Лисівці
| село Лисівці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський |
| Громада | Товстенська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060370110086434 |
| Облікова картка | Лисівці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1418 |
| Населення | 1 943 |
| Територія | 19.790 км² |
| Густота населення | 98.18 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48631 |
| Телефонний код | +380 3554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°51′11″ пн. ш. 25°49′13″ сх. д. / 48.85306° пн. ш. 25.82028° сх. д.Координати: 48°51′11″ пн. ш. 25°49′13″ сх. д. / 48.85306° пн. ш. 25.82028° сх. д. |
| Водойми | Серет, струмок Біла Криниця |
| Відстань до районного центру |
27 км |
| Найближча залізнична станція | Товсте |
| Відстань до залізничної станції |
7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84 |
| Карта | |
  Лисівці | |
 Лисівці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Лисівці́ — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Серет, в центрі району. До 2020 центр сільради.
Населення — 1943 особи (2001).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.[1]
Географія[ред. | ред. код]
Селом тече струмок Біла Криниця.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Лисівців виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур.
Знайдено два срібних динарії імператорів Адріана і Марка Аврелія (161—180). Давньоруське поселення виявлене випадково під час земляних робіт. Також є давньоруський могильник із підплитовими похованнями.[2]
Перша писемна згадка — 1418.
Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1565—1566 років власником села був шляхтич Миколай Язловецький-Монастирський, у селі була православна церква.[3]
Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,85% |
| російська | 0,15% |
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Покрови Пресвятої Діви Марії (1911, кам'яна; збережена ікона Покрови Пречистої Діви Марії 17 ст.);
- капличка з «фігурою» Матері Божої з рельєфами св. Іоана й Антонія (1990),
- руїни костьолу Пресвятого Серця Господа Ісуса (1887).
Пам'ятки[ред. | ред. код]
На околиці Лисівців споруджено 2 братські могили воїнів РА, які загинули в боях за село під час німецько-радянської війни (1966). У селі похований радянський воїн Василь Петрович Клименко, який 11 квітня 1944 р. загинув у боротьбі проти гітлерівців за визволення села. На могилі встановлений пам'ятник — прямокутний обеліск, у нижній частині якого меморіальна дошка у вигляді прапора. На ній напис. Вище — фото воїна[5].
Також є пам'ятники полеглим ІІ світовій війні воїнам-односельцям та І. Франку (обидва — 1967), могила поручника УГА К. Утриска, встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (відновлено 1992), від природних стихій (1929), насипана символічна могила УСС (1991).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, краєзнавчий музей[6], торговельні заклади.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Конет Іван Михайлович (* 1951) — доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член АНВШ України.
- Михайло Николайчук — художник
- Петро Пастух (1908—1941) — священник УГКЦ, жертва радянських репресій, слуга Божий.
- Євген Храпливий — доктор економічних наук
- Зіновій Храпливий — вчений у галузі фізики
- Юрчишин Ганна Степанівна (нар. 1941) — депутат Верховної Ради УРСР у 1975—1990 роках (9-го, 10-го та 11-го скликання), Герой соціалістичної праці.
Проживали, перебували[ред. | ред. код]
- Микола Бойчук — заможний селянин, посол Галицького сейму 3-го скликання.[7]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Панорама села -
Церква Покрови Пресвятої Діви Марії (1911) -
Костел (1887)
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Віталій Михайловський. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.] / Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012.— С. 142. ISSN 0130-5247
- ↑ Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, стор. 19
- ↑ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ с. ЛИСІВЦІ | Товстенська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — С. 121.
Література[ред. | ред. код]
- Бігус М., Дубецький І., Олійник В. Лисівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 363. — ISBN 966-528-199-2.
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||