Червоночубик сірий
Червоночубик сірий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець сірого червоночубика
Самиця сірого червоночубика
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Coryphospingus pileatus (Wied, 1821) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Fringilla pileata Lanio pileatus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Червоночу́бик сірий[2] (Coryphospingus pileatus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці.
Довжина птаха становить 13 см. У самців верхня частина тіла, крила і хвіст сірі, нижня частина тіла білувата, груди і боки мають сіруватий відтінок. Навколо очей білі кільця. Тім'я чорнувате, на голові вогнисто-червоний чуб з синювато-чорним V-подібним краєм, якиє стає дибки при збудженні. У самиць верхня частина тіла коричнева, нижня частина тіла білувата, поцяткована сірими смужками. Червоно-чорний чуб на голові у них відсутній[3].
Виділяють три підвиди:[4]
- C. p. rostratus Miller, AH, 1947 — посушлива долина річки Магдалена у верхній її течії;
- C. p. brevicaudus Cory, 1916 — від північно-східної Колумбії до північної Венесуели, острів Маргарита;
- C. p. pileatus (Wied-Neuwied, M, 1821) — центральна і східна Бразилія (від Мараньяна, Піауї і Сеари до Сан-Паулу, на захід до східного Мату-Гросу).
Сірі червоночубики мешкають в Колумбії, Венесуелі і Бразилії, спостерігалися у Французькій Гвіані. Вони живуть в сухих тропічних лісах, рідколіссях і чагарникових заростях, в саванах серрадо і в каатинзі. Зустрічаються на висоті до 1600 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням, а також комахами та іншими безхребетними. Гніздо куполоподібне. В кладці від 3 до 5 яєць, інкубаційний період триває 13 днів.
- ↑ BirdLife International (2016). Coryphospingus pileatus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 20 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 663. ISBN 978-0-292-71748-0.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 жовтня 2022.
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |