Ходжер Григорій Гібівич

Ходжер Григорій Гібівич
Народився	5 квітня 1929(1929-04-05) Верхній Нерген, Нанайський район, Хабаровський край, СРСР
Помер	9 травня 2006(2006-05-09) (77 років)
Країна	СРСР
Діяльність	письменник
Alma mater	Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
Знання мов	нанайська
Членство	СП СРСР
Жанр	роман
Партія	КПРС
Нагороди

Григорій Гібівич Ходжер (1929(1929)-2006) — нанайський письменник. Член КПРС з 1954 року.

Життєпис

Григорій Ходжер народився в родині рибалки і мисливця в селі Верхній Нерген (нині в Нанайському районі Хабаровського краю) 5 квітня 1929 року. В молоді роки навчався бляшаній справі, був секретарем сільради, працював у риболовецькій бригаді. У 1956 році закінчив історичний факультет Педагогічний інститут імені О. І. Герцена у Ленінграді.

Перші твори Ходжера було надруковано у 1953 році. Окремим виданням збірка його оповідань «Перші зрушення» вийшла у 1958 році. Його перу належать повісті «Чайки над морем», «Еморон-озеро», «Правнук Дерсу Узала», «Останнє полювання», «Якого кольору сніг?», «Гайчі», «Порожня рушниця», «Квартира з видом на Амур» та інші.

Нанайці-фронтовикам присвячена документальна повість «Найхінці». У трилогії «Амур широкий» показано життя нанайців у час з кінця XIX сторіччя до середини 1930-х років. Також Ходжер є автором низки творів для дітей. Він активно збирав і публікував нанайський фольклор, склав збірки літературних творів народів Далекого Сходу СРСР.

Нагороди та премії

• Державна премія РРФСР імені М. Горького (1973) — за трилогію «Амур широкий»
• Орден Трудового Червоного Прапора
• Орден Дружби народів

Див. також

• Пассар Андрій Олександрович

Посилання

• Гродеківський музей(рос.)
• Коротка літературна енциклопедія(рос.)