Цара Сурб Аствацацин
| Цара Сурб Аствацацин вірм. Ծարա Սը. Աստվածածին | |
|---|---|
| 40°00′19″ пн. ш. 45°57′08″ сх. д. / 40.00527777780577310° пн. ш. 45.952222222249773154° сх. д.Координати: 40°00′19″ пн. ш. 45°57′08″ сх. д. / 40.00527777780577310° пн. ш. 45.952222222249773154° сх. д. | |
| Країна |  Нагірно-Карабаська Республіка |
| Місто | с. Цар |
| Район | Шаумянівський |
| Конфесія | Вірменська апостольська церква |
| Єпископство | Арцаська єпархія |
| Тип | монастир |
| Стиль | Вірменія |
| Дата заснування | 1301 рік |
| Статус | зруйнований |
  Цара Сурб Аствацацин Цара Сурб Аствацацин (Нагірно-Карабаська Республіка) | |
 | |
Цара Сурб Аствацацин — монастир Вірменської Апостольської церкви, розташований в селі Цар Шаумянівського району Нагірно-Карабаської Республіки. Побудований в 1301 році на території Князівства Хачен, вона була свідомо знищена владою Азербайджану в радянську епоху[джерело не вказане 4390 днів]. Монастир був підірваний, дві каплиці XIII століття були стерті з лиця землі, і гордість царя, церква Пресвятої Богородиці, була демонтована. З ретельно різьблених каменів церкви були побудовані склади, і вони сьогодні видимі в фундаменті комор, побудованих азербайджанцями [1]. Автор Борис Баратов документував знищення, як в словах, так і в фотографіях, у своїй книзі «Подорож у Карабаху: Рай спустошений».
- ↑ Boris Baratov, 1998: A Journey to Karabagh: Paradise Laid Waste ISBN 9785900227047
