Координати: 49°32′30″ пн. ш. 38°34′18″ сх. д. / 49.54167° пн. ш. 38.57167° сх. д. / 49.54167; 38.57167

Шовкунівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шовкунівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Сватівський район
Тер. громада Білокуракинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA44100010380078663
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1700 р.
Населення 319[1]
Площа 0,593 км²
Густота населення 537,94 осіб/км²
Поштовий індекс 92240
Телефонний код +380 6462
Географічні дані
Географічні координати 49°32′30″ пн. ш. 38°34′18″ сх. д. / 49.54167° пн. ш. 38.57167° сх. д. / 49.54167; 38.57167
Середня висота
над рівнем моря
173 м
Водойми р. Борова
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Білокуракине
Відстань до
залізничної станції
18 км
Місцева влада
Адреса ради 92240
Луганська область,
Білокуракинський район,
с. Дем'янівка
Карта
Шовкунівка. Карта розташування: Україна
Шовкунівка
Шовкунівка
Шовкунівка. Карта розташування: Луганська область
Шовкунівка
Шовкунівка
Мапа
Мапа

Шовкуні́вка — село в Україні, у Білокуракинській селищній громаді Сватівського району Луганської області.

Площа села 225,8 га.[2] У селі бере початок річка Борова, ліва притока Сіверського Дінця.

Історія

[ред. | ред. код]

Село було засноване у 1700 році.

У роки німецько-радянської війни село було окуповане німецько-італійськими військами з червня 1942 по січень 1943 року. Під час Острогозько-Россошанської наступальної операції частинам Південно-Західного фронту Червоної армії була поставлена задача вийти 18 січня 1943 року на лінію Шахове — Нагольна — Дем'янівка — Грицаївка — Гайдуківка. 22 січня 1943 року бійці 747 полку 172 стрілецької дивізії зайняли село[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Населення становить 319 осіб, 99 дворів.

Вулиці

[ред. | ред. код]

У селі існують вулиці: Вишнева, Жукова, Молодіжна, Першотравнева, Садова.

Економіка

[ред. | ред. код]

За радянських часів село входило до складу колгоспу «Зоря», за яким було закріплено 5340 га сільськогосподарських угідь, з них 4152 га орної землі. Основним виробничим напрямом господарства було зернове рослинництво та м'ясо-молочне тваринництво. В селі була побудована молочно-тваринницька ферма, тік, майстерні.

На розпайованих землях господарює СТОВ Зоря, під керівництвом Ведмеденка. Близько 140 працюючих. Вирощування зернових та технічних культур, м'яса, виготовлення сумішей для годівлі тварин, молоко.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Село розташоване за 13 км від районного центру і за 18 км від залізничної станції Білокуракине на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова[2]. Село розташоване на трасі Сватове — Білокуракине. Двічі на тиждень за маршрутом Коноплянівка — Білокуракине курсує автобус.

Культура

[ред. | ред. код]

День села відзначають 20 серпня.

Церква

[ред. | ред. код]

Власної церкви в селі немає. Віруючі ходять до найближчої Свято-Митрофанівської церкви в селі Дем'янівка.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. За Всеукраїнським переписом 2001 року.
  2. а б Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
  3. (рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-Россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону». [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]
  1. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.

Посилання

[ред. | ред. код]