Центр Шифрів Енігма в Познані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центр Шифрів Енігма
Centrum Szyfrów Enigma
Будинок Collegium Martineum, де розміщується Центр Шифрів Енігма
52°24′27.560000100006″ пн. ш. 16°55′11.090000100006″ сх. д. / 52.40766° пн. ш. 16.91975° сх. д. / 52.40766; 16.91975
Типмузей
Країна Республіка Польща
РозташуванняПознань
Адресавул. Святого Мартіна, 78
Відкрито25 вересня 2021
Режим роботиПонеділок: зачинено

Вівторок-п'ятниця: 09:00-17:00 (остатній вхід на експозицію о 16:00)

Субота-неділя: 10:00-18:00 (остатній вхід на експозицію о 17:00)
ДиректорПйотр Боярський
Сайтcsenigma.pl
Центр Шифрів Енігма в Познані. Карта розташування: Польща
Центр Шифрів Енігма в Познані
Центр Шифрів Енігма в Познані (Польща)
Мапа
CMNS: Центр Шифрів Енігма в Познані у Вікісховищі
Логотип Цетру Шифрів Енігма

Центр Ши́фрів Ені́гма — місце з інтерактивною експозицією, присвячене шифрувальній машині «Енігма» і трьом польським криптологам: Маріану Раєвському, Генрику Зигальському, Єжу Рожицькому[1], яке розміщується в будинку колись Collegium Historicum, а зараз Collegium Martineum на розі вулиці Святий Мартін і вулиці Тадеуша Костюшки в Познані. Первинно будинок був у розпорядженні Військового комітету Польської об'єднаної робітничої партії, а пізніше Університету імені Адама Міцкевича.

Центр Шифрів Енігма є підрозділом Центру Історичної Спадщини в Познані[2][3].

Опис

[ред. | ред. код]

Центр є результатом спільної роботи міста Познань і Університету імені Адама Міцкевича. Реалізацію будови центру надано трьом підприємствам: ATREM S.A., Будівельній Фірмі Eugeniusza Dota i New Amsterdam Sp. z o.o., які виграли конкурс на будову центру, який було оголошено в червні 2019 року[4]. Ідеологом створення Центр шифрів Енігма був журналіст Шимон Мазур (пол. Szymon Mazur)[5].

Проект будови центру реалізований в рамах Дії 4.4 «Поведінка, захист, популяризація і розвиток натуральної і культурної спадщини» Великопольської регіонально-операційної програми на 2014—2020 роки[6], у співпраці з Університетом імені Адама Міцкевича у Познані[4]. Центр відкрито 25 вересня 2021 року[7]. Керівником центру є Пйотр Боярський (пол. Piotr Bojarski)[8].

Історія

[ред. | ред. код]

Первинно в цьому місці була збудована в 1843—1847 роках споруда, в якій розміщувалось військове керівництво V армійського корпусу Німецької імперії (нім. Königliche Intendantur des V Armeekorps).

Після Першої світової війни в будинку розміщувалось керівництво 14-ї піхотної дивізії[9]. Частину приміщень використовувала познанська військова філія Бюра шифрів Генерального штабу польського війська[1], де працювали криптологи Маріан Реєвський, Генрик Зигальський і Єжи Рожицький[4].

Після початку Другої світової війни будинок використовувала німецька армія. Після закінчення воєнний дій будинок був серйозно пошкоджений і 1948 року було вирішено його не відбудовувати, а тільки побудувати новий будинок для військового офісу воєвудської влади Польської об'єднаної робітничої партії, яка розміщувалась в будинку до 1990 року. Потім будинок було передано Університету імені Адама Міцкевича на потребу історичного факультету[9], який там функціонував до 2015 року, коли було вирішено його перенести на Мораський кампус[10].

Експозиція

[ред. | ред. код]

Перша частина експозиції представляє загальну історію шифрів. Відвідувачі можуть пізнати методи шифрування, які використовувалися ще з античних часів, наприклад Шифр Цезаря. Відвідувачі мають можливість пройти курс шифрування, аналогічний тому, який пройшли польські криптологи в 1929 році в рамах секретного курсу, організованого Познанським університетом.

В другій частині експозиції можна дізнатися детально про участь трьох криптологів: Реєвського, Зигальського і Рожицького в розшифруванні кодів Енігми в 1930 роках. Експозиція представляє копії польських машин, які до війни, в умовах строгої секретності, використовувалися до розшифрування секретних німецьких повідомлень, зашифрованих з допомогою "Енігми": Циклометр, Бомба Реєвського або Аркуші Зигальського, а також дальшу роботу в розшифруванню нациських кодів, яку проводили французи, англійці і американці[4].

Медіатека

[ред. | ред. код]

Невід'ємною частиною Центру Шифрів Енігма є Медіатека в якій зберігаються різні цифрові історичні матеріали: статті, фотографії та інтерв'ю[4][11].

Проєкти

[ред. | ред. код]

Крім сталої експозиції Центру Шифрів Енігма інституція проводить проєкт під назвою «Резиденти в Центрі Шифрів Енігма». Метою проєкту є підтримка різних творчих ініціатив, які згадують про внесок польських криптологів в розшифрування шифру машини Енігма.

В рамах проєкту контрабасист, диригент і композитор Патрик Піласєвіч (пол. Patryk Piłasiewicz) проводить відкрите інтердисциплінарне навчання CSE Open Lab. Артистичні покази організовані безпосередньо на сталій експозиції Центру. В першій частині участь взяли студенти з Музичної Академії Ігнація Падеревського в Познані і студенти факультету Інформатики і Телекомунікації Познанської Політехніки.

10 листопада 2021 року відбулися перші майстер класи в рамах проєкту під назвою «Субтрактивна синтеза. Архітектура звуку» (пол. Synteza subtraktywna. Architektura dźwięku), 24 листопада відбувся майстер клас «Відголоси. Презентація елементів проєкту SubRosa» (пол. «Odsłuchy. Prezentacje elementów projektu SubRosa»). 1 i 8 грудня 2021 відбулися репетиції концерту, які розпочинали «SubRosa» в просторі Медіатеки (пол. Mediateki) і сталої експозиції[12].

16 грудня 2021 року, в просторі сталої експозиції відбувся концерт «Sub Rosa»[13], організований з нагоди 89 річниці розшифрування шифру Енігми польськими криптологами. Виступили в ньому студенти Музичної Академії Ігнація Падеревського в Познані і камеральний хор Університету імені Адама Міцкевича в Познані, під дирекцією проф. Кжистофа Шиджіша (пол. Krzysztof Szydzisz). Глядачі мали змогу стати учасниками концерту, прогулятися по експозиції і зустріти музикантів, які в різних частинах експозиції виконували твори, заінспіровані історією трьох познанських математиків і Центром Шифрів Енігма.

Назва концерту «Sub Rosa» з латинської мови означає «під розою», показуючи розу як символ таємниці[14].

Фотографії

[ред. | ред. код]
  • Фрагмент сталої експозиції Центру Шифрів Енігма
    Фрагмент сталої експозиції Центру Шифрів Енігма
  • Криптологи М. Реєвський, Г. Зигальський і Є. Ружицький представлені на експозиції Центру Шифрів Енігма
    Криптологи М. Реєвський, Г. Зигальський і Є. Ружицький представлені на експозиції Центру Шифрів Енігма
  • Німецька шифрувальна машина Енігма K 470
    Німецька шифрувальна машина Енігма K 470
  • Фрагмент сталої експозиції, репліка Бомби Реєвського
    Фрагмент сталої експозиції, репліка Бомби Реєвського
  • Диск Альберті
    Диск Альберті
  • Аркуші Зигальського
    Аркуші Зигальського
  • Концерт "Sub Rosa"
    Концерт "Sub Rosa"
  • Вигляд 3D на фасаді будинку Collegium Martineum в Познані, під час відкриття Центру Шифрів Енігма, музичний гурт Skalpel
    Вигляд 3D на фасаді будинку Collegium Martineum в Познані, під час відкриття Центру Шифрів Енігма, музичний гурт Skalpel
  • Головний вхід до Центру Шифрів Енігма
    Головний вхід до Центру Шифрів Енігма

Дивитись також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Urząd Marszałkowski Województwa Wielkopolskiego. umww.pl. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 5 квітня 2020.
  2. ↑ Idea Centrum - Centrum Szyfrów Enigma (pl-PL) . csenigma.pl. Процитовано 7 січня 2022.
  3. ↑ Nice IT- www.niceit.pl. Centrum Szyfrów ENIGMA (пол.). pcd.poznan.pl. Процитовано 7 січня 2022. {{cite web}}: Текст «Poznańskie Centrum Dziedzictwa» проігноровано (довідка)
  4. ↑ а б в г д Poznań/ Rozstrzygnięto przetarg na budowę Centrum Szyfrów Enigma (пол.). Nauka w Polsce. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
  5. ↑ Telewizja Polska S.A. Powstanie Muzeum Enigmy upamiętniające wkład poznaniaków w złamanie niemieckiego kodu (пол.). poznan.tvp.pl. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 4 жовтня 2020.
  6. ↑ Poddziałanie 4.4.1 Inwestycje w obszarze dziedzictwa kulturowego regionu - Miasto Poznań - Serwis Wielkopolskiego Regionalnego Programu Operacyjnego na lata 2014 - 2020. wrpo.wielkopolskie.pl. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 9 липня 2020.
  7. ↑ Otwarcie Centrum Szyfrów Enigma - Projekt Centrum. www.projektcentrum.pl. Процитовано 26 вересня 2021.
  8. ↑ Administrator strony UAM. Niebywałe wyzwanie zawodowe - Piotr Bojarski pokieruje Centrum Szyfrów Enigma - Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu (пол.). amu.edu.pl. Процитовано 7 січня 2022.
  9. ↑ а б Maciej Brzeziński. OD INTENDENTURY DO COLLEGIUM HISTORICUM (пол.). Miastopoznaj.pl. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 4 квітня 2020.
  10. ↑ Budynek, który wciąga (пол.). Życie Uniwersyteckie. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  11. ↑ Mediateka - Centrum Szyfrów Enigma. csenigma.pl (pl-PL) . Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  12. ↑ Rezydencje w CSE (пол.). csenigma.pl. Процитовано 7 січня 2022.
  13. ↑ Sub Rosa – koncert (пол.). csenigma.pl. Процитовано 9 лютого 2022.
  14. ↑ Sub Rosa - koncert rozproszony z okazji 89. rocznicy złamania szyfru Enigmy (пол.). csenigma.pl. Процитовано 9 лютого 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • Dermot Turing, X,Y, Z. The Real Story of How Enigma Was Broken, The History Press 2018.
  • Leszek Gralewski, Złamanie Enigmy. Historia Mariana Rejewskiego, Adam Marszałek, Toruń 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Центр_Шифрів_Енігма_в_Познані&oldid=43253380