Самара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Самара
Coat of Arms of Samara (Samara oblast).png Flag of Samara (Samara oblast).png
Герб Самари Прапор Самари
Samara main.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Самарська область
Код ЗКАТУ: 36 401
Основні дані
Час заснування: 1586
Статус міста з 1688 року
Поділ міста 9 районів
Населення 1 171 598 (2013)[1]
Площа 466 км²
Густота населення 2433 осіб/км²
Поштові індекси 443xxx
Телефонний код +7-846
Географічні координати: 53°11′ пн. ш. 50°07′ сх. д. / 53.183° пн. ш. 50.117° сх. д. / 53.183; 50.117Координати: 53°11′ пн. ш. 50°07′ сх. д. / 53.183° пн. ш. 50.117° сх. д. / 53.183; 50.117
Часовий пояс UTC+4, влітку UTC+5
Висота над рівнем моря 100 м
Міста-побратими Сент-Луїс США США
Стара Загора Болгарія Болгарія
Штутгарт Німеччина Німеччина
Влада
Голова адміністрації Дмитро Азаров
Карта
Самара (Росія)
Самара
Самара

Сама́ра (рос. Сама́ра) — велике місто у Росії на лівому піднесеному березі ріки Волги в закруті Самарської Луки, між гирлами ріки Самара й ріки Сок, адміністративний центр Самарської області.

Місто витягнулося уздовж Волги (з півночі на південь) на 50 км і на схід від Волги — на 20 км. У радянський період із 1935 по 1991 місто мало назву Куйбишев, на честь радянського державного й партійного діяча Валеріана Куйбишева.

Населення (2005) — 1,152 млн осіб у межах муніципального утворення (6-е місце в РФ після Москви, Санкт-Петербурга, Новосибірська, Єкатеринбурга, Нижнього Новгорода) та 2,300 млн осіб в агломерації, що включає Тольятті й міста-супутники Новокуйбишевськ, Кінель, Жигульовськ, Чапаєвськ тощо. (3-є місце в РФ — після Москви й Санкт-Петербурга).

Історія[ред.ред. код]

1361 — перша згадка у літописах про поселення поблизу Самарської Луки. Воно також згадується на венеціанській карті Волги від 1367, а також на італійській мапі від 1459 року. За наказом царя Федора І від 1586 року на пагорбі, на лівому березі Волги було засновано форт, який був також митницею за назвою Самарський городок. Форт було побудовано у 1636, і мав 1,7 км завдовжки і 350 м завширшки.

У 1688 році межі міста, яке стало великим центром торгівлі зі Сходом почали розширюватися. У 17 і 18 сторіччях Самара двічі зазнала спустошення через громадянські війни: в 1670 році під проводом Степана Разіна, в 1773 році під проводом Омеляна Пугачова.

У 1851 році Самара стала центром губернії і мала 15,000 мешканців. Самарська губернія була одним з найбільших постачальників зерна Російської імперії. Місто зазнала індустріалізацію — в кінці 19 століття налічувалося 46 заводів, де загалом працювало 2,500 робітників. У період 1900–1917, місто мало вже 90 промислових підприємств. Жовтнева революція пройшла мирно в Самарі, але в червні 1918 радянська влада була повалена об'єднаними зусиллями місцевих повстанців і білочехів. Тимчасовий уряд керував містом чотири місяці, але в листопаді 1918 року місто було знов захоплене Червоною Армією.

Завдяки своєму зручному розташуванню місто у 1930-ті зазнало розвиток металообробки і машинобудування. У 1935 Самару було перейменовано на честь державного комуністичного діяча Куйбишева. Під час Другої світової війни велика кількість промислових підприємств було евакуйовано до Самари, збільшивши промислове виробництво в місті в п'ять разів. Уряд і дипломатичні представництва було евакуйовано до Самари, що зробило місто де-факто тимчасовою столицею Радянського Союзу.

Після війни місто зазнало подальшого розвитку і стало одним із найважливіших промислових, наукових і культурних центрів Росії.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Самара
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 4,2 6,8 16,6 31,1 34,4 38,4 39,0 36,9 33,8 26,0 14,6 7,3 39,0
Середній максимум, °C −7,8 −6,6 −0,3 11,8 20,6 25,0 26,3 24,3 18,2 8,9 −0,3 −5,3 9,6
Середня температура, °C −11,1 −10,4 −4,1 6,9 14,8 19,4 20,9 18,6 12,9 5,1 −2,9 −8,2 5,2
Середній мінімум, °C −14,2 -−13,8 −7,6 2,7 9,6 14,3 16,0 13,8 8,7 2,0 −5,2 −11,1 1,3
Абсолютний мінімум, °C −43 −36,9 −31,4 −20,9 −4,9 −0,4 2,0 2,3 −3,4 −15,7 −28,1 −41,3 −43
Норма опадів, мм 46 35 33 31 39 32 58 52 45 52 54 51 561
Джерело: Погода и климат

Економіка[ред.ред. код]

Самара має вельми розвинуті галузі промисловості: машинобудування, металургія, переробка нафти і газу (ЮКОС), хімічної промисловості та виробництва продуктів харчування (наприклад, Nestle). Самара також є центром космічної промисловості, у місті розташовані потужності ЦСКБ-Прогрес, які виробляють, серед інших ракетоносії Союз. Через наявність оборонних підприємств Самара за часів Холодної Війни, була закритим містом. Місто також дало своє ім'я автомобілям сімейства Лада, а саме: Лада Самара, на заводі АвтоВАЗ у сусідньому Тольятті. У Тольятті також розташована гребля Самарського водосховища.

Транспорт[ред.ред. код]

Самара розташована на перетині залізничних, водних, автомобільних шляхів.

Дороги[ред.ред. код]

Через місто прямують дороги федерального значення:

Дороги регіонального значення:

Авіаційний транспорт[ред.ред. код]

Самара має такі аеропорти і аеродроми:

Комунальний транспорт[ред.ред. код]

Самара має такі види громадського транспорту:

Річковий транспорт[ред.ред. код]

Водні транспортні шляхи, що дозволяють приймати судна системи «річка-море», мають розвинені під'їзні комунікації, вантажно-розвантажувальні і термінальні комплекси.

«Самарський річковий порт» — найбільший транспортний вузол у Середньому Поволжі Росії. Географічне розташування порту, що межує з розвиненою системою залізниць і автомагістралей, дозволяє забезпечити економічно вигідні транспортні зв'язки з Уралом, Сибіром, Середньою Азією, районами Центру та Півночі європейської частини Росії. Порт також має виходи до зони Волго-Камського і Волго-Донського басейнів, Балтійського, Білого, Азовського, Чорного, Каспійського, Середземного морів.

Потік пасажирського транспорту обслуговується Самарським річковим вокзалом і низкою дебаркадерів за напрямками на Проран, Рождествено, Ульяновський узвіз, Октябрський узвіз, Осипенко, Зелений гай, Барбошіна поляна, Пляж ім. Фрунзе, Підгір'я, Гаврилова поляна, Нижній пляж, Шелехметь, Вінновка, Ширяєве, Богатир. Основним напрямком пасажирської навігації є лінія «Самара-Проран-Рождествено», що обслуговується як пасажирськими судами, так і цілою низкою поромів. У зимовий період навігація за цим напрямком здійснюється судами на повітряній подушці.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Міський округ Самара включає селище Козелком і село Ясна Поляна[2].

Окрім того, міський округ Самара внутрішньо розділений на дев'ять адміністративних районів:

  • Желєзнодорожний район — район був створений 11 грудня 1970 Указом Президії Верховної Ради СРСР № 1118 «Про утворення Залізничного району в місті Куйбишеві Куйбишевської області». Площа району 1960 га. На його території розташований залізничний вокзал, 13 великих промислових підприємств. На території району розташовані: Парк імені Щорса, МП «Спецкомбінат ритуальних послуг», МП «Самарський метрополітен», державна установа культури Самарської області «Самарський театр юного глядача „СамАрт“», кінотеатр «Росія», Самарський фізкультурно-спортивний клуб Локомотив (структурний підрозділ фізкультурно-спортивного центру структурного підрозділу дирекції соціальної сфери структурного підрозділу Куйбишевської залізниці філії ВАТ «РЖД»), спеціалізована дитячо-юнацька спортивно-технічна школа з військово-прикладного багатоборства «РОСТО (ДОСААФ)»[3];
  • Кіровський район — район був утворений 13 березня 1942 відповідно до Указу Президії Верховної Ради РРФСР внаслідок переділу Молотовського міського району. До його складу увійшла територія Зубчаніновского сільської Ради Молотовського сільського району Куйбишевської області. Район займає північно-східну частину території міського округу Самара і межує з Промисловим і Красноглінським районами міського округу і Волзьким сільським районом Самарської області. Район є одним з найбільших у місті Самарі (87,5 км²), з могутнім економічним, науковим та інженерно-технічним потенціалом, творчими досягненнями та традиціями. До складу району входить значна частина масиву Безім'янка, Аеропорт-2, 15-й мікрорайон, Металург, селище Зубчаниновке[4];
  • Красноглинський район — Займає територію 147 км², розташоване за півгодини їзди від центру Самари, має численні зелені зони, зокрема Соколині гори, ліси першої категорії, лугові простори, річки Волга і Сок. Район володіє природними ресурсами загальнонаціонального значення. Складається з п'яти селищ: смт Береза​​, смт Управлінський, п. Мехзавод, п. Червона Глінка, п. Прибережний. На території району розташовані великі промислові підприємства ВАТ «Самарський завод „Електрощит“», ВАТ СНТК ім. Н. Д. Кузнєцова, Філія «НІЦ-НК» (п. Прибережний), ВАТ «Кузнєцов», завод «PepsiCo», ВАТ «Салют»[5];
  • Куйбишевський район — розташований в південній частині міста на лівому березі річки Самара. Створений 10 серпня 1943 Указом Президії Верховної Ради СРСР шляхом розподілу Дзержинського району, на місці колишнього пристанційного селища «Кряж», селища «Засамарська слобода» і прилеглих до них земель у зв'язку з необхідністю будівництва тут нафтопереробного заводу. Територія району становить 7800 га і поділена на 5 мікрорайонів. Складається з декількох селищ: 116 км, 113 км, Кряж, Рубіжне, Кірзавод, Військове містечко, Суха Самарка, Радгосп «Кряж», Радгосп «Валігура»[6].;
  • Ленінський район — район є одним з найстаріших районів міста, по суті виконуючи роль центру ділового, культурного та адміністративного життя. Площа району становить 5,4 км². У сучасних межах існує з 20 вересня 1979 року. Межі визначені рішенням Куйбишевського міської Ради народних депутатів від 20.09.1979 р. № 635 «Про затвердження меж районів міста Куйбишева»[7];
  • Октябрський район — займає центральне розташування в міській забудові. Район займає площу 1610 га. У районі 72 навчальних заклади, 52 заклади охорони здоров'я, 14 закладів культури: бібліотеки обласного та районного масштабу, музеї, дитячі музичні школи[8];
  • Промисловий район — утворений відповідно до Указу Президії Верховної Ради від 5 квітня 1978 «Про утворення Промислового району в м. Куйбишеві Куйбишевської області»[9]. Район розташований в північно-східній частині міста. Промисловий район має протяжність 12,3 км з північного заходу на південний схід і ширину (в середньому) 2,4 км. Площа району становить 4,86 тис. га. Це один з найбільших районів міста з чисельністю населення 267 тисяч осіб. За кількістю постійно населення Промисловий район займає 2 місце по Самарській області та 1 серед районів міста[10];
  • Самарський район — розташований в південно-західній частині Самари. Район був створений 7 серпня 1956 Указом Президії Верховної Ради СРСР після скасування Дзержинського, Фрунзенського та Пролетарського районів. Територія району становить 4500 га (без острова Поджабний)[11]. На території району розташована пішохідна вулиця Ленінградська, площа Революції з пам'ятником В. І. Леніну та Хлібна площа, названа так на пам'ять про проведення тут хлібних торгів;
  • Совєтський район — район був створений 25 серпня 1939 шляхом виділення з Пролетарського району і спочатку іменувався «Молотовський». 10 серпня 1957 за Указом Президії Верховної Ради РРФСР Молотовський район був перейменований в Совєтський. Район розташований в північно-східній частині міста. Площа району — 48,5 км². До 1939 року район був місцем земельних угідь і дач[12].

Освіта[ред.ред. код]

Культура[ред.ред. код]

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. (рос.) Федеральная служба государственной статистики (Росстат), Оценки численности постоянного населения (укр. Оцінки чисельності постійного населення) (Перевірено 21 серпня 2011)
  2. Государственная Дума Самарской области. Статья 2 // Закон Самарской области N 61-ГД «Об установлении границ городского округа Самара Самарской области». — 25 лютого 2005.
  3. «Железнодорожный район» (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 
  4. «Кировский район» (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 
  5. «Красноглинский район. Предприятия района» (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 
  6. «Куйбышевский район» (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 
  7. «Ленинский район» (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 
  8. «Октябрьский район. Жизнь района» (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 
  9. ОБ ОБРАЗОВАНИИ ПРОМЫШЛЕННОГО РАЙОНА В ГОРОДЕ КУЙБЫШЕВЕ КУЙБЫШЕВСКОЙ ОБЛАСТИ
  10. «Промышленный район» (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 
  11. «Самарский район» (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 
  12. «Советский район» (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 
  13. «База даних малих космічних тіл JPL: Самара» (англ.). 

Посилання[ред.ред. код]