Шутроминці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Шутроминці
Головна вулиця
Головна вулиця
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Заліщицький
Рада/громада Шутроминська сільська рада
Код КОАТУУ 6122089901
Облікова картка Шутроминці 
Основні дані
Засноване 1372
Населення 626
Територія 13.250 км²
Густота населення 47.25 осіб/км²
Поштовий індекс 48630
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°49′36″ пн. ш. 25°32′03″ сх. д. / 48.82667° пн. ш. 25.53417° сх. д. / 48.82667; 25.53417Координати: 48°49′36″ пн. ш. 25°32′03″ сх. д. / 48.82667° пн. ш. 25.53417° сх. д. / 48.82667; 25.53417
Водойми р. Криниця, Дністер
Відстань до
районного центру
37 км
Найближча залізнична станція Тлусте
Відстань до
залізничної станції
18 км
Місцева влада
Адреса ради 48630, с. Шутроминці
Карта
Шутроминці is located in Україна
Шутроминці
Шутроминці
Шутроминці is located in Тернопільська область
Шутроминці
Шутроминці

Шутро́минці — село в Україні, в Заліщицькому районі Тернопільської області.

Населення — 593 особи (2007). Дворів — 210.

Розташування[ред.ред. код]

Розташоване на річці Криниця (неподалік від її впадіння у Дністер) на заході району за 35 км від районного центру Заліщиків.

Село лежить у зоні помірно континентального клімату, з теплим, все частіше жарким літом і помірно холодною зимою та достатньою кількістю опадів. Середня температура липня плюс 22-23 °C, січня — мінус 6-7 °C. Географічні координати: 48.49 пн.ш. 25.32 сх.д.

Село оточене з трьох боків вінком лісів з півдня, сходу і заходу, тільки з північної сторони знаходяться землі товарного сільськогосподарського виробництва. Рельєф горбистий. Ґрунтоутворними породами є леси і лесові суглинки, вапняки, глини, інші відклади. Трапляються чорноземи опідзолені, а також оґлеєні опідзолені ґрунти.

Історія[ред.ред. код]

Шутроминці на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

Перша письмова згадка — 1392 (1493)[1] рік[2].

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа» й інші товариства, кооператива.

За переказами, назва села пішла з часів татарських набігів. Татари йшли від замку до замку, знищуючи все на своєму шляху. Посилення знаходилося між замками Червонограду і Язлівця, тому село перенеслося на південь, ближче до Дністра.(звідси — шатро мінці). Інша версія назви села від прізвища власника млина Шутермана, якого разом з родиною і млином забрала велика злива.

У селі з незвичайним успіхом діяло між обома війнами товариство тверезості і відділ товариства «Відродження». Молодь перестала курити, не зважаючи, що в селі вирощували на власних полях тютюн, не вживали алкогольних напоїв. До 1939 року діяла рільнича фундація і дослідна станція. З тих пір село славиться високою культурою землеробства.

19 січня 2009 року освячена криниця, викладена червоним тесаним каменем, яка забезпечує водою все село.

У 2007 році село газифіковане.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Є церква св. Миколая (1880) і каплиця. Мурована церква, побудована в 1800 році, з написом на фасаді «Soli Deo», зараз храм УАПЦ, належить до парохії в Садках. У 1946—1989 роках у селі існував осередок УГКЦ в підпіллі, Як наслідком цього стало будівництво у 2004—2006 роках церкви Святого Миколая Чудотворця. Вона була освячена у 2006 році.
  • На околиці села є костел з червоного тесаного каменю. Рішенням Івано-Франківського відділення Всеукраїнської громадської організації — «Українське реєстрове козацтво» приміщення костелу буде відреставроване і осв'ячене як козацька каплиця. Під костелом є склеп, в якому колись зберігались останки польських магнатів. На цвинтарі є пам'ятна могила, де був похований польський пан.
  • Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини. На краю села була висипана могила дев'ятьом воїнам УГА (1927) що загинули в бою з польськими шовіністами. Могилу звела молодь села за одну ніч, таємно, бо польська влада переслідувала . В 1990 році могила була заново відновлена і осв'ячена.
  • Ботанічні пам'ятки природи місцевого значення «Устечківська ділянка», «Шутроминські дуби» та «Дорогичівські дуби».
  • На лівому березі Дністра біля села Шутроминці розташовані «Дорогичівські скелі» — геоморфологічне утворення, геологічна пам'ятка природи місцевого значення.
  • Печера відлюдника (подар річкою Криницею).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, Будинок народної творчості, бібліотека, ФАП, приват. с.-г. підприємство «Єдність», фермерське господарство «Григорко», 4 торгові заклади.

Відомі люди[ред.ред. код]

  • Степан Папчук — український селянин, посол Галицького сейму 2-го скликання в 1867—1869 роках.[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. ?
  2. Архив Юго-Западной России. Ч. VIII. T. II. Дод. № IX. С. 341.    
  3. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — С. 105—106; 169.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Шутроминці / Заліщицька централізована бібліотечна система.