Шикачик маврикійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шикачик маврикійський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Личинкоїдові (Campephagidae)
Рід: Оругеро (Lalage)
Вид: Шикачик маврикійський
Lalage typica
(Hartlaub, 1865)
Синоніми
Coracina typica
Посилання
Вікісховище: Lalage typica
Віківиди: Lalage typica
МСОП: 22706564
Fossilworks: 371711

Шика́чик маврикійський[2] (Lalage typica) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae)[3]. Ендемік Маврикію. Утворює надвид з реюньйонським шикачиком, з яким розділився приблизно 1,25 млн років тому.

Довжина птаха становить 22 см, самці важать 43 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова і верхня частина тіла темно-сірі, від дзьоба до очей ідуть чорні смуги. Нижня частина тіла сірувата. Крила темно-сірі, на крилах білі плями. Голова і верхня частина тіла у самиць коричневі, горло біле, груди і живіт світло-рудувато-каштанові.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Маврикійські шикачики є ендеміками Маврикію. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 250 до 834 м над рівнем моря.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Маврикійські шикачики живляться безхребетними і дрібними хребетними. Сезон розмноження триває з вересня по березень. Маврикійські шикачики є територіальними і моногамними. Гніздо створюється з гілочок, моху і павутиння. В кладці 2-3 яйця, які насиджують і самиці, і самці. Інкубаційний період триває 24—25 днів. Пташенята покидають гніздо через 2 тижні, однак батьки продовжують піклуватися про пташенят ще близько 3 місяців.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція маврикійських шикачиів становить від 900 до 1100 птахів. Вони мешкають лише в чотирьох місцях на острові, загальна площа яких становить 117 км². Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Lalage typica. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, ioras, cuckooshrikes, Shriketit. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 25 вересня 2021.