Вільгельм Андерсон: відмінності між версіями
Створена сторінка: {{Науковець | ім'я = Вільгельм Андерсон | ім'я_мовою_оригіналу = Wilhelm Anderson | жінка... |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 20:26, 19 травня 2017
| Вільгельм Андерсон | |
|---|---|
| Wilhelm Anderson | |
 | |
| Народився |
28 жовтня 1880 Мінськ, Російська імперія |
| Помер |
26 березня 1940 (59 років) Мезерітс-Обравальде, Німеччина |
| Країна |
 Естонія |
| Національність | балтійський німець |
| Діяльність | фізик, астроном, астрофізик, викладач університету |
| Alma mater |
Казанський університет Тартуський університет |
| Галузь | Астрофізика, астрономія |
| Заклад | Тартуський університет |
| Посада | професор |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[1] і дисертація[1] |
| Відомий завдяки: | Білий карлик, Межа Чандрасекара |
| Батько | Ніколай Андерсон |
| Брати, сестри |
Вальтер Андерсон Оскар Андерсон |
| Родичі | Gustav Emmanuel Stockenbergd і Oskar Andersond |
 Вільгельм Андерсон у Вікісховищі | |
Вільгельм Роберт Карл Андерсон (ест. Wilhelm Robert Karl Anderson, біл. Вільгельм Роберт Карл Андэрсан, нар. 28 жовтня 1880 Мінськ, Російська імперія — пом. 26 березня 1940, Мезерітс-Обравальде, Німеччина) — естонський астрофізик німецького походження, який досліджував фізичну структуру зірок.
Біографія
Вільгельм Андерсон народився 1880 року в Мінську, в родині етнічних німців. Його молодшими братами були відомий математик Оскар Андерсон (1887—1960) та фольклорист Вальтер Андерсон (1885—1962). Вільгельм провів частину своєї юності в Казані, де його батько Ніколай Андерсон працював професором фіно-угорських мов в місцевому університеті.
Вільгельм навчався на математичному факультеті Казанського університету, який закінчив в 1909 році. В період між 1910 та 1920 роками працює вчителем фізики спочатку в Самарі, а потім і в Мінську. 1920 року разом з братом Вальтером переїхав до Тарту. В Тартуському університеті отримав диплом магістра астрономії в 1923 році, а в 1927 захистив докторську дисертацію. 1934 року проходив габілітацію, а в 1936 році став професором в Тартуському університеті. В 1939 році, як і більшість балтійських німців був переселений до Німеччини, де невдовзі помер в санаторії в Мезерітс-Обравальде.
Андерсон найбільш відомий своїм дослідженням маси білих карликів.
Вибрані праці
- Über die Existenzmöglichkeit von kosmischem Staube in der Sonnenkorona. Zeitschrift für Physik 28, Berlin, 1924.
- Über die Grenzdichte der Materie und der Energie. Zeitschrift für Physik 56, Berlin, 1929.
Див. також
Джерела
- Kuusk, P.; Martinson, I. (1997), Tartu astrofüüsik Wilhelm Anderson, Akadeemia, 2: 358—375, процитовано 24 листопада 2012
- Blackman, E. (2006), Giants of physics found white-dwarf mass limits, Nature (опубліковано опубліковано 2006-03-09), 440: 148, Bibcode:2006Natur.440..148B, doi:10.1038/440148d, PMID 16525442
- Hockey, Th.; Trimble, V.; Palmeri, J.; Bracher, K.; Jarrell, R.; Marché, J.D., ред. (2014), Anderson, Wilhelm Robert Karl, Biographical Encyclopedia of Astronomers (вид. 2nd), Springer, ISBN 9781441999160, процитовано 12 червня 2013
|
