Литячі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Литячі
Каплиця, с. Литячі.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Заліщицький
Громада Дорогичівська сільська громада
Код КОАТУУ 6122085601
Облікова картка Литячі 
Основні дані
Засноване 1424
Населення 830
Територія 15.990 км²
Густота населення 51.91 осіб/км²
Поштовий індекс 48621
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°49′45″ пн. ш. 25°29′07″ сх. д. / 48.82917° пн. ш. 25.48528° сх. д. / 48.82917; 25.48528Координати: 48°49′45″ пн. ш. 25°29′07″ сх. д. / 48.82917° пн. ш. 25.48528° сх. д. / 48.82917; 25.48528
Середня висота
над рівнем моря
330 м
Водойми Дністер
Відстань до
районного центру
40 км
Найближча залізнична станція Товсте
Відстань до
залізничної станції
22 км
Місцева влада
Адреса ради 48678, с. Литячі
Карта
Литячі. Карта розташування: Україна
Литячі
Литячі
Литячі. Карта розташування: Тернопільська область
Литячі
Литячі
Мапа

Литячі у Вікісховищі?

Литя́чі (Летяче) — село Заліщицького району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер у Дністровському каньйоні, на заході району. Колишнє містечко.[1]

Населення — 830 осіб.

До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Дорогичівської сільської громади.

Історія[ред. | ред. код]

Литячі (Letescz) на фрагменті спеціальної мапи (південна орієнтація) України Боплана, 1650

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури

Перша писемна згадка — 1424 року: великий литовський князь Витовт надав кілька сіл шляхтичу Теодорику з Язловця, серед яких були й Литячі. Король Ягайло у 1428 році підтвердив надання Витовта.[2]

Згадується село 11 травня 1464 року в книгах суду в Галичі.[3].

До 1-ї світової війни працювала цегельня. Діяли «Просвіта», «Січ», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива, молочарня.

Релігія[ред. | ред. код]

  • Церква святого Архістратига Михаїла (1828, кам'яна),
  • Каплиці: римо-католицька (1887), Матері Божої (1993).

31 липня 2016 року в Литячах архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор освятив престол храму Архістратига Божого Михаїла.[4]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Природи[ред. | ред. код]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

  • Пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлено 1992),
  • Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1993),
  • Фундаторам церкви Краснопольським (кін. 19 ст.),
  • Полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968).

Музеї, галереї тощо[ред. | ред. код]

  • «Галерея Богдана»[5] — картинна галерея в стилі Ар брют (Art Brut), створена поетом та дисидентом Миколою Горбалем. Твори образотворчого мистецтво написав його рідний брат Богдан Горбаль. Тут експоновані сотні незвичайних робіт, більшість — кольоровими олівцями на альбомних листках, а деякі намальовані просто на будівлях садиби. Микола Горбаль зібрав всі наявні малюнки після смерті брата, але, нажаль, більшу частину було втрачено ще до появи ідеї створення цієї галереї. Назва дана на честь художника — Богдана Горбаля.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

ДІЮТЬ:

- Сільська рада;

- Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів;

- Клуб;

- Бібліотека;

- ФАП;

- Пошта;

- ДНЗ "Наддністряночка";

- ФОП "Загайкевич В.Б.";

- ФОП "Бесащук І.І.";

- Пожежна частина[6]

- 3 магазини

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • громадський,політичний діяч Рудько Л.А.
  • сотник УПА Г. Литвинчук,
  • Герой Небесної сотні, Герой України Василь Аксенин (1962—2014).
  • Павлюк Мирослав Іванович – доктор геолого-мінералогічних наук, академік Української нафтогазової академії, директор Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК "Нафтогаз України".

Проживали[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]