Циклотіазид

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Циклотіазид
Систематична назва (IUPAC)
3-(bicyclo[2.2.1]hept-5-en-2-yl)-6-chloro-3,4-dihydro-2H-1,2,4-benzothiadiazine-7-sulfonamide 1,1-dioxide
Ідентифікатори
Номер CAS 2259-96-3
Код ATC C03AA09
PubChem 2910
DrugBank DB00606
Хімічні дані
Формула C14H16ClN3O4S2 
Мол. маса 389,88 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ?
Метаболізм ?
Період напіврозпаду ?
Виділення ?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус

Prescription only

Шляхи введення ?

Циклотіазид (Ангідрон, Аквірель, Добуріл, Флюїділ, Реназід, Тензодіурал, Валміран) - речовина бензотіазидового ряду з діуретичними та антигіпертензивними властивостями. Вперше синтезована та виведена на ринок США в 1963 році компанією Eli Lilly; в наступному був виведений як медичний препарат також на ринки ЄС та Японії.[1][2] Споріднені препарати - діазоксид, гідрохлоротіазид, хлоротіазид.[3]

В 1993 році було показано, що циклотіазид є позитивним алостеричним модулятором АМРА-рецептора, здатним нівеліювати або істотно зменшувати рецепторну десенситизацію, та збільшувати глутамат-індуковані сигнали між нейронами аж до 18-ти разів при використанні концентрацій порядку 100 μМ/L.[3][4][5][6] Окрім того, в 2003 році було продемонстровано, що циклотіазид також є негативним алостеричним модулятором ГАМКА-рецептора, тобто речовиною, що придушує тормозну нервову передачу.[7] При дослідах на тваринах in vivo циклотіазид виявляє властивості потужного конвульсанта, суттєво підвищуючи епілептиформну активність та провокуючи судоми, але не призводячи до загибелі нейронів внаслідок екситотоксичності.[8][9]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Swiss Pharmaceutical Society (2000). Index Nominum 2000: International Drug Directory (Book with CD-ROM). Boca Raton: Medpharm Scientific Publishers. с. 1932. ISBN 3-88763-075-0.
  2. Sittig, Marshall (1988). Pharmaceutical manufacturing encyclopedia. Park Ridge, N.J., U.S.A: Noyes Publications. с. 1756. ISBN 0-8155-1144-2.
  3. а б Skolnick, Phil; Palfreyman, Michael G.; Reynolds, Ian J. (1994). Direct and allosteric control of glutamate receptors. Boca Raton: CRC Press. с. 174. ISBN 0-8493-8307-2.
  4. Yamada KA, Tang CM (September 1993). Benzothiadiazides inhibit rapid glutamate receptor desensitization and enhance glutamatergic synaptic currents. Journal of Neuroscience. 13 (9): 3904—15. PMID 8103555.
  5. Bertolino M, Baraldi M, Parenti C та ін. (1993). Modulation of AMPA/kainate receptors by analogues of diazoxide and cyclothiazide in thin slices of rat hippocampus. Receptors & Channels. 1 (4): 267—78. PMID 7915948. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  6. Ströhle, Andreas; Bilkei-Gorzo, A.; Holsboer, Florian (2005). Anxiety and anxiolytic drugs. Berlin: Springer. с. 566. ISBN 3-540-22568-4.
  7. Deng L, Chen G (October 2003). Cyclothiazide potently inhibits gamma-aminobutyric acid type A receptors in addition to enhancing glutamate responses. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 100 (22): 13025—9. doi:10.1073/pnas.2133370100. PMC 240738. PMID 14534329.
  8. Qi J, Wang Y, Jiang M, Warren P, Chen G (March 2006). Cyclothiazide induces robust epileptiform activity in rat hippocampal neurons both in vitro and in vivo. The Journal of Physiology. 571 (Pt 3): 605—18. doi:10.1113/jphysiol.2005.103812. PMC 1805799. PMID 16423850.
  9. Kong S, Qian B, Liu J, Fan M, Chen G, Wang Y (July 2010). Cyclothiazide induces seizure behavior in freely moving rats. Brain Research. 1355: 207—213. doi:10.1016/j.brainres.2010.07.088. PMC 2947190. PMID 20678492.