Наталізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Наталізм (лат. nātālis — пов'язаний з народженням) ― система поглядів, що пропагує розмноження. [1]

Наталізм сприяє виношуванню та народженню дітей та батьківству як бажане з соціальних причин та для забезпечення продовження людства. Наталізм у державній політиці, ⁣ як правило, прагне створити фінансові та соціальні стимули для відтворення населення, наприклад, забезпечуючи податкові стимули, які винагороджують народження та підтримку дітей. Ті, хто дотримується більш суворої інтерпретації наталізму, можуть також намагатися обмежити доступ до абортів та контрацепції. Протилежністю наталізму є антинаталізм.

Мотиви[ред. | ред. код]

Релігія[ред. | ред. код]

Багато релігій заохочують продовження роду. [2] Іудаїзм, [3] іслам та основні галузі християнства, включаючи Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів [4] та Католицьку Церкву [5] [6] [7] заохочують продовження роду. Аміші є одними з найбільш швидкорослих груп населення у світі, в середньому на одну сім’ю припадає 6,8 дитини. [8] Рух серед консервативних протестантів, відомий під назвою Квіверфул, виступає за багатодітні сім'ї та розглядає дітей як благословення від Бога. [9] [10] [11]

Інші популяції[ред. | ред. код]

Народ Кунг-сан на півдні Африки не практикує контроль за народжуваністю. 

Намір мати дітей[ред. | ред. код]

Існує багато факторів, що визначають намір мати дітей, зокрема:

  • Перевага матері щодо розміру сім'ї, що впливає на перевагу дітей у ранньому зрілому віці. [12] Подібним чином розширена сім'я впливає на наміри щодо народжуваності, збільшуючи кількість племінників та племінниць, збільшуючи бажану кількість дітей. [13]
  • Соціальний тиск родичів та друзів, щоб мати ще одну дитину.
  • Соціальна підтримка. Однак дослідження із Західної Німеччини прийшло до того, що як чоловіки, які взагалі не отримують підтримки, так і чоловіки, які отримують підтримку від багатьох різних людей, мають меншу ймовірність мати намір народити іншу дитину, причому остання, ймовірно, пов'язана з проблемами координації.
  • Щастя, щасливіші люди прагнуть отримати більше дітей.
  • Безпечне житлове становище. [14]

Наталістична політика[ред. | ред. код]

Місце для паркування сімей з дітьми, житлова зона. Томашів- Мазовецький, Польща

Деякі країни, в яких зменшується населення заохочують сім'ї до багатодітності. Стимули можуть включати одноразову виплату на дитину, або постійні виплати або зниження податків. Деякі країни накладають штрафи або податки на тих, у кого менше або немає дітей. Деякі країни, такі як Японія, Сінгапур [15] Південна Корея [16] та Тайвань, застосовували або намагалися реалізувати інтервенційну наталістську політику, створюючи стимули для великих сімей серед корінного населення. Іммігранти, як правило, не є частиною наталістської політики.

Політика оплачуваної декретної відпустки також може бути використана як стимул. Наприклад, Швеція має щедрі батьківські відпустки, в яких батьки мають право ділитися 16-місячною оплачуваною відпусткою на одну дитину, витрати розподіляються між роботодавцем та державою.

Україна[ред. | ред. код]

Уряд України також використовує наталістську політику, винагороджуючи та заохочуючи більше дітей у сім'ях.[17]

Угорщина[ред. | ред. код]

Уряд Угорщини Віктора Орбана у 2019 році оголосив про грошові заохочення (включаючи скасування податків для матерів, які мають понад три дитини, і зменшення виплат по кредитах та спрощення доступу до позик), а також розширив доступ до дитячих садків. [18]

Див. також[ред. | ред. код]

У Вікісловнику є сторінка наталізм.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Compare: McKeown, John (2014). 1: Natalism: A Popular Use of the Bible. God's Babies: Natalism and Bible Interpretation in Modern America. Cambridge: Open Books. с. 2. Процитовано 8 грудня 2018. Natalism is an ideology that advocates a high birth rate within a community.[...] The central message is that parents should have additional children.
  2. ↑ Do Muslims Have More Children Than Other Women in Western Europe? – Population Reference Bureau (амер.). Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 15 січня 2021.
  3. ↑ Mishnah Yevamot 6;6. Sefaria. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 20 червня 2019.
  4. ↑ First Presidency (LDS Church) and Council of the Twelve Apostles (23 вересня 1995), Gospel Topics – The Family: A Proclamation to the World, LDS.org, LDS Church, архів оригіналу за 8 грудня 2013, процитовано 11 грудня 2013 See also: The Family: A Proclamation to the World
  5. ↑ Pope Paul VI (25 липня 1968). Humanae Vitae: Encyclical on the Regulation of Birth. Vatican City: Libreria Editrice Vaticana. Архів оригіналу за 3 березня 2011. Процитовано 12 листопада 2008.
  6. ↑ Pope Pius XI (31 грудня 1930). Casti Connubii: Encyclical on Christian Marriage. Vatican City: Libreria Editrice Vaticana. Архів оригіналу за 10 квітня 2009. Процитовано 12 листопада 2008.
  7. ↑ Pope John Paul II (22 листопада 1981). Apostolic Exhortation Familiaris Consortio: On the Role of the Christian Family in the Modern World. Vatican City: Libreria Editrice Vaticana. Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 12 листопада 2008.
  8. ↑ Ericksen, Julia A; Ericksen, Eugene P; Hostetler, John A; Huntington, Gertrude E (July 1979). Fertility Patterns and Trends among the Old Order Amish. Population Studies. 33 (2): 255—76. doi:10.2307/2173531. ISSN 0032-4728. JSTOR 2173531. OCLC 39648293. PMID 11630609.
  9. ↑ Hess, Rick and Jan (1990). A Full Quiver: Family Planning and the Lordship of Christ. Brentwood, TN: Hyatt Publishers. ISBN 0-943497-83-3.
  10. ↑ Dennis Rainey (2002). The Value of Children (11 July 2002 FamilyLife Today Radio Broadcast). FamilyLife Today. Архів оригіналу (Transcript of radio broadcast) за 1 жовтня 2005. Процитовано 30 вересня 2006.
  11. ↑ Campbell, Nancy (2003). Be Fruitful and Multiply: What the Bible Says about Having Children. San Antonio: Vision Forum. ISBN 0-9724173-5-4.
  12. ↑ Axinn, William G.; Clarkberg, Marin E.; Thornton, Arland (1994). Family Influences on Family Size Preferences. Demography. 31 (1): 65. doi:10.2307/2061908. ISSN 0070-3370. JSTOR 2061908. PMID 8005343.
  13. ↑ Nicoletta Balbo; Francesco C. Billari; Melinda Mills (2013). Fertility in Advanced Societies: A Review of Research. European Journal of Population. 29 (1): 1—38. doi:10.1007/s10680-012-9277-y. PMC 3576563. PMID 23440941.
  14. ↑ Vignoli, Daniele and Rinesi, Francesca and Mussino, Eleonora (2013). A home to plan the first child? Fertility intentions and housing conditions in Italy (PDF). Population, Space and Place. 19: 60—71. doi:10.1002/psp.1716. Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2018. Процитовано 14 червня 2021.
  15. ↑ Pro-natalism: Breaking the baby strike. The Economist. 25 липня 2015. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
  16. ↑ Onishi, Norimitsu (21 серпня 2005). South Korea, in Turnabout, Now Calls for More Babies. The New York Times. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 27 квітня 2016.
  17. ↑ Ющенко підписав закон про нові виплати при народженні дитини. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 14 червня 2021.
  18. ↑ Kingsley, Patrick (11 лютого 2019). Orban Encourages Mothers in Hungary to Have 4 or More Babies. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 13 березня 2019.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Наталізм&oldid=41665559