Сінгапур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сінгапур
Republik Singapura
新加坡共和国
சிங்கப்பூர் குடியரசு

Національний девіз: “Majulah Singapura” (Вперед Сінгапур)
Офіційна мова	малайська,китайська мандарин, англійська,тамільська
Столиця	Сінгапур (місто)
Президент	Селлапан Рама Натан
Прем'єр-міністр	Лі Хсієнь Лун
Територія - Всього - % води	(176 у світі) 699 км² 1,4 %
Населення (2006 прибл.) (2000 перепис)	4,492,150 4,017,700
Густота	6,43 км²
Незалежність від Вел.Британії від Малайзії	16 вересня 1963 9 серпня 1965
ВВП Всього На одиницю	(2005 приблизно) $124,3 млрд. $28,100
Валюта	Сінгапурський Долар(SGD)
Часовий пояс	+8 цілий рік
Національний гімн	“Majulah Singapura” (Вперед, Сінгапуре)
Інтернет-домен	.sg
Тел. код	65,якщо з Малайзії – 02

Респу́бліка Сінгапу́р – країна в Південно-Східній Азії на краю Малайського півострова; площа 622 кв. км; столиця Сінгапур-Сіті; складається з острова Сінгапур, низького і рівнинного, і 57 дрібних островів; глава держави Онг Тенґ Чеонґ із 1993, глава уряду Ґо Чок Тонґ із 1990; політична система: ліберальна демократія з обмеженнями для опозиції; експорт: електроніка, нафтопродукти, гума, устаткування, транспортні засоби; населення 3 млн.164 тис. (1998) (китайці 75%, малайці 14%, тамільці 7%); мови: малайська (національна), китайська, тамільська, англійська (державні); недавня історія: незалежність від Англії отримана в 1959. Сінґапур приєднався до нової Федерації Малайзія в 1963, але вийшов, щоб залишитися незалежним у 1965.

Зміст 1 Географія 1.1 Проблеми навколишнього середовища 2 Історія Сінгапуру 3 Економіка Сінгапуру 4 Державний устрій країни 5 Етнічні групи та мови 6 Релігійні течії країни 7 Джерела

[ред.] Географія

Республіка Сінгапур розташована у південно-східній Азії на островах між Малайзією та Індонезією. Має географічні координати 1 22 N, 103 48 E. Довжина узбережжя становить 193 км. Займає територію в 692,7 км². Має тропічний, вологий клімат. Терен хвилястий у центральній частині, низини. Природні ресурси – риба, глибоководні порти на своїй території.

[ред.] Проблеми навколишнього середовища

Основною проблемою є забруднення середовища відходами промисловості і брак запасів прісної води. Захоронення сміття є проблемою у зв’язку з обмеженою площею суходолу.

[ред.] Історія Сінгапуру

Найстаріші згадки про територію сучасного Сінгапуру існують у китайський літературі. Територія має різноманітні назви за стародавніми джерелами, зокрема назву «Темасек»(або «Тумасік»), і перша згадка про назву «Сінгапур» датується ⅩⅢ ст., що в перекладі з малайської означає «Місто Лева».

Відомо що з VII по XIII століття ця територія знаходилася під владою буддійської імперії Шрівіджаян, яка у свою чергу керувалася з сусіднього острова Суматра. У XI столітті територія була короткочасно окупована військом індійського короля. Острів переходив з рук в руки і у XVI столітті опинився під владою ісламського султанату Малакка.

З часом стратегічно розташоване на шляху давніх морських шляхів місце зазнало повільного занепаду.

В результаті португальської окупації Малакки керівний центр султанату перемістився до району Джохор що між Малаккою та Сінгапуром. З цього часу Сінгапур підпорядковано султанатові Джохору.

Велика Британія у пошуку проміжних портів для своїх морських шляхів з колоній на сході підписала угоду 6 лютого 1819 року з султаном Джохору та керівництвом Сінгапура щодо надання дозволу англійцям створити свої поселення на цій території. Невдовзі тут була заснована британська факторія.

З 1819 року Сінгапур процвітає як безмитний торговельний центр підпорядкований Великій Британії.

У 1824 році були підписані 2 угоди з голландцями за якими Голландія визнає права британців на цю землю, та з володарями території щодо надання Сінґапурові статусу володіння Великої Британії в обмін на грошові винагороди.

З часом, у 1832 році, Сінгапур стає адміністративним центром британських колоній в регіоні. У цей час до цих колоній, окрім Сінгапуру, входять Малакка та Пенанг.

Порт Сінгапуру стає найважливішім місцем на шляху транспортних суден, які сполучають Європу та Азію. До 1860 року населення зростає до більш ніж 80 тисяч мешканців за рахунок мігрантів з Китаю, Малайзії, Індії, Європи та інших країн.

В ході 2-ї світової війни Сінгапур бомбардувала японська авіація, і 15 лютого 1942 року окупований Японією.

Після поразки Японії британці повернулися до Сінгапуру в лютому 1945 року.

В 1946 році Малакка та Пенанг приєдналися до Малайського Союзу і потім до Малайської Федерації у 1948 році. Сінгапур лишився королівською колонією Великої Британії.

У 1948 році комуністами була зроблена спроба захопити владу, вони зазнали поразки, в колонії був оголошений надзвичайний стан, який протримався до 1953 року.

Статус автономії був отриманий 1959 році і в травні були обрані представники до законодавчих зборів загальним голосуванням, прийнята нова конституція, на чолі влади постав прем'єр-міністр Лі Кван Ю.

16 вересня 1963 року була сформована Малайзія, до її складу входить і Сінгапур з умовами збереження автономії в деяких політичних питаннях.

Сінгапур виходить зі складу Малайзії 9 серпня 1965 року, і постає незалежною демократичною державою у складі Британської Співдружності Націй на чолі з президентом.

Отримав членство в ООН 21 вересня 1965 року.

[ред.] Економіка Сінгапуру

Сінгапур має добре розвинуту ринкову економіку без помітної корупції, стабільні ціни на товари і високу заробітною платою порівняно з іншими країнами регіону. Відсоток безробітних становить приблизно 3%. Економіка сильно залежить від експорту, зокрема від електроніки та виробництва. Занепад світової економіці в 2001-03 роках завдав пошкодження й Сінгапурській економіці через зниження попиту у галузі технології. Туристичний сектор постраждав від спалаху гострого респіраторного синдрому в 2003 році. Економічні показники в останні роки почали показувати позитивні результати, так, у 2004 році ВВП країни зріс на 8%, у 2005 році спостерігався зріст на 5,7%.

Галузева зайнятість населення на 2003 рік – Обробна промисловість 18%, Будівництво 6%, Перевезення та засоби сполучення 11%, Сервіс, в тому числі фінансова та комерційна діяльність 39%, інші 26%.

Сільськогосподарська продукція – гума, копра (сушене ядро кокосового горіха), фрукти та овочі, квіти, птиця, яйця, риба, акваріумна риба, тощо.

Промисловості – електронна, хімічна, фінансові послуги, нафтовидобувне обладнання, нафтопереробна, виробництво гумових виробів, харчова промисловість, судноремонт, будівництво морських платформ, доходи також приносить торговельний центр Сінгапуру.

Експортні товари – машини та механізми, зокрема електроніка, споживчі товари, хімікати, природне паливо.

У 2004 році партнери в експорті були Малайзія 15,2%,США 13%,Гонконг 9,8%,Китай 8,6%,Японія 6,4%,Тайвань 4,6%,Таїланд 4,3%,Південна Корея 4,1%.

Імпортні товари-машини та механізми, природне паливо, хімікати, харчові товари.

Партнери в імпорті на 2004 рік – Малайзія 15,3%, США 12,7%, Японія 11,7%, Китай 9,9%, Тайвань 5,7%, Південна Корея 4,3%, Таїланд 4,1%.

[ред.] Державний устрій країни

Сінгапур – республіка, головою держави є президент, якого обирають кожні 6 років. Голова уряду – Прем'єр-міністр. Кабінет міністрів назначає президент.

Законодавчий орган – парламент, до якого входять 84 депутати, вибрані загальним голосуванням раз на 5 років, а також до 9-ти депутатів, призначених президентом.

Адміністративно Сінгапур поділяється на 5 районів.

Конституція була прийнята 3 червня 1959 року; змінена у 1965 після отримання повної незалежності.

[ред.] Етнічні групи та мови

За даними перепису населення 2000 року, в країні наявні такі етнічні групи – китайці 76,8%, малайці 13,9%, індійці 7,9%, інші 1,4%.

Мови в користуванні, за звітом перепису населення 2000 року: китайська мова мандарин – 35%, англійська – 23%, малайська – 14,1%, китайська мінь (хоккіень) – 11,4%, китайська кантонська 5,7%, китайська теочю – 4,9%, тамільська – 3,2%, інші китайські діалекти – 1,8%, інші мови – 0,9%.

[ред.] Релігійні течії країни

За даними перепису населення 2000 року в Сінгапурі сповідуються такі релігії: буддизм – 42,5%, іслам – 14,9%, даосизм – 8,5%, індуїзм – 4%, католицизм – 4,8%, інші християни – 9,8%, інші 0,7%, не релігійні 14,8%.

[ред.] Джерела

1. Дані ЦРУ щодо Сінгапуру (англ.)
2. Дані щодо Сінгапуру Техаського Університету в Остені, США (англ.)
3. Дані Гавайського Університету (англ.)

Це незавершена стаття з географії Сінгапура. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

п • о • р Столиці Азії
Держав	Абу-Дабі · Амман · Анкара · Астана · Ашхабад · Багдад · Баку · Бандар-Сері-Бегаван · Бангкок · Бейрут · Бішкек · В'єнтьян · Дакка · Дамаск · Ділі · Доха · Душанбе · Джакарта · Єреван · Єрусалим · Ісламабад · Кабул · Катманду · Мале · Манама · Маніла · Маскат · Найп'їдо · Нікосія · Нью-Делі · Пекін · Пномпень · Путраджая · Пхеньян · Сана · Сеул · Сінгапур · Ташкент · Тбілісі · Тхімпху · Тегеран · Токіо · Улан-Батор · Ханой · Шрі-Джаяварденепура-Котте · Ель-Кувейт · Ер-Ріяд
Невизнаних республік	Сухумі · Цхінвалі · Рамалла · Степанакерт · Тайбей

п • о • р Країни Азії
Держави	Азербайджан · Вірменія · Афганістан · Бангладеш · Бахрейн · Бруней · Бутан · В'єтнам · Грузія · Єгипет · Ємен · Йорданія · Ізраїль · Індія · Індонезія · Ірак · Іран · Казахстан · Камбоджа · Катар · Кіпр · Киргизстан · КНР · Кувейт · Лаос · Ліван · Малайзія · Мальдіви · Монголія · М'янма · Непал · ОАЕ · Оман · Пакистан · Південна Корея · Північна Корея · Росія · Саудівська Аравія · Сінгапур · Сирія · Східний Тимор · Таджикистан · Таїланд · Туркменістан · Туреччина · Узбекистан · Філіппіни · Шрі-Ланка · Японія
Невизнані республіки	Абхазія · Вазиристан · Іракський Курдистан · Палестина (Західний берег річки Йордан і Сектор Гази) · Південна Осетія · Північний Кіпр · Нагірно-Карабаська Республіка · Тайвань · Шан

п • о • р Країни Південно-Східної Азії
Суверенні держави	Бруней • Східний Тімор • В'єтнам • Індонезія • Камбоджа • Лаос • Малайзія • М'янма • Сінгапур • Таїланд • Філіппіни
Несуверенні території	Андаманські і Нікобарські острови (Індія) • Острів Різдва (Австралія) • Кокосові острови (Австралія) • Острів Хайнань (КНР) • Охрідський острів (Республіка Китай)
Спірні території	Острови Ашмор і Кратьєр (Австралія, Індонезія) • острови річки Наф (Бангладеш, Мьянма) • Оcтрови Макклесфілд (КНР, Республіка Китай, В'єтнам) • Парацельські острови (КНР, Республіка Китай, В'єтнам) • Острови Пратас (КНР, Республіка Китай) • Риф Скарбороу (Філіппіни, КНР, Республіка Китай) • Острови Спартлі (Бруней, Малайзія, Філіппіни, КНР, Республіка Китай, В'єтнам)