Хіросіма-хан
| Хіросіма-хан | |
広島藩
| |
 Хіросімський замок — головна цитадель Хіросіма-хану. | |
| Інші назви | Ґейсю-хан (芸州藩) |
| Утворено | 1600 |
| Ліквідовано | 1871 |
| Центр | Хіросіма |
| Дохід | 462 000 коку |
| Правлячі роди | |
| 1600 — 1619 |  Фукусіма
|
| 1619 — 1871 | .svg){kind=spacer} Асано
|
Хіросіма-хан (яп. 広島藩, ひろしまはん; 1600 — 1871) — хан періоду Едо у провінції Акі і частині провінції Бінґо (сучасна префектура Хіросіма).
Відомий також як Ґейсю-хан (яп. 芸州藩, げいしゅうはん).
Володар хану — рід Асано, статус якого відповідав тодзама даймьо. Головна резиденція знаходилась у замку Хіросіма, сучасному місті Хіросіма префектури Хіросіма. У 17—18 століттях офіційний дохід хану дорівнював близько 426 000 коку.
Хан було засновано сьоґунатом у 1600 році, шляхом надання двох провінцій Акі та Бінґо доходом у 490 000 коку з центром у Хіросімі полководцю Фукусімі Масанорі. Початково Хіросімою правив рід Морі на чолі з Морі Терумото, але чере поразку у битві при Секіґахара він втратив більшу частину своїх земель і був силою переселений центральними властями до сусідніх провінцій Суо і Наґато.
Новий хіросімський господар Фукусіма завершив проведення станової реформи, поділивши населення на самураїв-адміністраторів, міщан і селян, та склав остаточний земельний кадастр. Він облаштував головне призамкове містечко і заклав економічну основу Хіросіма-хану. Проте у 1619 році Фукусіма був позбавлений центральною владою свого володіння і статусу через те, що без дозволу сьоґунату розрочав ремонт укріплень Хіросімського замку, які постраждали від повені.
Того ж року на місце Фукусіми було призначено Асано Наґаакіру, колишнього володаря Кісю-хану з провінції Кії, який отримав у володіння провінцію Акі та 8 повітів провінції Бінґо доходом у 426 000 коку з центром у Хіросімі. Асано розпочав своє правління з розвитку економіки і спромігся у короткий термін монополізувати торгівлю деревиною, залізом та папером у Внутрішньому Японському морі на відстані між Хіросімою і Осакою. Купці його хану вміло грали на торгах рисом. Вони скуповували дешево товари у сусідніх ханах і, дочекавшись сприятливого моменту на ринку, продавали його по високим цінам. Доходи Хіросіма-хану були такими великими, що серед вчених японських мужів ходила приказка «хіросімський князь — майстер торгівлі».[1]
Асано також проводив курс на централізацію влади у доручених йому територіях, поступово перетворюючи самураїв з вояків у чиновників. Він позбавляв місцеву знать земельних наділів у регіонах і змушував оселятися її у Хіросімі, біля свого призамкового містечка як адміністраторів.
Другий правитель Хіросіма-хану, Асано Міцуакіра, був онуком великого покійного сьоґуна Токуґави Іеясу, тому сьоґунат дав йому свій дозвіл на використання прізвища Мацудайра, яке носили лише родичі Токуґави, а також дозвіл на створення у своїх володіннях дочірнього Мійосі-хану доходом у 50 000 коку для його бічного брата Асано Наґахару[2]. Цей правитель відзначився налагодженням дорожньої інфраструктури.
За керування четвертого голови, Асано Цунанаґи скарбниця Хіросіма-хану почала страждати від нестачі коштів і данини. Проблему владнали скороченням платні васалам-адміністраторам та видачою ханських асигнацій. Водночас, підупав авторитет хіросімського правителя через те, що у 1701 році він не допоміг уберігти від ліквідації сьоґунатом Ако-хан, володіння родичів Асано в провінції Харіма[3].
З початку 18 століття фінансова криза у Хіросіма-хані стала поглиблюватися. П'ятий правитель Асано Йосінаґа став втілювати курс реформ скерований на централізацію влади, омолодження службових кадрів та посилення контролю над повітами і селами. Проте його політика викликала масове невдоволення і стала причиною масштабного березневого повстання 1718 року. У 1720 році дочірній Мійосі-хан залишився без спадкоємця, тому в березні 1730 року Асано заснував новий дочірній Хіросіма-Сінден-хан доходом у 30 000 коку, який передав своєму молодшому брату Асано Наґатаці. Завданням нового хану була підготовка потенційних спадкоємців для головної хіросімської гілки роду Асано, у випадку переривання останньої.
Негаразди у хані вдалося подолати шостому голові Асано Мунецуне, який почав з викорінення кумівства, хабарництва і корупції серед самурайської адміністрації. Його наступник, сьомий правитель Асано Сіґеакіра, додав до цього курс на заощадження ресурсів, спрощення системи управління та перевиховання службовців. За декілька років господарська система Хіросіма-хану була відновлена, однак несподівані повені, посухи, заморозки і сарана 1780-х років спричинили неврожаї та голод, які у свою чергу підірвали напівнатуральну економіку родини Асано[4].
За правління дев'ятого голови, Асано Нарітаки, витрати Хіросіма-хану перевищили прибутки. Шлюб з донькою одинадцятого сьоґуна Токуґави Іенарі панною Суе, спорудження синтоїстських святилищ, допомога центральній владі на будівництві та череда неврожаїв поставили хан у дуже скрутне фінансове становище. Для порятунку своїх володінь Асано спробував сприяти розвитку промисловості, посилив існуючу монополію атестованих ним купців на ринку і видав додаткові ханські асигнації. Однак його заходи мали зворотний ефект — люди поставали у селах і містечках, а серед васалів виникла сильна опозиція реформаторському курсу.
Політико-економічні перетворення довгий час не давали позитивного результату, проте у 1862 році, одинадцятий правитель Асано Наґаміті призначив відповідальним за них старійшину Цудзі Масатомо і часткового успіху було досягнуто. Старійшина укріпив виконавчу вертикаль, посилив контроль за фінансовою системою хану, модернізував військо на західний манер. У 1863 — 1865 роках, коли сьоґунат розпочав кампанію по приборканню самураїв роду Морі з Тьосю-хана, сусідні володіння роду Асано були перетворені на штаб командування урядових сил, що сприяло пожвавленню господарства регіону. Незважаючи на економічні вигоди, які сулила війна, Хіросіма-хан виступив проти неї і намагався відігравати роль посередника між Тьосю-ханом і сьоґунатом.
У 1866 році, після смерті чотирнадцятого сьоґуна Токуґави Іемоті, урядова кампанія проти Тьосю-хан фактично завершилась поразкою центральної влади. Через це рід Асано зазнав впливу антиурядових сил і 1867 року уклав союз з Тьосю-ханом і Сацума-ханом. Того ж року останній сьоґун Токуґава Йосінобу склав свої повноваження і повернув усю повноту влади імператору Японії. У зв'язку з цим утворився новий імператорський уряд з представників ханів Тьосю, Сацуми, Тоси і Хіросіми, які невдовзі розпочали війну з прибічниками зниклого сьоґунату.
Після перемоги імператорських сил у 1869 році новий уряд почав проводити курс на централізацію державного управління. У червні того ж року, у рамках всеяпонської реформи з «повернення володінь і підданих» монарху Японії, дванадцятий і останній правитель Хіросіма-хану Асано Наґакото передав свої родові землі владі. Хан було перетворено на державну адміністративну одиницю, головою якої призначили того ж Асано. 1871 року, в результаті реформи з ліквідації ханів і створення замість них префектур, на основі Хіросіма-хану виникла префектура Хіросіма.
1884 року рід Асано отримав титул маркізів і був причислений до нової японської аристократії. Колишній голова Хіросіма-хану Асано Наґакото жив довго і помер аж у 1937 році, за що японська преса охрестила його «останнім ханським правителем».
| №[5] | Українською | Японською | Мон | Статус | Період | Дохід[6] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Фукусіма Масанорі | 福島正則 | |
тодзама | 1600 — 1619 | 498 000 |
| 1 | Асано Наґаакіра | 浅野長晟 | |
тодзама | 1619 — 1632 | 426 000 |
| 2 | Асано Міцуакіра | 浅野光晟 | |
тодзама | 1632 — 1672 | 376 000[7] |
| 3 | Асано Цунаакіра | 浅野綱晟 | |
тодзама | 1672 — 1673 | 376 000 |
| 4 | Асано Цунанаґа | 浅野綱長 | |
тодзама | 1673 — 1708 | 376 000 |
| 5 | Асано Йосінаґа | 浅野吉長 | |
тодзама | 1708 — 1752 | 426 000[8] |
| 6 | Асано Мунецуне | 浅野宗恒 | |
тодзама | 1752 — 1763 | 426 000 |
| 7 | Асано Сіґеакіра | 浅野重晟 | |
тодзама | 1763 — 1799 | 426 000 |
| 8 | Асано Наріката | 浅野斉賢 | |
тодзама | 1799 — 1830 | 426 000 |
| 9 | Асано Нарітака | 浅野斉粛 | |
тодзама | 1831 — 1858 | 426 000 |
| 10 | Асано Йосітеру | 浅野慶熾 | |
тодзама | 1858 | 426 000 |
| 11 | Асано Наґаміті | 浅野長訓 | |
тодзама | 1858 — 1869 | 426 000 |
| 12 | Асано Наґакото | 浅野長勲 | |
тодзама | 1869—1871[9] | 426 000 |
Дані на 1664 рік . Дохід округлений і поданий у тисячах.[10]
| Провінція | Повіт | Дохід (коку) |
|---|---|---|
| Акі | Акі 安藝郡 |
25 000 |
| Камо 賀茂郡 |
49 000 | |
| Нумата 沼田郡 |
17 000 | |
| Саекі 佐伯郡 |
35 000 | |
| Такамія 高宮郡 |
16 000 | |
| Таката 高田郡 |
47 000 | |
| Тойота 豊田郡 |
52 000 | |
| Ямаґата 山県郡 |
29 000 | |
| Бінґо | Есо 恵蘇郡 |
22 000 |
| Кону 甲奴郡 |
5 000 | |
| Мійосі 三次郡 |
23 000 | |
| Мікамі 三上郡 |
13 000 | |
| Мітані 三谿郡 |
18 000 | |
| Міцуґі 御調郡 |
29 000 | |
| Нука 奴可郡 |
17 000 | |
| Сера 世羅郡 |
29 000 | |
| Разом | 426 000 | |
Навчальні заклади[11]:
| Назва | Рік | Засновник | Місце | Предмети |
|---|---|---|---|---|
| Ґакумон-дзьо 学問所[12] |
1782 | Асано Сіґеакіра | Хіросіма | китайські науки, кокуґаку, західні науки, медицина, арифметика |
| Коґаку-дзьо 講学所 |
1751—1764 | старійшина Уеда | Хіросіма | японські науки, китайські науки |
| Сюґьо-до 修業堂 |
1790 | Асано Сіґеакіра | Каґава-Мінамі | китайські науки, медицина |
| Мьодзен-до 明善堂 |
1820 | старійшина Асано | Міхара | японські науки, китайські науки |
| Коґаку-дзьо 講学所 |
невідомо | Рід Асано | Хіросіма | китайські науки |
- ↑ За часів головування Асано Наґаакіри у Едо і Осаці знаходились садиби-представництва Хіросіма-хану.
- ↑ Мійосі-хан двічі переживав кризу через відсутність спадкоємця, а тому невдовзі був інкорпорований назад до Хіросіма-хану.
- ↑ Ако-хан було ліквідовано сьоґунатом через інцидент з Асано Наґанорі, який у відповідь на образу кривдника оголив меча у сьоґунському замку, чим порушив давнє табу. Наґанорі був змушений вчинити сеппуку, а його володіння конфіскували. 40 колишніх вояків Ако-хану помстилися кривднику їхнього сюзерена і згодом були страчені владою. Вони увійшли до японської історії та мистецтва як зразок «самурайської відданості». Хоча рід Асано з Хіросіма-хан був родичем покійного, він не став на захист Наґанорі і його васалів. Лише згодом діти і онуки загиблих були прийняті на адміністративні посади до Хіросіма-хану, щоб загладити провину перед покійними родичами.
- ↑ Стихійні лиха і голод стали причиною підвищення цін на рис, що викликало протести простого люду у 1786 році. Біднота руйнувала комори і забирала звідти рис, залишаючи їхнім власникам гроші за старою низькою ціною.
- ↑ Порядкові номери подані за родами. Якщо в управління ханом вступає новий рід, нумерація починається з 1.
- ↑ Дохід подано в коку. [1] [Архівовано 22 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ Скорочення доходу було пов'язане з утворенням дочірнього Мійосі-хан на землях Хіросіма-хану.
- ↑ Мійосі-хан ліквідовано через відсутність спадкоємця, а його дохід земель хану поверноено до Хіросіма-хану.
- ↑ У 1869 Хіросіма-хан перестав існувати як родова автономія, а перетворився на державну адміністративну одиницю. У цій якості він продовжував існувати до 1871 року, коли його було переформовано на префектуру Хіросіма. У зв'язку з цим, 1869 року Асано Наґакото став останнім правителем хану. За наказом уряду він посідав посаду губернатора Хіросіма-хан до 1871 року.
- ↑ Таблиця подана за 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.1238.
- ↑ Таблиця подана за 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.1247—1248.
- ↑ Виникла на основі приватної школи Амацу Ґенносуке 1688 — 1704 років. У 1866 році змінила назву на Сюдокан. Відігравала роль головної ханської школи.
- 頼杏坪編 『芸藩通志』 東京: 国書刊行会、1981年
- 土井作治著 『幕藩制国家の展開 : 広島藩･福山藩を中心として』 広島: 渓水社、1985年
- 勝矢倫生著 『広島藩地方書の研究』 京都: 英伝社、1999年
- 橋本素助, 川合鱗三編 『芸藩志拾遺』 東京: 文献出版、1978年
- Хіросіма-хан // 300 ханів Едо [Архівовано 8 грудня 2007 у Wayback Machine.] (яп.)
- Історія Хіросіма-хану [Архівовано 22 квітня 2008 у Wayback Machine.] (яп.)