Церква Святої Параскеви П'ятниці (Устечко)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Святої Параскеви П'ятниці (Устечко)


Тип церква
Країна  Україна
Розташування Устечко
Конфесія УГКЦ
Будівництво 1880-ті

CMNS: Церква Святої Параскеви П'ятниці у Вікісховищі

Церква Святої Параскеви П'ятниці в Устечку — парафія і храм греко-католицької громади Товстенського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Устечко Чортківського району Тернопільської области.

Церква та дзвіниця оголошені пам'ятками архітектури місцевого значення (охоронний номер 529/1, 529/2)[1].

Історія церкви[ред. | ред. код]

Перша згадка про релігійну громаду датується 1300 роком. Тут на вул. Кут була збудована дерев'яна церква, яку зруйнували монголо-татари. У 1848 році на місці, де була та церква, встановили хрест на честь скасування панщини. У 2013 році біля хреста парафіяни побудували капличку.

Згодом у центрі села була збудована велика дерев'яна церква. Вона згоріла, коли хоронили старшого брата парафії Павла Гоцуляка і стріляли із саморобної зброї, яку заряджали порохом і пижами. Був сильний вітер і пижі впали на гонти церкви та спричинили пожежу, яку неможливо було погасити. Вдалося врятувати окремі церковні речі.

На місці згорілої церкви стараннями о. декана Йосифа Гаванського в 1880-х роках було збудовано нову кам'яну церкву. Її освячували в 1886 році в день святої Параскеви П'ятниці.

Парафія до 1946 року належала до УГКЦ. У 1946—1989 роках була підпорядкована РПЦ. Знову в лоні УГКЦ парафія і храм є з 1990 року. Єпископську візитацію в 1996 році здійснив владика Михаїл Сабрига.

При парафії діють: братство «Апостольство молитви» і Параманне.

На території села є дві каплички: одна — збудована у 1993 році сім'єю о. Михайла Вітовського, інша — на честь Матері Божої (водоспад), збудована у 2014 році і приурочена перемозі українського народу на Майдані; три фігури Божої Матері, дві — Ісуса Христа і одна — апостола Павла.

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. Іван Ґорецький (1921—1932),
  • о. Омелян Ковальський(1935)
  • о. Степан Малофій (1937—1945),
  • о. Йосип Антків (1945—1954),
  • о. Теодозій Курп'як (1954—1959),
  • о. Степан Чир (1959—1991),
  • о. Степан Барновський (травень 1991—жовтень 1991),
  • о. Микола Довжук (1991—1992),
  • о. Михайло Вітовський (1992—1999),
  • о. Іван По-левий (1999—2001),
  • о. Петро Мель-ничишин (2001—2002),
  • о. Михайло Вітовський (з 2002).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]