Адам Нарушевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адам Нарушевич
Tokarski Adam Naruszewicz.jpg
Народився 20 жовтня 1733(1733-10-20)[1][2][3]
Логишин, Пінський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита або Пінськ, Пінський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер 6 липня 1796(1796-07-06)[2] (62 роки)
Янів Підляський, Польща
Поховання Янів Підляський
Країна Royal banner of the Grand Duchy of Lithuania.svg Велике князівство Литовське
Діяльність поет, історик, католицький священник, католицький диякон, письменник
Alma mater Пінський єзуїтський колегіум і Віленська єзуїтська академіяd
Знання мов польська[1]
Членство Торговицька конфедерація
Посада католицький єпископ[d][4], Q113375111?, Луцькі римо-католицькі єпископи, list of bishops of Smolenskd і титулярний єпископ
Конфесія католицька церква[4]
Рід House of Naruszewiczd
Брати, сестри Stanisław Samuel Naruszewiczd
Нагороди
Герб

Ада́м Тадеуш Станіслав Наруше́вич (20 жовтня 1733(17331020), Пінщина — 8 липня 1796, Янів Підляський) — луцький єпископ у 17901796 рр. Видатний польський поет епохи Просвітництва, автор історичних творів і політичних трактатів, а також перекладач класичної літератури.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 жовтня 1733 р. в Пінщині біля Логішина. Батько — ловчий пінський Юрій Нарушевич, мати — перша дружина батька Павліна з Абрагамовичів. Молодший брат Станіслав — василіянин.

У 1748 р. вступив до ордену єзуїтів; закінчив Віденську Академію, де потім сам і викладав. Від 1758 р. продовжив своє навчання в Ліоні й 17 січня 1762 р. прийняв священицький сан у В'єні, Франція.

Після повернення на батьківщину викладав у Collegium Nibilium і в Лицарській школі у Варшаві. Від 1771 р. радник короля Станіслава Августа Понятовського. 13 березня 1775 р. номінований титулярним єпископом Емаусу і коад'ютором смоленського ординарія Гавриїла Лодзинського. Хіротонію прийняв 25 травня 1775 р. смоленським Єпископом став 28 листопада 1788 р. Згодом 3 червня 1790 був номінований королем на Луцьке єпископство.[5] На посаду вступив після затвердження Папою  — 29 листопада 1790 р.

Помер 8 липня 1796 року в Янові Підляському і 12 липня того ж року був похований у підземеллях місцевої колегіати.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]