Юрченко Валерій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрченко Валерій Вікторович
 Капітан
Загальна інформація
Народження 12 лютого 1971(1971-02-12)
Лугини
Смерть 1 вересня 2014(2014-09-01) (43 роки)
Лутугине
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Вале́рій Ві́кторович Ю́рченко (12 лютого 1971, смт Лугини, Житомирська область — 1 вересня 2014, Лутугине, Луганська область) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1971 року в смт Лугини (Житомирська область).

Навчався в Омському військовому училищі, перевівся, закінчив Київське.

З дружиною зустрілися, коли були студентами — Марія навчалася в педагогічному інституті у Житомирі. Навчаючись в Росії, а перед тим в російськомовній школі, не міг нормально розмовляти українською мовою — дружина називала його «російськомовним бандерівцем». Одружилися 1994; потім поїхали у Високу Піч за направленням — там тоді була військова частина.

У 1998 році, після розформування гарнізону, переїхали до Новограда-Волинського — пішов на службу в 30-ту бригаду. Спочатку був заступником з технічної частини танкової роти, потім командиром роти.

Після 20 років служби в армії пішов на пенсію, працював водієм у будівельному магазині «Норма».

З початком війни мобілізований, командир взводу, заступник командира танкової роти з озброєння, 30-а окрема механізована бригада. В одному з боїв зазнав поранення у руку.

Загинув 1 вересня 2014 року під час виконання бойового завдання неподалік міста Лутугине Луганської області — його танковий екіпаж при виході з оточення потрапив під обстріл.[1]

Похований в смт Лугини 5 вересня 2014-го.

Без Валерія лишилась дружина Марія, з якою провів 19 років життя, та 11 хрещеників.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 6, місце 11
  • вшановується 1 вересня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії.[2]
  • Почесний громадянин міста Новоград-Волинський (посмертно; рішення Новоград-Волинської міської ради від 24.07.2020 № 1002)[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УІНП. 1971, народився Валерій Юрченко, учасник російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). УІНП (укр.). Процитовано 26 квітня 2024.
  2. Повік не забудемо подвиги Героїв. У Міноборони Дзвін Пам'яті пролунав дванадцять разів
  3. Прочесні громадяни Новограда-Волинського

Джерела[ред. | ред. код]