Леон-Баттіста Альберті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Альберті Леон-Баттіста

Leon Battista Alberti2.jpg

портрет Альберті
Народився 18 лютого 1404(1404-02-18)
Генуя
Помер 25 квітня 1472(1472-04-25) (68 років)
Рим
Поховання Санта-Кроче
Національність італієць
Діяльність філософ, мовознавець, криптограф, поет, архітектор, architectural theoretician, теоретик музики, музикознавець, скульптор, письменник, медальєр, художник, математик, драматург
Alma mater Болонський університет
Галузь мистецтвознавство, Історія, будівництво
Науковий ступінь доктор права
Вчителі Gasparinus de Bergamo[d][1]
Відомий завдяки: проекти палаців і соборів, створив новий тип католицького храму

Леон-Баттіста Альберті у Вікісховищі?

Лео́н-Батті́ста Альбе́рті (Alberti нар. 18 лютого 1404, Генуя — пом. 25 квітня 1472) — італійський архітектор, вчений, письменник і музикант епохи Відродження. Уславлений теоретик мистецтва, автор проектів архітектурних споруд в різних містах Італії ранішньої доби Відродження. Сам не будував, за його проектами будували місцеві архітектори — практики. Його архітектурні ідеї, однак, мали значний вплив на розвиток архітектури Італії доби Високого Відродження. Леон-Баттіста Альберті створив новий тип католицького плану храму з урахуванням грецького хреста а також з архітектурними елементами давньоримської архітектури. Залишив багатий теоретичний спадок.

На широке розповсюдженя ідей Альберті зіграли мода на античність в італійському суспільстві, авторитет самого Альберті, використання в творах вульгати (некласичного варіанту латини) і життя в Римі, що був відомим мистецьким центром тогочасної Італії

Біографія[ред.ред. код]

У вигнанні[ред.ред. код]

Папа римський Миколай V

Родина походила з Флоренції. Л.-Б. Альберті народився в місті Генуя, бо родину примусили покинути рідне місто з політичних міркувань. Заможність батьків дала змогу отримати добру освіту. Альберті сім років навчався в університеті міста Падуя, де опановував гуманітарні науки, а потім в університеті міста Болонья, де вивчав юридичні дісципліни. Отримав звання доктора права.

Доля подарувала Альберті зустріч з Томмазо Парентучеллі, священиком і гуманістом. Виходець з провінційної Сарцани, Томмазо Парентучеллі зробить блискучу кар'єру і стане папою римським під ім'ям Миколай V. Томмазо не забуде Альберті, коли знов зустріне того в Римі і буде підтримувати дружні стосунки до своєї смерті. А винахідник Альберті отримав можливість вивчати античність, писати трактати, розробляти різні наукові проблеми, не обтяжуючи себе клопотаннями про хліб і помешкання.

Закордонні подорожі[ред.ред. код]

Після закінчення Болонського університету у 1428, був прийнятий у світу кардинала Альбергаті. Разом з ним подорожував по Німеччині, Нідерландам, Франції.

В Римі[ред.ред. код]

З 1432 прибув у Рим, де став працівником канцелярії папи римського, там служив майже 30 років. Стабільний фінансовий стан дозволив зосередитися на теоретичних проблемах в гуманітарних галузях.

Помер в Римі.

Друковані твори[ред.ред. код]

Opere volgari, 1843
  • "Описи міста Рим "
  • «Про переваги і недоліки науковців»
  • «Про юриспруденцію»
  • трактат «Про родину»
  • трактат «Про архітектуру»
  • повчальний твір «Застольні бесіди»
  • математичний твір «Про принципи складання кодів», зараз втрачений тощо.
  • «Про живопис»,
  • «Про статую» і особливо
  • «10 книг про будівництво», що є своєрідною архітектурно-будівельною енциклопедією 15 ст.

У своїх наук. роботах Альберті розробив основні теоретичні проблеми стилю Відродження в образотворчому мистецтві і архітектурі.

Серед інших досліджень Альберті, новаторських в своїй області, був трактат з криптографії, De componendis cifris, та перша італійська граматична система.

Твори[ред.ред. код]

Значні архітектурні твори Альберті (проекти): Палаццо Ручеллаї у Флоренції (1451—56), церкви Сан-Франческо у Ріміні (1446), Санта Новелла у Флоренції (1470), Церква Сан-Себастьяно (Мантуя), базиліка Сант Андреа, Мантуя.

Архітектурні проекти[ред.ред. код]

Поземний план перебудови готичного храму на ренесансний (Храм Малатести) у місті Ріміні, Італія. Здіснений частково.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Альберти Леон Баттиста. Десять книг о зодчестве: В 2т. М., 1935–1937
  • Мастера искусств об искусстве. Т.2. Эпоха Возрождения/Под ред. А. А. Губера, В. Н. Гращенкова. М., 1966
  • Ревякина Н.В. Итальянское Возрождение. Гуманизм второй половины XIV-первой половины XV века. Новосибирск, 1975
  • Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения (XV в)/Под ред. Л. М. Брагиной. М., 1985
  • История культуры стран Западной Европы в Эпоху Возрождения // Под ред. Л. М. Брагиной. М.: Высшая школа, 2001
  • Зубов В. П. Архитектурная теория Альберти. — Санкт-Петербург: Алетейя, 2001. ISBN 5-89329-450-5.
  • Аникст А. Выдающийся зодчий и теоретик искусства // Архитектура СССР, 1973 № 6. С. 33-35
  • Маркузон В. Место Альберти в архитектуре раннего Возрождения // Архитектура СССР, 1973 № 6. С. 35-39.
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., стор. 149

Посилання[ред.ред. код]

  1. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 42. — ISBN 978-2-221-06888-5