фактично відійшов від справ, «передоручивши» першому міністру державне кермо. Хешеню вдалося видати свого сина за доньку імператора і це перетворила його на одного з найближчим імператорських родичів. Хешень скористався своїм становищем насамперед для збільшення власних статків. Джерела стверджують, що фаворит не брав дрібних хабарів і звичайних подарунків, а тим, хто наважувався їх йому запропонувати, повертав — з вимогою повернутися із чимось справді великим і цінним. Хешень також привласнював частину данини, що імператору сплачували намісники провінцій та іноземні володарі.Для визиску звичайних підданих Хешень використовував мережу ломбардів. За чутками, в його скринях накопичилося стільки срібла, що в Китаї виник дефіцит цього металу. А вартість особистого майна Хешеня увосьмеро перевищувало державні доходи за рік.

Хабарництво першого міністра викликало загальне обурення, що зрештою вилилося у селянську війну, очолювану ватажками «Білого лотоса». Хешень довгий час вводив імператора в оману, тоді коли Хунлі таки дізнався правду — він зрікся престолу на користь сина. Той, з поваги до батька, втім, не чіпав Хешеня до самої смерті Хунлі. Корумповані воєначальники продовжували програвати селянам битву за битвою. Проте коли старий імператор помер, Хешеня одразу заарештували і стратили.