Храм Тирумали Венкатешвари
| Храм Тирумали Венкатешвари | |
|---|---|
 | |
| 13°40′59″ пн. ш. 79°20′49″ сх. д. / 13.68305555558377939° пн. ш. 79.34694444447178796° сх. д.Координати: 13°40′59″ пн. ш. 79°20′49″ сх. д. / 13.68305555558377939° пн. ш. 79.34694444447178796° сх. д. | |
| Тип споруди | індуїстський храм |
| Розташування |
 Індія, Тірупаті |
| Початок будівництва | 300 |
| Стиль | Dravidian architectured |
| Належність | Вайшнавізм |
| Вебсайт | tirumala.org |
  Храм Тирумали Венкатешвари (Індія) | |
 | |
 Храм Тирумали Венкатешвари у Вікісховищі | |
Храм Тирумали Венкатешвари — індуїстський храм у гірському місті Тірумала в районі Тірупаті штату Андхра-Прадеш, Індія.
Історія храму[ред. | ред. код]
Храм присвячений Венкатешварі, формі Вішну, який, як вважають, з'явився на землі, щоб врятувати людство від випробувань. Це місце ще називають Каліюга Вайкунтха. Храм також відомий під іншими назвами, як Храм Тірумала, Храм Тірупаті та Храм Тірупаті Баладжі. Храмом керує Тірумала Тірупаті Девастханам (TTD), яка знаходиться під контролем уряду штату Андхра-Прадеш.
Пагорби Тірумала є частиною хребта пагорбів Сешачалам. Висота пагорбів 853 метри над рівнем моря, там сім піків, що представляють сім голів Адішеші. Храм розташований на сьомій вершині — Венкатадрі, на південному березі Шрі Свамі Пушкаріні. Тому храм також називають «Храмом семи пагорбів».[1]
Храм побудовано протягом певного періоду часу, починаючи з 300 року нашої ери. [2] Храм дотримується традиції поклоніння Вайханаса Агама. Він є одним із восьми Кшетр Вішну Сваямбу і входить до списку 75-го Дів’я Десам. Приміщення Храму має дві сучасні будівлі комплексу для управління натовпом паломників, комплекс для безкоштовного харчування для паломників, будівлі для постригування волосся та кілька місць для ночівлі для паломників.
Це один із найбагатших храмів у світі з точки зору отриманих пожертвувань і багатства.[3] [4] [5]
Легенди про храм[ред. | ред. код]
З проявом божества в Тірумалі пов'язано кілька легенд. Згідно з однією легендою, у храмі є мурті Венкатешвара, який, залишатиметься тут протягом усього періоду нинішньої Калі Юги. [6] [7] [8]Під час Двапара-юги Адішеша проживав на землі як Пагорби Сешачалам після поразки в змаганні з Вайю. Згідно з Пуранами, Тірумала розглядається як Адівараха Кшетра. Після вбивства Хіраньякші Адівараха оселився на цьому пагорбі. Венкатачала Махатьям — широко поширена легенда про храм Тірумала. [9]
Сучасна історія[ред. | ред. код]
Після розпаду імперії Віджаянагара в липні 1656 року храм перейшов до рук Голконди, а потім на короткий час перебував під владою французів і до 1801 року нашої ери під керівництвом Наваба з Карнатику. З приходом британців на початку 19 століття управління храмом перейшло до рук Ост-Індської компанії, яка надала храму особливий статус і уникала втручання в діяльність храму. [10] Уряд Мадраса прийняв постанову 7 від 1817 року, згідно з якою храм передавався податковій службі через колектора округу Північний Аркот. [10]
У 1843 році Ост-Індська компанія передала управління Храмом разом Махантам з Хатхірамджі Мута, які діяли як Вікаранакарта. Він перебував під владою Махантів протягом шести поколінь до 1933 року, коли Тірумала Тірупаті Девастханамс була сформована у 1933 році [11] Закон 1933 року був замінений Законом Мадраса про індуїстські релігійні та благодійні фонди 1951 року.[12] Знову в 1966 році храм був переданий під безпосереднє управління Департаменту благодійних фондів штату Андхра-Прадеш, відповідно до Закону про благодійні та індуїстські релігійні установи та фонди Андхра-Прадеш. [12] Храмом керує орган Tirumala Tirupati Devasthanams (TTD), який знаходиться під контролем уряду штату Андхра-Прадеш. Голова TTD призначається урядом штату Андхра-Прадеш. Дохід від цього храму використовується урядом штату Андхра-Прадеш. [13] [14]
Храм щодня приваблює приблизно 75 000 паломників. [15] Річний бюджет, оцінений у 2530,10 крор індійських рупій на фінансовий рік 2015–16, [16] управляє благодійними фондами, кошти яких отримуються з бюджету та пожертвувань від відданих. [17] Річний дохід оцінюється в 10 індійських рупій мільярдів у 2008 році. Більшу частину доходу отримує від пожертвувань у SriVari Hundi. Віддані жертвують TTD, сума яких становить мільйони рупій. TTD, організація, яка піклується про благоустрій храму, керує різними благодійними фондами, кошти яких надходять із бюджету та пожертв відданих.
Венкатешвара представлена п’ятьма божествами (берамами), включаючи Мулавірат, які разом називаються Панча берамулу (Панча означає п’ять; Берам означає Божество). П'ять божетсв: Дхрува Берам (Мулавар), Каутука Берам, Снапана Берам, Утсава Берам, Балі Берам.
Фестивалі[ред. | ред. код]
У храмі Венкатешвара протягом 365 днів у році відзначається понад 433 фестивалі
Процесійне божество Малаяппа разом зі своїми дружинами Шрі Деві та БхуДеві ведеться процесією чотирма вулицями мада навколо храму на різних ваханах. Ваханами включають Дваджароханам, Педда Сеша Ваханам, Чінна Сеша Ваханам, Хамса Ваханам, Сімха Ваханам, Мутхайпу пандірі Ваханам, Калпаврікша Ваханам, Сарва Бхупала Ваханам, Мохіні Аватарам, Гаруда Ваханам, Хануманта Ваханам, Сварна Ратхоцавам (Золота Колісниця), Гаджаваханам, Ратоцавам (C hariot), Ашва Ваханам і Чакра Снанам.
Пісні та гімни[ред. | ред. код]
«Супрабхатам» — санскритський термін, який буквально означає «Доброго ранку» і призначений для пробудження божества від Його небесного сну.[18] [19] Гімни були створені Пратхівадхі Бхаянкарамом Аннангарачар'єю протягом 13 століття і складаються з 70 шлок у чотирьох частинах, включаючи Suprabhatam (29), Stotram (11), Prapatti (14) і Mangalasasanam (16).[19] [18]
Сім пагорбів[ред. | ред. код]
Храм розташований на семи пагорбах. [20] Головне божество також називають Саптхагірішою [20] або Володарем семи пагорбів. [21] Вважається, що сім пагорбів, які також називають Саптагірі, представляють сім капюшонів Адішеші. Сім пагорбів є такими: [20]
- Врушабхадрі — пагорб Врішабасури, якого вбив Шрініваса
- Анджанадрі — пагорб Ханумана.
- Ніладрі — пагорб Ніли Деві
- Гарудадрі або Гарудачалам — пагорб Гаруди, вахана Вішну
- Сешадрі або Сешачалам — пагорб Шеша, даша Вішну
- Нараянадрі — пагорб Нараяни. Тут знаходяться Шріварі Падалу (сліди Венкатешвари).
- Венкатадрі — пагорб Венкатешвара
У Віманапрадакшині є субхрам, присвячений Кубері. Божество лежить праворуч від Ґарбхаґріхи й обличчям на південь до божества.
Видатні подвижники[ред. | ред. код]
Рамануджа (1017–1137) [22] відповідав за управління богослужіннями та іншими справами храму Венкатешвара. Йому приписують подарунок священної раковини та дискоса, зброї Вішну під час його візиту.
Шрі Таллапака Аннамачар’я (22 травня 1408 – 4 квітня 1503) був композитором храму, який створив близько 36000 кіртан [23], багато з яких були на честь головуючого божества храму.
Хатірам Бгаваджі був святим з Айодх'ї, який відвідав Тірумалу близько 1500 року нашої ери [24] під час паломництва та став відданим Венкатешвари. [25] [26]
Релігійне значення[ред. | ред. код]
Храм вважається одним із восьми кшетр Сваямбу Вішну, де, як вважають, верховне божество проявилося самостійно. Сім інших храмів у лінії: храм Шрірангам Ранганатхасвамі, храм Бху Вараха Свамі та храм Ванамамалаї Перумал у Південній Індії та Саліграма в Непалі, храм Наймісаранья, Пушкар і Бадрінатх у Північній Індії. [27] Храм шанується Алварами в Дів'я Прабандхам. Переваги, отримані від паломництва до Венкатачали, згадуються в Ріг Веді та Астхадаса Пуранах. У цих епосах Венкатешвара описується як великий дарувальник благ.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Chandra, Subhash (19 травня 2021). God vs Alien: (English Version) (англ.). Subhash Chandra. с. 54.
- ↑ 21 Unknown Facts about Tirupati Balaji Temple (Venkateswara Swamy) (амер.). 15 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ Sudhir, Uma (13 вересня 2007). Tirupati ousts Vatican, reigns at top. NDTV. Архів оригіналу за 22 September 2007. Процитовано 13 вересня 2007.
- ↑ Sivaratnam, C (1964). An Outline of the Cultural History and Principles of Hinduism (вид. 1). Colombo: Stangard Printers. OCLC 12240260.
Koneswaram temple. Tiru-Kona-malai is the sacred mountain of Kona or Koneser, Iswara or Siva. The date of building the original temple is given as 1580 BCE according to a Tamil poem by Kavi Raja Virothayan translated into English in 1831 by Simon Cassie Chitty ...
- ↑ Ramachandran, Nirmala (2004). The Hindu legacy to Sri Lanka. Pannapitiya: Stamford Lake (Pvt.) Ltd. 2004. ISBN 9789558733974. OCLC 230674424.
Portuguese writer De Queyroz compares Konesvaram to the famous Hindu temples in Rameswaram, Kanchipuram, Tirupatti-Tirumalai, Jagannath and Vaijayanthi and concludes that while these latter temples were well visited by the Hindus, the former had surpassed all the latter temples by the early 1600s
- ↑ Shilpa (5 грудня 2018). Venkateswara Temple, Tirumala, Andhra Pradesh. Bharat Temples (амер.). Процитовано 19 квітня 2022.
- ↑ Tirupati – Tirumala – Venkateswara the lord of the Kali Yuga. Dakshināvarta (амер.). 21 травня 2020. Процитовано 19 квітня 2022.
- ↑ Punjabi, Mona (21 квітня 2019). Tirupati Balaji - History of Tirupati Balaji temple. The Times of India. Процитовано 19 квітня 2022.
- ↑ Tirumala Tirupati Devasthanams-Temple Legend. Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 26 травня 2023.
- ↑ а б V.K, Bhaskara Rao (1992). Organisational and Financial Management of Religious Institutions: With Special Reference to Tirumala Tirupati Devasthanams (TTD). Deep and Deep Publications. с. 52, 53. ISBN 81-7100-441-5.
- ↑ Koutha, Nirmala Kumari (1 січня 1998). History of the Hindu Religious Endowments in Andhra Pradesh. Northern Book Centre. с. 124. ISBN 81-7211-085-5.
- ↑ а б Koutha, Nirmala Kumari (1 січня 1998). History of the Hindu Religious Endowments in Andhra Pradesh. Northern Book Centre. с. 136. ISBN 81-7211-085-5.
- ↑ Andhra government eyes Tirupati wealth. The Sunday Guardian Live. 17 жовтня 2020. Процитовано 22 серпня 2021.
- ↑ Seshagiri, D M; Sinha, Saurabh (8 серпня 2021). Andhra Pradesh government reappoints YV Subba Reddy as TTD Board Chairman. Zee News. Процитовано 30 липня 2022.
- ↑ Jatania, Prachi (2 листопада 2006). Tirumala, the epicentre of faith. CNN-IBN. Процитовано 15 липня 2011.
- ↑ TTD approves annual budget for the year 2015-16.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Tirumala Tirupati Devasthanams: Social Service. Архів оригіналу за 7 серпня 2002. Процитовано 15 липня 2011.
- ↑ а б V.K., Subramanian (1996). Sacred Songs of India, Volume 10. Abhinav publications. с. 59. ISBN 81-7017-444-9.
- ↑ а б Tirumala Tirupati Devasthanams-Suprabhatam. Tirumala Tirupati Devasthanams. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 29 липня 2015.
- ↑ а б в Srivari Brahmotsavam. 1975.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Encyclopaedia of Tourism Resources in India, Volume 2. Kalpaz publications. 2001. ISBN 9788178350189.
- ↑ von Dehsen, Christian D.; Harris, Scott L. (1999). Philosophers and Religious Leaders – Google Books. ISBN 9781573561525. Процитовано 17 червня 2013.
- ↑ S. P. Sailaja keeps audience spellbound. The Hindu News. 28 лютого 2012. Процитовано 2 березня 2013.
- ↑ Shantha, Nair (2013). Sri Venkateswara: Lord Balaji and his holy abode of Thirupati. Mumbai: Jaico Publishing House. с. 12. ISBN 978-81-8495-445-6. Процитовано 26 вересня 2016.
- ↑ Ramachandra Pai, N. A. Hathiram Baba. speakingtree.in. Speeking Tree. Процитовано 26 вересня 2016.
- ↑ Team, panditbooking. The Story of Lord Balaji's favorite devotee Hathiramji Baba and the name of Balaji to the Lord of Tirupati. spiritual.panditbooking.com. Panditbooking. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 26 вересня 2016.
- ↑ S., Prabhu (10 травня 2012). Symbolising religious unity. The Hindu. Процитовано 13 жовтня 2014.