Ян Лєхонь

Ян Лехонь
Jan Lechoń
Ян Лєхонь
Ім'я при народженні	Лешек Юзеф Серафінович
Псевдонім	Jan Lechoń
Народився	13 березня 1899(1899-03-13) Варшава
Помер	8 червня 1956(1956-06-08) (57 років) Нью-Йорк ·падінняd
Країна	Російська імперія  Польська Республіка
Національність	поляк
Діяльність	поет, дипломат
Мова творів	польська
Роки активності	з 1912
Жанр	поезія
Magnum opus	Q11735902?
Членство	Польський PEN Clubd і Професійна спілка польських літераторів
Нагороди
Ян Лєхонь у Вікісховищі

Ян Лехонь (пол. Jan Lechoń псевдонім; справжнє ім'я — Лешек Юзеф Серафінович, пол. Leszek Józef Serafinowicz; 13 березня 1899, Варшава, Царство Польське, Російська імперія — 8 червня 1956, Нью-Йорк, США) — польський поет, літературний і театральний критик, дипломат.

Біографія

Був одним з трьох синів у родині варшавських інтелігентів — Владислава Серафіновіча і Марії Нєвенґловської. Писати вірші почав змалку: ще навчаючись у класичній школі ім. Еміліана Конопчинського, він мав славу шкільного поета. У 1912 році вийшла його дебютна поетична збірка «На золотому полі». Після школи він вивчав полоністику у Варшавському університеті (1916—1918). Редагує журнал «Pro arte et studio», потім — його наступника, журнал «Pro arte», де друкує свої вірші і критичні статті. Один із творців літературно-артистичного кабаре «Pikador» (1918), а також був одним із засновників і активних учасників поетичної групи «Скамандр» (пол. Skamander), метою якої був відхід від романтичної традиції. Але творчість Яна Лєхоня, незважаючи на декларації, має виразний романтичний характер.

У 1921 році після невдалої спроби самогубства, лікувався у різних лікарнях і санаторіях. У 1926—1929 рр. — редактор сатиричного видання Cyrulik Warszawski; 1929 рік — секретар журналу «Пам'ятник Варшавський» (Pamiętnik warszawski).

1930—1939 рр. — перебуває в Парижі, працює на посаді аташе у справах культури при польській амбасаді. Після поразки Франції у 1940 році, виїхав через Іспанію і Португалію до Бразилії. У 1941 році виїжджає до США і оселяється В Нью-Йорку, де провадить активну суспільну діяльність. Був співзасновником Польського Інституту Науки і Мистецтва в США. Постійно співпрацював з лондонським виданням «Польські політичні і літературні відомості».

8 червня 1956 р. покінчив життя самогубством, викинувшись з 12 поверху готелю Hudson Hutson. Причиною його смерті називають, з одного боку, глибоку депресію через панування комуністів у Польщі, з іншого — цькування за його нетрадиційну орієнтацію.

У 1991 році його прах було перепоховано у родинному склепі в Лясках, поряд з батьком і матір'ю.

Переклади українською мовою

Окремі вірші Яна Лехоня українською мовою переклали Юрій Бедрик та Ігор Бурковський (Всесвіт. — 1999.- N9-10).

Творчість

• «На золотому полі» (Na złotym polu), Варшава, 1912.
• «Різними стежками» (Po różnych ścieżkach), Варшава, 1914.
• Драматичний ноктюрн «В королівсьому палаці» (W pałacu królewskim), Варшава, 1916.
• Королівсько-польське кабаре 1917—1918 (Królewsko-polski kabaret 1917—1918), Варшава, 1918.
• «Кармазинова поема» (Karmazynowy poemat), Варшава, Краків, 1920.
• «Бабинська Річ Посполита. Історичні думи» (Rzeczpospolita babińska. Śpiewy historyczne), Варшава, 1920.
• «Срібне і чорне» (Srebrne i czarne), Варшава, 1924.
• «Про польську літературу»(O literaturze polskiej), Лондон, 1942.
• «Лютня на соловейку» (Lutnia a bekwarku), Лондон, 1942.
• «Арія з курантом» (Aria z kurantem), Нью-Йорк, 1945.
• Зібрання творчості 1916—1953, Лондон, 1954.

Посилання

• Вірші [Архівовано 9 березня 2009 у Wayback Machine.] (пол.)
• Біографія [Архівовано 5 грудня 2005 у Wayback Machine.] (пол.)