Цукрист перуанський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цукрист перуанський
Самець перуанського цукриста
Самець перуанського цукриста
Самиця перуанського цукриста Голос перуанського цукриста
Самиця перуанського цукриста
Голос перуанського цукриста
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Підродина: Diglossinae
Рід: Перуанський цукрист (Xenodacnis)
Cabanis, 1873
Вид: Цукрист перуанський
Xenodacnis parina
Cabanis, 1873[2][3]
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Xenodacnis parina
Віківиди: Xenodacnis parina
EOL: 1052959
ITIS: 563712
МСОП: 103839796
NCBI: 62261

Цукри́ст перуанський[4] (Xenodacnis parina) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Еквадорі і Перу. Це єдиний представник монотипового роду Перуанський цукрист (Xenodacnis).

Довжина птаха становить 13-14 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці підвиду X. p. petersi мають темно-синє забарвлення, поцятковане яскраво-лазуровими смужками, особливо на спині. У самиць цього підвиду лоб, обличчя, края покривних пер, нахвістя і хвіст блакитні, решта тіла має охристе забарвлення. У самців номінативного підвиду забарвлення дещо блідіше, сірувато-блакитне, з невеликою кількічстю смужок або без них. У самиць номінатиивного підвиду тім'я і потилиця повністю блакитні, нижня частина тіла дощо яскравіша. Дзьоб невеликий, товстий, гострий.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[5]

  • X. p. bella Bond, J & Meyer de Schauensee, 1939 — Анди на південному заході Еквадору (Асуай) та на півночі Перу (Східний хребет Перанських Анд в Амазонасі і Ла-Лібертаді);
  • X. p. petersi Bond, J & Meyer de Schauensee, 1939 — західні схили Анд в центральному і південному Перу (від Кахамарки на південь до Арекіпи);
  • X. p. parina Cabanis, 1873 — долини між хребтами Анд на півдні центрального Перу (Хунін, Аякучо, Апурімак, Куско).

Деякі дослідники виділяють підвид X. p. petersi у окремий вид Xenodacnis petersi[6].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Перуанські цукристи живуть у вологих гірських тропічних лісах Polylepis і Gynoxys та у високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими сімейними зграйками, на висоті від 3100 до 4500 м над рівнем моря. Живляться комахами, зокрема попелицями, а також нектаром і соком рослин. Гніздо чашоподібне. в кладці 1-2 яйця. Інкубаційний період триває 17-20 днів, пташенята покидають гніздо через 16-18 днів після вилуплення.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Xenodacnis parina.
  2. Cabanis, Jean (1873). Xenodacnis parina n. sp. Journal für Ornithologie (German) . 21: 312, Plate 4 figs. 1, 2.
  3. Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 397.
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 березня 2022.
  6. BirdLife International (2016). Xenodacnis petersi.