Лисівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лисівці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський
Громада Товстенська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61060370110086434
Облікова картка Лисівці 
Основні дані
Засноване 1418
Населення 1 943
Територія 19.790 км²
Густота населення 98.18 осіб/км²
Поштовий індекс 48631
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°51′11″ пн. ш. 25°49′13″ сх. д. / 48.85306° пн. ш. 25.82028° сх. д. / 48.85306; 25.82028Координати: 48°51′11″ пн. ш. 25°49′13″ сх. д. / 48.85306° пн. ш. 25.82028° сх. д. / 48.85306; 25.82028
Водойми Серет, струмок Біла Криниця
Відстань до
районного центру
27 км
Найближча залізнична станція Товсте
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84
Карта
Лисівці. Карта розташування: Україна
Лисівці
Лисівці
Лисівці. Карта розташування: Тернопільська область
Лисівці
Лисівці
Мапа
Мапа

CMNS: Лисівці у Вікісховищі

Лисівці́ — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Серет, в центрі району. До 2020 центр сільради.

Населення — 1943 особи (2001).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.[1]

Географія[ред. | ред. код]

Селом тече струмок Біла Криниця.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Лисівців виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур.

Знайдено два срібних динарії імператорів Адріана і Марка Аврелія (161—180). Давньоруське поселення виявлене випадково під час земляних робіт. Також є давньоруський могильник із підплитовими похованнями.[2]

Перша писемна згадка — 1418.

Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1565—1566 років власником села був шляхтич Миколай Язловецький-Монастирський, у селі була православна церква.[3]

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 99,85%
російська 0,15%

Релігія[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На околиці Лисівців споруджено 2 братські могили воїнів РА, які загинули в боях за село під час німецько-радянської війни (1966). У селі похований радянський воїн Василь Петрович Клименко, який 11 квітня 1944 р. загинув у боротьбі проти гітлерівців за визволення села. На могилі встановлений пам'ятник — прямокутний обеліск, у нижній частині якого меморіальна дошка у вигляді прапора. На ній напис. Вище — фото воїна[5].

Також є пам'ятники полеглим ІІ світовій війні воїнам-односельцям та І. Франку (обидва — 1967), могила поручника УГА К. Утриска, встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (відновлено 1992), від природних стихій (1929), насипана символічна могила УСС (1991).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, краєзнавчий музей[6], торговельні заклади.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Проживали, перебували[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
  3. Віталій Михайловський. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.] / Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012.— С. 142. ISSN 0130-5247
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, стор. 19
  6. ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ с. ЛИСІВЦІ | Товстенська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  7. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — С. 121.

Література[ред. | ред. код]