Лисівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Лисівці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Заліщицький
Рада/громада Лисівська сільська рада
Код КОАТУУ 6122085801
Облікова картка Лисівці 
Основні дані
Засноване 1418
Населення 1 943
Територія 19.790 км²
Густота населення 98.18 осіб/км²
Поштовий індекс 48631
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°51′11″ пн. ш. 25°49′13″ сх. д. / 48.85306° пн. ш. 25.82028° сх. д. / 48.85306; 25.82028Координати: 48°51′11″ пн. ш. 25°49′13″ сх. д. / 48.85306° пн. ш. 25.82028° сх. д. / 48.85306; 25.82028
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
27 км
Найближча залізнична станція Товсте
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 48631, с.Лисівці
Карта
Лисівці is located in Україна
Лисівці
Лисівці
Лисівці is located in Тернопільська область
Лисівці
Лисівці

Лисівці́ — село Заліщицького району Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Серет, на півночі району. Центр сільради.

Населення — 1943 особи (2001).

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Лисівців виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур. Перша писемна згадка — 1418.

Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1565—1566 років власником села був шляхтич Микола Язловецький-Монастирський, в селі була православна церква.[1]

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятник Іванові Франку

Є церква Покрови Пресвятої Діви Марії (1911, кам'яна; збережена ікона Покрови Пречистої Діви Марії 17 ст.), капличка з «фігурою» Матері Божої з рельєфами св. Іоана й Антонія (1990), руїни костьолу (1887).

На околиці Лисівців споруджено 2 братські могили воїнів РА, які загинули в боях за село під час німецько-радянської війни (1966). У селі похований радянський воїн Василь Петрович Клименко, який 11 квітня 1944 р. загинув у боротьбі проти гітлерівців за визволення села. На могилі встановлений пам'ятник — прямокутний обеліск, у нижній частині якого меморіальна дошка у вигляді прапора. На ній напис. Вище — фото воїна[2].

Також є пам'ятники полеглим ІІ світовій війні воїнам-односельцям та І. Франку (обидва — 1967), могила поручника УГА К. Утриска, встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (відновлено 1992), від природніх стихій (1929), насипана символічна могила УСС (1991).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, краєзнавчий музей, торговельні заклади.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Проживали, перебували[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Віталій Михайловський. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. / Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012.— С. 142. ISSN 0130-5247
  2. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, стор. 19
  3. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — С. 121.

Література[ред.ред. код]