Юзеф Максиміліан Оссолінський
| Юзеф Каєтан Пйотр Максиміліан Оссолінський | |
|---|---|
| Józef Kajetan Piotr Maksymilian Ossoliński | |
 Портрет Юзефа Максиміліана Оссолінського (Машковський) | |
| Псевдо | J. H. O., K. C.; J. M. h. O.; J. M. h. T. O.; J. M. h. z. T. O.; J. M. O. (криптоніми) |
| Народився |
1748 Воля Мелецька |
| Помер |
17 березня 1826 Відень |
| Поховання | Матцляйндорфський цвинтар |
| Підданство | Австрійська імперія |
| Національність | поляк |
| Діяльність | меценат |
| Відомий завдяки | засновник Національної бібліотеки імені Оссолінських |
| Alma mater | Колегіум нобіліум |
| Знання мов | польська |
| Членство | Варшавське товариство друзів науки |
| Рід | Оссолінські |
| Батько | Міхал Оссолінський |
| Мати | Анна з Шанявських |
| Нагороди |
 |
 варіант герба Топор | |
Юзеф Каєтан Пйотр Максиміліан Оссолінський гербу Сокира (криптоніми: J. H. O., K. C.; J. M. h. O.; J. M. h. T. O.; J. M. h. z. T. O.; J. M. O.; пол. Józef Kajetan Piotr Maksymilian Ossoliński, 1748, Воля Мелецька — 17 березня 1826, Відень) — польський шляхтич, меценат. Засновник Національної бібліотеки імені Оссолінських.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1748 року в родинному маєтку в с. Воля Мелецька поблизу міста Мелець. Батько — Міхал Оссолінський, чехувський каштелянич, матір — дружина батька Анна з Шанявських, старостянка хенцинська й августівська.
Разом із братом Каєтаном і сестрою Анною спочатку виховувалися й навчалися вдома. Потім навчався в єзуїтському закладі «Колегіум нобіліум», який закінчив 1771 року (одним з його вчителів був Адам Нарушевич).[1]
У 1764—1783 роках був одним із засновників і авторів наукового часопису «Zabawy przyjemne i pożyteczne».[2]
У квітні 1793 року почав постійно мешкати у власному будинку у Відні. Його проавстрійську політичну орієнтацію та приязні стосунки з Ф. М. Тугутом, який став австрійським міністром закордонних справ, взяли до уваги польські емігранти, які мешкали в Ляйпцигу та готували повстання. У вересні 1793 року Тадеуш Костюшко повідомив Ю. М. Оссолінському про свої плани[3].
Близько 1800 року викристалізувався його план створення зі своєї збірки народної фундації для Галичини. У 1817 році: придбав зруйновані приміщення колишнього монастиря сестер ордену кармеліток.[4][5] доручив Єжи Глоговському опрацювати план перебудови приміщення колишнього монастиря сестер ордену кармеліток взутих.[6] 4 червня 1817 року цісар Франц І затвердив «Заснування родинне громадської бібліотеки імені Оссолінських».[4] Після відновлення діяльности Львівського університету став одним із фундаторів у ньому катедри польської мови та літератури. Австрійський уряд відзначив його діяльність титулом таємного радника та нагородив орденом святого Стефана.[2]
У 1823 році осліп через катаракту.
Помер 17 березня 1826 року у Відні, похований на Матцляйндорфському цвинтарі[7].
Сім'я[ред. | ред. код]
З 1785 року був одружений з донькою вислицького каштеляна Міхала Роха Яблоновського Тересою; розлучились 1791 року. Дітей не мали.
Нагороди[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jabłońska W. Ossoliński Józef Kajetan Piotr Maksymilian h. Topór (1707—1780)… — S. 416.
- ↑ а б Кот С. І. Оссолінський Юзеф-Максиміліан [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.]… — С. 670—671.
- ↑ Jabłońska W. Ossoliński Józef Kajetan Piotr Maksymilian h. Topór (1707—1780)… — S. 417.
- ↑ а б Jabłońska W. Ossoliński Józef Kajetan Piotr Maksymilian h. Topór (1707—1780)… — S. 418.
- ↑ Владислава Яблонська вказала, що костел і монастир кармеліток босих
- ↑ Łoza S. Głogowski Jerzy // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959. — T. VIII/2. — Zeszyt 37. — S. 112.
- ↑ Jabłońska W. Ossoliński Józef Kajetan Piotr Maksymilian h. Topór (1707—1780)… — S. 420. (пол.)
- ↑ A Szent István Rend tagjai. archive.is. 5 січня 2013. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 17 січня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Кот С. І. Оссолінський Юзеф-Максиміліан [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 670—671. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Jabłońska W. Ossoliński Józef Kajetan Piotr Maksymilian h. Topór (1707—1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/2, XXIV/3, zeszyt 101, 102. — S. 416—421. (пол.)
- Оссолінський Юзеф Максіміліян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1253-1254. — 1000 екз.
Посилання[ред. | ред. код]
- Józef Maksymilian Ossoliński z Klimuntowa h. Topór (ID: 8.190.220) [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
