Шакур Стівенсон
Шакур Стівенсон  | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Шакур Стівенсон (англ. Shakur Stevenson) |
| Громадянство |
 США |
| Народився |
28 червня 1997 (26 років) Ньюарк, Нью-Джерсі, США |
| Вагова категорія | напівлегка, друга напівлегка |
| Зріст | 173 |
| Розмах рук | 173 |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 22 квітня 2017 |
| Останній бій | 16 листопада 2023 |
| Боїв | 21 |
| Перемог | 21 |
| Перемог нокаутом | 10 |
| Поразок | 0 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник США
| |||
| Бокс | |||
| Олімпійські ігри | |||
| Срібло | Ріо-де-Жанейро 2016 | Легша | |
| Юнацькі Олімпійські ігри | |||
| Золото | Нанкін 2014 | Найлегша | |
Шакур Стівенсон (англ. Shakur Stevenson; нар. 28 червня 1997, Ньюарк, Нью-Джерсі, США) — американський боксер-професіонал. Чемпіон світу за версією WBO в напівлегкій вазі (2019 — 2020), за версіями WBO (2021 — 2022) та WBC (2022) в другій напівлегкій вазі і за версією WBC (2023) в легкій вазі, срібний призер Олімпійських ігор 2016 року. Колишній учасник команди «USA Knockouts» у напівпрофесійній лізі WSB.
Аматорська кар'єра[ред. | ред. код]
Олімпійські ігри 2016[ред. | ред. код]
- 1/8 фіналу. Переміг Робенілсона де Хесуса (Бразилія) — 3-0
- 1/4 фіналу. Переміг Ерденебатина Цендбаатара (Монголія) — 3-0
- 1/2 фіналу. Переміг Володимира Нікітіна (Росія) — WO
- Фінал. Програв Робейсі Раміресу (Куба) — 1-2
Напівпрофесійна ліга WSB[ред. | ред. код]
| Результат | Рекорд | Команда | Суперник | Спосіб | Дата | Примітки | Відео |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Виступи за команду «USA Knockouts».
| |||||||
| Перемога | 2-0 |  «Morocco Atlas Lions»
|
Хамут Мохаммед
|
WP (3:0) | 19 лютого 2016 | ||
| Перемога | 1-0 | .svg){kind=small} «British Lionhearts»
|
Пітер Макгрейл
|
WP (3:0) | 21 січня 2016 | ||
Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]
9 лютого 2017 року підписав професійний контракт з промоутерською компанією Top Rank [1]. Окірім цієї компанії Шакур Стівенсон буде співпрацювати з відомим боксером Андре Вордом[2].
26 жовтня 2019 року у 13 бою професіональної кар'єри проти американця Джоета Гонсалеса виграв одноголосним рішенням вакантний титул чемпіона світу за версією WBO у напівлегкій вазі.[3]
Перший захист титулу чемпіона Стівенсон мав провести 14 березня 2020 року у Нью-Йорку проти колумбійського ветерана Мігеля Марріаги, але 13 березня через пандемію коронавірусної хвороби влада штату Нью-Йорк оголосила про заборону на організацію масових заходів, і усі поєдинки було скасовано.[4]
В липні 2020 року Стівенсон повідомив Світову боксерську організацію, що не може більше виступати в напівлегкій вазі і звільнив титул.[5]
9 червня 2020 року Шакур Стівенсон взяв участь у першому після трьох місяців вимушеного змагального простою боксерському вечорі, що пройшов в конференц-центрі MGM Grand Ballroom, у Лас-Вегасі. В головному бою Стівенсон зустрівся в другій напівлегкій вазі з пуерториканцем Феліксом Карабайо. Бій, що пройшов без глядачів та представників ЗМІ, транслювався телеканалом ESPN і завершився перемогою чемпіона нокаутом в шостому раунді.[6]
12 червня 2021 року в Лас-Вегасі у маловидовищному бою проти маловідомого намібійського боксера Джеремії Накатили Шакур Стівенсон одностайним рішенням суддів завоював титул «тимчасового» чемпіона світу у другій напівлегкій вазі за версією WBO.
23 жовтня 2021 року Стівенсон, здобувши дострокову перемогу, відібрав титул чемпіона світу за версією WBO у другій напівлегкій вазі у діючого чемпіона американця Джамела Геррінга.[7]
30 квітня 2022 року в об'єднавчому бою з чемпіоном світу за версією WBC мексиканцем Оскаром Вальдесом Шакур Стівенсон здобув переконливу перемогу за очками, завдавши супернику першої поразки в професійній кар'єрі.[8]
16 листопада 2023 року у маловидовищному бою проти домініканського боксера Едвіна Де Лос Сантос одностайним рішенням суддів завоював вакантний титул чемпіона світу у легкій вазі за версією WBC і став чемпіоном у третій ваговій категорії.
Таблиця боїв[ред. | ред. код]
| 21 Перемога (10 нокаутом, 11 за рішенням суддів), 0 Поразок (0 нокаутом, 0 за рішенням суддів) | |||||||
| Результат | Рекорд | Суперник | Спосіб | Раунд, час | Дата | Місце проведення | Примітки |
| Перемога | 21-0 |  Едвін Де Лос Сантос
|
UD | 12 | 16 листопада 2023 | Ті-Мобіл Арена, Парадайз, Невада
|
Виграв вакантний титул чемпіона світу за версією WBC у легкій вазі. |
| Перемога | 20-0 |  Йосіно Юїтіро
|
TKO | 6 (12) | 8 квітня 2023 | Prudential Center, Ньюарк
|
|
| Перемога | 19-0 |  Робсон Консейсао
|
UD | 12 | 23 вересня 2022 | Prudential Center, Нью-Джерсі
|
Бій за титули чемпіона світу WBC, WBO та The Ring в другій напівлегкій вазі лише для Консейсао. Стівенсон втратив титули на зважуванні. |
| Перемога | 18-0 |  Оскар Вальдес
|
UD | 12 | 30 квітня 2022 | MGM Grand Garden Arena, Парадайз, Невада
|
Виграв титул чемпіона світу за версією WBC у другій напівлегкій вазі. (2-ий захист Вальдеса) Виграв вакантний титул чемпіона світу за версією The Ring у другій напівлегкій вазі. Захистив титул чемпіона світу за версією WBO у другій напівлегкій вазі. (1-ий захист Стівенсона) |
| Перемога | 17-0 | Джамел Геррінг
|
TKO | 10 (12), 1:30 | 23 жовтня 2021 | Стейт Фарм-арена, Атланта
|
Виграв титул чемпіона світу за версією WBO у другій напівлегкій вазі. (4-ий захист Херрінга) |
| Перемога | 16-0 |  Джеремія Накатила
|
UD | 12 | 12 червня 2021 | Virgin Hotels Las Vegas, Лас-Вегас
|
Виграв викантний титул «тимчасового» чемпіона світу за версією WBO у другій напівлегкій вазі. |
| Перемога | 15-0 | Тока Кан Клері
|
UD | 10 | 12 грудня 2020 | The Bubble, MGM Grand, Лас-Вегас
|
|
| Перемога | 14-0 |  Фелікс Карабайо
|
KO | 6 (10) | 9 червня 2020 | The Bubble, MGM Grand, Лас-Вегас
|
|
| Перемога | 13-0 | Джоет Гонсалес
|
UD | 12 | 26 жовтня 2019 | Reno-Sparks Convention Center, Рено
|
Виграв вакантний титул чемпіона світу за версією WBO в напівлегкій вазі. |
| Перемога | 12-0 | Альберто Гевара
|
KO | 3 (10) | 13 липня 2019 | Prudential Center, Ньюарк
|
Захистив титул чемпіона WBO NABO в напівлегкій вазі. (1-ий захист Стівенсона) |
| Перемога | 11-0 | Крістофер Діас
|
UD | 10 | 20 квітня 2019 | Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк
|
Виграв вакантний титул чемпіона WBO NABO в напівлегкій вазі. Захистив титул чемпіона IBF Intercontinental в напівлегкій вазі. (1-ий захист Стівенсона) |
| Перемога | 10-0 |  Джессі Кріс Росалес
|
TKO | 4 (10) | 18 січня 2019 | Turning Stone Resort & Casino, Верона
|
Виграв вакантні титули чемпіона WBC Continental Americas і IBF Intercontinental в напівлегкій вазі. |
| Перемога | 9-0 |  Віорел Сіміон
|
TKO | 1 (10), 3:00 | 13 жовтня 2018 | CHI Health Center, Омаха
|
|
| Перемога | 8-0 | Карлос Руїз
|
UD | 8 | 18 серпня 2018 | Ocean Resort Casino, Атлантик-Сіті
|
|
| Перемога | 7-0 | Аеліо Маскіта
|
TKO | 2 (8), 1:45 | 9 червня 2018 | MGM Grand Garden Arena, Парадайз, Невада
|
|
| Перемога | 6-0 | Патрік Рілей
|
TKO | 2 (8), 1:35 | 28 квітня 2018 | Liacouras Center, Філадельфія
|
|
| Перемога | 5-0 | Хуан Тапія
|
UD | 8 | 16 лютого 2018 | Grand Sierra Resort, Ріно, Невада
|
|
| Перемога | 4-0 | Оскар Мендоса
|
TKO | 2 (6), 1:38 | 9 грудня 2017 | Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк
|
|
| Перемога | 3-0 |  Девід Міхаель Паз
|
UD | 6 | 19 серпня 2017 | Pinnacle Bank Arena, Лінкольн, Небраска
|
|
| Перемога | 2-0 | Карлос Суарес
|
TKO | 1 (6), 2:35 | 20 травня 2017 | Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк
|
|
| Перемога | 1-0 | Едгар Бріто
|
TD | 5 (6), 3:00 | 22 квітня 2017 | СтабХаб Центр, Карсон, Каліфорнія
|
|
Професійні титули в боксі[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Главный талант США Шакур Стивенсон подписал контракт с Top Rank
- ↑ Официально: Шакур Стивенсон переходит в профи, подписав контракт с Принсом и Уордом. Архів оригіналу за 9 грудня 2016. Процитовано 29 квітня 2017.
- ↑ iSport.ua (27 жовтня 2019). Шакур Стивенсон завоевал пояс WBO в полулегком весе. iSport.ua. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
- ↑ Бій між Стівенсоном і Марриагой скасовано з-за коронавіруса. Komentator.net (укр.). 13 березня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
- ↑ iSport.ua (13 липня 2020). Стивенсон уведомил WBO об освобождении титула. iSport.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
- ↑ источники, Внешние (10 червня 2020). У Лас-Вегасі повернувся бокс: чемпіон WBO нокаутував претендента. www.ua-football.com (укр.). Процитовано 13 червня 2020.
- ↑ Джамел Херрінг – Шакур Стівенсон. Без шансів для чемпіона. Відео бою. Спорт.ua (укр.). Процитовано 4 травня 2022.
- ↑ Оскар Вальдес – Шакур Стівенсон. Відео бою. Спорт.ua (укр.). Процитовано 4 травня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шакур Стівенсон |
- Шакур Стівенсон(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
- Профіль на сайті WSB [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Профіль на сайті збірної США з боксу [Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Народились 28 червня
- Народились 1997
- Уродженці Ньюарка
- Афроамериканські боксери
- Срібні олімпійські медалісти США
- Боксери на літніх Олімпійських іграх 2016
- Срібні призери літніх Олімпійських ігор 2016
- Чемпіони Юнацьких олімпійських ігор
- Боксери легшої ваги
- Боксери напівлегкої ваги
- Боксери другої напівлегкої ваги
- Чемпіони світу з боксу в напівлегкій вазі
- Чемпіони світу з боксу в другій напівлегкій вазі
- Чемпіони світу з боксу в легкій вазі
- Чемпіони світу США
- Чемпіони WBO
- Чемпіони WBC
- Спортсмени з Коннектикуту
- Спортсмени Ньюарка (Нью-Джерсі)