Широкий Луг (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Широкий Луг
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Тячівський район
Громада Нересницька громада
Код КАТОТТГ UA21080090120016549
Основні дані
Засноване 1765
Населення 1964
Площа 0,721 км²
Густота населення 2723,99 осіб/км²
Поштовий індекс 90516
Телефонний код +380 3134
Географічні дані
Географічні координати 48°12′56″ пн. ш. 23°45′15″ сх. д. / 48.21556° пн. ш. 23.75417° сх. д. / 48.21556; 23.75417Координати: 48°12′56″ пн. ш. 23°45′15″ сх. д. / 48.21556° пн. ш. 23.75417° сх. д. / 48.21556; 23.75417
Середня висота
над рівнем моря
394 м
Місцева влада
Адреса ради 90516, с.Широкий Луг, вул.Шевченка,143
Карта
Широкий Луг. Карта розташування: Україна
Широкий Луг
Широкий Луг
Широкий Луг. Карта розташування: Закарпатська область
Широкий Луг
Широкий Луг
Мапа
Мапа

Широ́кий Лугсело в Україні, в Закарпатській області, Тячівському районі. Входить до складу Нересницької сільської громади.

Населення становить 1964 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване 1638 року. Згідно з місцевою легендою, першими поселенцями краю були соратники опришківського отамана Ґренджоли, які прибули сюди із Галичини. З-поміж них згадують про засновників родів Шпілька, Дудла, Мідянка, Поковби, Шелемба, Танчинця. На сьогодні ці роди є найбільш чисельними у Широкому Лузі.

Село заселили підлеглі родини Довгаї із сіл Брустури та Тарасівка, ймовірно, між 1605 та 1638 роками, оскільки його назва ще до цього часу не фігурувала у грамотах. У другій половині 17 століття село було придбане у Довгаї родиною Bölsei Budai

У 1781 році виникла парохія, яку впродовж ХІХ століття почергово очолювали Георгій Русин (1844), Антоній Грабар (1854-1896) та Антоній Ізай.

У 1895 році священник Антоній Грабар разом із єпископом Юлієм Фірцаком освятили церкву в селі. За радянської доби приміщення святилища перетворили на склад.

храм Покрови пр. богородиці. 1895.

У 1751 р. згадують дерев’яну церкву св. Параскевії з вежею, вкриту шинґлами, з двома дзвонами і всіма образами.

У шематизмі 1883 р. згадують дерев’яну церкву св. Параскевії, збудовану в 1785 р. У 1895 р. дерев’яну готичну церкву передано в Підплешу, а в Широкому Лузі збудовано муровану базилічну церкву добрих пропоцій зі стрункою вежею, вкритою конічним шатром.

У 1907 р. на вежу підняли дзвони. Нині там п’ять дзвонів. Найбільший відлив Фрідєш Шелтенгофер у Шопроні (Угорщина) в 1883 р. за священика Антона Грабара та дяка Степана Русина, а замовив роботу Федір Дьолоґ. Ще один дзвін виготовив Ян Ґедеон у Пряшеві в 1930 р. на замовлення православної громади. Два малі дзвони – продукція фірми “Акорд” з 1935 р. (один з них купив Іван Поковба з дружиною) і найменший – з 1925 р.

У 1965 р. конічне завершення вежі було замінено новим.


Потрібно віддати належне чеському художнику Вацлаву Фіалі, який за часів Чехословаччини приїжджав сюди з сім‘єю на plein air і залишив не тільки теплі спогади про Широкий Луг, а й зберіг його фраґментально на своїх картинах. Картина - «Неділя в Широкому Лузі» щезла у вирі Другої світової війни. Збереглася лише репродукція.

Географія

[ред. | ред. код]

У селі річка Липовець впадає у річку Лужанку.

Туристичні місця

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Мідянка П. Стовп у центрі Європи. - Київ: Laurus, 2019. - 296 с.

Посилання

[ред. | ред. код]

Погода в селі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]