Адам Нарушевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адам Нарушевич
Народився 20 жовтня 1733(1733-10-20)[2][1][3]
Логишин, Пінський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита або Пінськ, Пінський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер 6 липня 1796(1796-07-06)[1] (62 роки)
Янів Підляський, Республіка Польща
Поховання Янів Підляський
Країна  Велике князівство Литовське
 Річ Посполита
Діяльність поет, історик, католицький священник, католицький диякон, письменник, католицький єпископ
Alma mater Пінський єзуїтський колегіум і Віленська єзуїтська академіяd
Знання мов польська[2]
Членство Торговицька конфедерація
Жанр ідилія і сатира
Посада Lithuanian great writer (clergyman)d[4], Луцькі римо-католицькі єпископи, Roman Catholic Bishop of Smoleńskd, титулярний єпископ і коад'ютор
Конфесія католицька церква[5]
Рід House of Naruszewiczd
Батько Jerzy Naruszewiczd
Мати Q124098693?
Брати, сестри Stanisław Samuel Naruszewiczd
Нагороди
Герб
Герб

Ада́м Тадеуш Станіслав Наруше́вич (20 жовтня 1733(17331020), Пінщина — 8 липня 1796, Янів Підляський) — луцький латинський єпископ у 17901796 рр. Видатний польський поет епохи Просвітництва, автор історичних творів і політичних трактатів, а також перекладач класичної літератури.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 жовтня 1733 р. в Пінщині біля Логішина. Батько — ловчий пінський Юрій Нарушевич, мати — перша дружина батька Павліна з Абрагамовичів. Молодший брат Станіслав — василіянин.

У 1748 р. вступив до ордену єзуїтів; закінчив Віденську Академію, де потім сам і викладав. Від 1758 р. продовжив своє навчання в Ліоні й 17 січня 1762 р. прийняв священицький сан у В'єні, Франція.

Після повернення на батьківщину викладав у Collegium Nibilium і в Лицарській школі у Варшаві. Від 1771 р. радник короля Станіслава Августа Понятовського. 13 березня 1775 р. номінований титулярним єпископом Емаусу і коад'ютором смоленського ординарія Гавриїла Лодзинського. Хіротонію прийняв 25 травня 1775 р. смоленським Єпископом став 28 листопада 1788 р. Згодом 3 червня 1790 був номінований королем на Луцьке єпископство.[6] На посаду вступив після затвердження Папою  — 29 листопада 1790 р.

Помер 8 липня 1796 року в Янові Підляському і 12 липня того ж року був похований у підземеллях місцевої колегіати.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]