Автомагістралі 400-ї серії: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
нова стаття
Мітка: суміш розкладок у тексті
(Немає відмінностей)

Версія за 16:17, 27 вересня 2017

Автомагістралі 400-ї серії (Онтаріо)
 
 

noframe     noframe
Приклад емблем Highway 403[en] і QEW[en]
 
Загальні дані
Країна Канада, Онтаріо
Мережа Ontario Provincial Highway Networkd
Відкрито 1 липня 1952[1]
Довжина 1 957.4 км (станом на 2016 рік)[2]
OpenStreetMap ↑68841 ·R (Онтаріо)

Мережа 400-х автомагістралей в Онтаріо
CMNS: Автомагістралі 400-ї серії у Вікісховищі

Автомагістралі 400-ї серії ([400-series highways] помилка: {{lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)) — мережа автомагістралей у південній частині провінції Онтаріо (Канада), що є складовою провінційної системи автодоріг[en]. Вона є аналогом Interstate Highway System у США або Autoroutes of Quebec● сусіднього Квебеку, але під юрисдикцією провінції Онтаріо і є об'єктом регулюванням міністерства транспорту Онтаріо● (MTO).

Хоча перша автомагістраль із розділеними напрямками руху● була збудована в Онтаріо ще 1939 року[3], так звана «серія 400» була впроваджена значно пізніше — у 1952[4]. На початку 400-ті номери були присвоєні лише трьом уже існуючим дорогам — 400, 401 та 402[n 1].

Сучасні автомагістралі 400-ї серії відповідають найвищим дорожнім стандартам, мають дозволену швидкість руху● 100 км/год., засоби для зниження аварійності та систему управління рухом. Впровадження та розширення мережі 400-х доріг започаткувало численні інновації на дорогах Північної Америки. Серед них — новий тип дорожньої розв'язки у двох рівнях "Parclo A-4"[en], бетонний розділювальний бар'єр «Джерсі»●. Завдяки цьому 400-ті автомагістралі мають найнижчий показник аварійності та смертності порівнюючи з іншими дорогами Північної Америки[6][7]  

Історія

На той час, коли 1952 року було найменовано першу в Онтаріо дорогу 400-ї серії[8], у Південному Онтаріо вже існували кілька доріг з розділеними напрямками руху.

Тодішній міністр доріг Онтаріо Томас МакКвістен[en], маючи за взірець німецькі автобани, запланував мережу «подвійних доріг» у південній частині Онтаріо[9][10]. Дорога The Middle Road[en] від Торонто до Гамільтона після реконструкції у 1934 була названа Queen Elizabeth Way[en] (QEW) і стала першою в Канаді дорогою з розділеними напрямками руху● та найдовшою у світі освітленою магістраллю[11]. МакКвінстен шукав також фінансові можливості для прокладання таких доріг від Торонто до Детройту та Нью-Йорку, з розв'язками у двох рівнях на головних перетинах, але Друга світова війна відсунула реалізацію цих планів на пізніше[12].

Такою була The Middle Road у 1930-х роках до перебудови у QEW
QEW сьогодні

Будівельний бум, що розпочався після війни, сприяв появі нових автомагістралей у провінції. Торонто-Беррі, Транс-провінційна магістраль[13], коротке продовження Highway 7 до Моста Голубої Води[en] біля міста Сарнія[14], а також продовження Highway 27 до Торонто вже були завершені, або близькі до цього на початку 1950-х років[13]. Прагнучи відділити дороги з контрольованим доступом від існуючих доріг мережі King's Highway, МТО 1952 року створило нову категорію доріг під загальним номером 400. У кінці цього ж року були присвоєні нові номери магістралям Highway 400, 401 i 402, правда, лише на коротких ділянках доріг[8]:

  • Highway 401 складався з окремих ділянок по всій провінції[13] і лише 10 листопада 1964 він об'єднався в одну автомагістраль між Віндзором і Квебеком[15];
  • Highway 400 був продовжений на північ до Колдвотер● перед різдвом 1959-го[16];
  • Highway 402 був продовжений до Лондона між 1972 і 1982 роками[17][18];

Ще до завершення поточних проектів, наприкінці 1950-х років були започатковані додаткові 400-ті магістралі:

  • Chedoke Expressway (Highway 403) через Гамільтон[19]. Перша ділянка відкрита 1963 року[20];
  • продовження Don Valley Parkway[en] (Highway 404) на північ від тільки-но споруджуваного Toronto expressway[21]. Перша ділянка відкрита 1977 року[22];
  • Highway 405, що мав з'єднати з кордоном до США поблизу Сент-Кетерінс[23]. Перша ділянка відкрита 1963 року[20];
  • Highway 406 на південь від Сент-Кетерінс до Велланд[24]. Перша ділянка відкрита 1965 року[25];
  • Highway 407, що мав охоплювати півколом Велике Торонто, хоч і не був розпочатий наступні 40 років[26]. Перша ділянка відкрита 1997 року[27];
  • Highway 409 мав сполучити Highway 401 з міжнародним аеропортом «Торонто-Пірсон»[28]. Перша ділянка відкрита 1974 року[29];
  • The Queensway (Highway 417) через Оттаву[30]. Перша ділянка відкрита 1960 року[31].

Протягом 60-70-х років були запроектовані і збудовані інші автомагістралі, включаючи:

Інші значні проекти включали два віадуки на QEW — Берлінгтон Бей[en] через бухту Гамільтон[en] та Гарден Сіті[en] через Велленд Канал●, а також удосконалення Highway 401 до колекторно-експресного планування[en] з дванадцятьма смугами руху в обох напрямках[13][38][39]. Автомагістраль QEW теж відносилася до 400-ї серії, але не перейменовувалася, оскільки відпочатку була названа в честь королеви Єлизавети — дружини короля Георга VI. Робочим номером для QEW, що використовується МТО, є Highway 451, інколи Highway 1[40].

На середину 1980-х мережа 400-х автомагістралей набула сучасного вигляду, не були збудовані лише теперішні Highway 407 і 416[41][42]. Натомість, на чільне місце виступили плани зі збільшення пропускної спроможності існуючих доріг[26]. Разом з тим продовжувалося розширення магістралей Highway 400 до Перрі-Саунд, Highway 403 між Вудсток і Гамільтоном[43], Highway 404 до Ньюмаркет[44] і Highway 427 до Вон[45]. Наприкінці декади розпочалося будівництво Highway 407 і Highway 416[26][46], а Highway 410 був розширений з двох до чотирьох смуг руху[47].

Highway 407 і 416 були відкриті наприкінці 1990-х[27][48]. Аж до 2015 вони були найбільш досконало запректованими і збудованими магістралями в Онтаріо. Цього ж року до них почали приєдналися Highway 412 і 418. Впровадження самих новітніх технологій на цих автомагістралях пояснюється тим, що проїзд по них платний. Відповідно, платний сервіс повинен бути найкращим. Крім цих доріг, вже закінчені, або у стадії завершення такі проекти:[42]

  • Highway 410 на північ від Бремптон (2009)[49];
  • Highway 400 на північ до Перрі-Саунд (2010)[50];
  • Highway 417 до Арнпрайор[en] (2012)[51];
  • Highway 404 до Кесвік[en] (2014)[52];
  • Highway 401 через Віндзор (2015),[53]
  • чотирисмуговий Highway 406 до Велланд (2015)[54].

Проектні стандарти

Стандарти для автомагістралей в Онтаріо та Україні
Параметр дороги   Онтаріо[55]     Україна[56]  
 Розрахункова швидкість, км/год  120  150
 Дозволена швидкість, км/год  100  1301
 Максимальні поздовжні похили, ‰  30  30
 Мінімальні радіуси
 кривих у плані, м		  без віражів 6 000 —2
 з віражами 20 ‰3   4 500 3 000
 з віражами 60 ‰ 650 1200
 Мінімальні радіуси
 вертикальних кривих, м  		  опуклих 12 000 30 000
 угнутих 6 000 8 000
 Ширина смуги руху, м  3,75  3,75
 Ширина узбіччя, м  3,00  3,75
 Похил проїзної частини, ‰  20  25
 Похил узбіччя, ‰  60  40–60
 1 Для автомагістралі М-03 Київ-Бориспіль[57].
 2 Не стандартизовано[58].
 3 «Reverse Crown».

Сучасні автомагістралі 400-ї серії розраховуються на проектну швидкість 120 км/год при дозволеній 100 км/год[n 2], мають засоби для запобігання аварій і засоби для пом'якшення наслідків аварій, систему управління рухом, а також низку стандартів, які були згодом поширені на всю Північну Америку[60]. Найвідоміші впровадження — це бетонний розділювальний бар'єр «Джерсі» та транспортна розв'язка у двох рівнях Parclo A-4. Остання стала у 1962 стандартом для Highway 401 у межах Торонто. Інститут Інженерів Транспорту[en] рекомендував схему цієї розв'язки для заміни всіх перехрещень типу листок конюшини по всій Північній Америці[61][62]. Автомагістралі в Онтаріо, з показником смертельних випадків 0,49 на 10000 зареєстрованих водіїв (дані за 2016 рік), відносяться до найбезпечніших у Північній Америці[63].

Основним критерієм для спорудження або розширення автомагістралі 400-ї серії є добова інтенсивність руху, яка має бути не меншою за 10000 автомобілів за добу. До уваги може братися і перспективна інтенсивність руху з урахуванням розвитку району. Іншим чинником може бути прагнення стимулювати економічний розвиток віддалених регіонів (наприклад, продовження Highway 400 до Північного Онтаріо)[64].

MTO планує і фінансує спорудження та утримання мережі доріг King's Highway, частиною якої є автомагістралі 400-ї серії[65]. Наразі дана мережа простягається на 1957.4 км. Highway 401 є найдовшою (828.0 км), найширшою (18 смуг руху в обох напрямках) і найбільш завантаженою (416 500 ам./добу) автомагістраллю в Канаді[n 3]. Навпаки, Highway 400A є найкоротшою – лише 1,1 км[67].

Будівництво сучасних автомагістралей недешеве. Один кілометр дороги 400-ї серії коштує в середньому 7–9 млн канадських доларів[68].

Смуги для багатомісного транспорту

Смуги багатомісного транспорту на карті Онтаріо (Березень 2013)

Смуги для багатомісного транспорту[en] — СБТ (англ. High-occupancy vehicle — HOV та англ. High occupancy/toll — HOT) — окремі смуги на проїзній частині (зазвичай, крайні ліві), які відділені спеціальним маркуванням від інших смуг у цьому ж напрямку, і призначені лише для автобусів та автомобілів, в яких є не менше 2 (або 3) особи, включаючи водія. Якщо по цій смузі допускається платний проїзд автомобілів лише з одним водієм, то їх називають HOT (в українській технічній термінології цей термін ще не стандартизовано).

Міністерство транспорту Онтаріо ще у 2001 замовило компанії McCormick Rankin розробку пілотного проекту СБТ для існуючих 400-х автомагістралей. У грудні 2005 було споруджено три тестові ділянки: південна смуга Highway 404 між Highway 7 і Highway 401, разом з окремою підмостовою Пн-Зх рампою для СБТ, і Highway 403 в обох напрямках між Highway 407 і Highway 401 в місті Місісаґа[69].

Відтоді вже кілька СБТ було виділено на різних 400-х магістралях навколо Золотої підкови та Національного столичного регіону. У травні 2007 МТО ініціювало багатомільярдний проект створення широкої мережі СБТ в межах Золотої підкови[70].

Невдовзі третя пара СБТ була відкрита на QEW/403 через Оквілл, і четверта СБТ на східному напрямку Highway 417 між Eagleson Road в Оттаві і Moodie Drive[70]. Останній приклад є швидше тестовим проектом, зважаючи на невелику довжину 417-ї СБТ — лише 4 км.

До 2031 заплановано спорудити понад 450 км СБТ — продовжуючи існуючі смуги і створюючи нові на інших автомагістралях[71]. Плани МТО у 2014 передбачали у найближчі роки відкрити СБТ на Highway 410 між Highway 401 і Queen Street у Бремптоні, і на Highway 427 між Highway 409 і Highway 7. Станом на 2017 рік Highway 410 ще не має СБТ. А Highway 427 знаходиться на стадії завершення реконструкції, і, хоча в проекті були передбачені такі смуги, їх виділення вирішено відтермінувати на невизначений час. МТО наголошує, що СБТ будуть відкриватися лише на нових або реконструйованих дорогах, і що смуги загального користування не будуть переводитися у СБТ[72]. Головна мета проекту — збільшити ефективність, зменшити затори, зберегти енергію і захистити довкілля. Урядом Онтаріо стверджується, що на одній смузі СБТ переміщується стільки ж людей, як і на чотирьох смугах загального користування[71][73].

Під час Панамериканських ігор 2015 року[en] і Парапамериканських ігор 2015 року[en], що проводилися у Торонто, на кількох СБТ була підвищена вимога до наявності 3 осіб в машині і навіть на деяких автомагістралях загальні смуги руху були тимчасово (з 29 червня по 18 серпня 2015) переведені у категорію СБТ, щоб підвищити пропускну спроможність доріг[74].

Інженерне облаштування автомагістралей

Низка конструктивних, нормативних та інформаційно-регулювальних заходів робить автомагістралі 400-ї серії найбільш безпечними серед подібних доріг.

Обслуговування дорожнього руху

Телефонно-інформаційна довідка

МТО підтримує довідкову службу про ситуацію на дорогах і зокрема на автомагістралях — закриті дороги або дороги в стадії ремонту, стан доріг взимку чи погану погоду. Доступ до інформації — за телефонним номером 511 або через інтернет[75]. Телефонна довідка має систему розпізнавання мовлення, тому інформацію можна отримати, не порушуючи закон про заборону користування телефоном під час руху[76].

Окрім того, через інтернет можна отримати інформацію про те, наскільки заповнені дороги транспортом, розміщення зупинок, станцій сервісу, АЗС, провінційних парків тощо.

Змінні світлові інформаційні панелі

Змінна світлова інформаційна панель (HWY 401)

Змінні світлові інформаційні панелі (англ. Changeable Message Signs електронні панелі, розміщені на фермах поперек автомагістралі, що відображають текстову та символьну інформацію, яка вводиться оператором з центру спостереження за рухом[77].

Зазвичай це попередження про ситуацію на дорозі на наступних 5–10 км (заблоковані смуги, ремонтні роботи, аварії). Інформація головним чином призначена для того, щоб водії могли вибрати альтернативні маршрути. Типова конструкція ЗСІП має розміри 13х3 м і важить близько 3 тонни. Центральна частина панелі відображає три рядки тексту по 25 символів. Бокові частини, окрім того, можуть відображати графічні символи. У панелях використовують потужні світлодіоди[77].

Час від часу панелі висвітлюють поради водіям на кшталт «Не забувай ремні безпеки», «Не користуйся телефоном під час їзди», «Дотримуйся безпечної дистації» тощо.

МТО планує на наступні роки впровадження нових типів панелей — Variable Message Signs. Вони будуть кольорові, одночасно двомовні (англійська і французька), графічна частина в них значно замінить текстову[77].

Сервісні центри

Уздовж Highway 400 та Highway 401 розміщується 23 сервісні центри, 20 з них повністю модернізовані. Віддаль між ними — 60-70 км. Вони обладнані туалетами, заправками, магазинами з товарами першої необхідності, ресторанами швидкого харчування, банкоматами, безплатним інтернетом, місцями для пікніків чи обідів на відкритому повітрі[78].

Станції інспекції вантажних автомобілів

МТО контролює стан вантажних автомобілів, що рухаються 400-ми автомагістралями. Це особливо актуально для Highway 401 та QEW які є основним транспортним коридором між США та Канадою. Для цього споруджено десятки станцій для інспектування вантажних автомобілів та автопоїздів. На них перевіряють вагу транспортного засобу, його габаритні розміри, віддалі між осями[79][n 4]. Крім того, інколи перевіряють стан гальмівної системи, прилади освітлення, зчеплення трейлерів, і майже завжди — журнал обліку робочого часу водія. Норми вимагають від водія робити восьмигодинну перерву після кожних 14  годин за кермом. Штрафи за порушення високі і можуть сягати 20 тис. доларів за несправний автомобіль, а за перепрацювані години — від 250 доларів до 20 тисяч. Завдяки таким суворим вимогам, протягом останніх 20 років на 400-х автомагістралях при збільшенні кількості важких автомобілів на 64 % смертність від аварій з їх участю зменшилася на 39 %[81].

Паркувальний майданчик біля розв'язки QEW і Guelph Line (Берлінгтон)

Carpool lots

MTO пропонує водіям десятки паркувальних майданчиків поблизу 400-х автомагістралей[82]. Вони розраховані на 50-200 автомобілів, з окремо позначеними місцями для водіїв з обмеженими можливостями[en]. Розміщені біля зовнішніх рамп транспортних роз'вязок у двох рівнях, що дозволяє в'їжджати і виїжджати зі всіх напрямків руху. Водії, які добираються до Торонто чи інших міст на роботу чи в інших справах, можуть зустрітися і пересісти в одну машину. Цим економиться пальне, економляться витрати на паркування у місті, зменшується транспортне навантаження у самому Торонто, а також покращується екологічна обстановка. Крім того, при двох і більше особах в одній машині можна займати смугу СБТ. Паркування безплатне і не обмежене у часі, втім деякі майданчики мають ліміт у 120 безперервних годин — якраз на робочий тиждень. Площадки асфальтовані і розмічені маркуванням, вони не охороняються, але добре освітлені. Паркування вантажних автомобілів на них заборонене[83]. Пропонується спеціальний сайт Smart Commute[84] для знаходження попутника, з ким можна розділити витрати на пальне і паркування у місті.

Телефони виклику допомоги

У 70-80-ті роки минулого століття було популярним встановлення вздовж автомагістралей телефонів прямого виклику допомоги (англ. call boxes). Вони існували двох видів. У першому в коробці було кілька кнопок для прямого зв'язку з поліцією, швидкою допомогою, пожежною службою чи службою технічної допомоги. В іншому виді була лише кнопка зв'язку з оператором, який перенаправляв виклик далі. Останні подібні телефони були встановлені на початку 2000-х на віадуці через канал Велланд. Утримання такої системи зв'язку було вельми витратним, додавалися проблеми з нецільовим використанням телефонів, коли жителі з навколишніх поселень підходили до дороги щоб спробувати подзвонити, а також часті випадки вандалізму. Швидке поширення мережі стільникового зв'язку в останні роки зробило подібну систему анахронічною. Наразі всі телефонні стовпчики вздовж автомагістралей Онтаріо демонтовані[85].

ATMS

Канада і зокрема її провінція Онтаріо є світовими лідерами у впровадженні автоматизованої системи керування дорожнім рухом на дорогах[en] (англ. advanced traffic management system — ATMS). Перша у світі комп'ютеризована система COMPASS була випробувана ще у 1959, коли тільки починала засновуватися мережа автомагістралей. У 1975 вона вже працювала на QEW[86]. Сьогодні понад 200 км 400-х автомагістралей контролюють з допомогою ATMS. Первинними елементами цієї системи є численні давачі, що реєструють інтенсивність руху на магістралях, та відеоконтроль. Основне призначення системи — забезпечення високої пропускної спроможності дороги. Це досягається різними шляхами. Наприклад, регулювання в'їзду на автомагістраль. У часи найбільшого навантаження доступ з рампи на магістраль регулують світлофором, який через декілька секунд змінює світло з червоного на зелене (жовтий сигнал там може бути відсутній). Наприклад, 2 секунди зеленого світла і 5 секунд червоного. Це дозволяє згладити піковий транспортний потік[87]. У години пік можуть повністю перекриватися окремі в'їзні рампи.

Інший ефект системи — швидке реагування на аварії і неминучі затори, пов'язані з ними. Дрібна аварія з пом'ятими бамперами блокує одну смугу руху на 1–2 години. Крім того, водії на інших смугах руху значно зменшують швидкість руху — з огляду на безпеку і просто з цікавості — «що трапилося?». Серйозніші аварії можуть заблокувати кілька смуг на кілька годин, що створює багатокілометрові затори на автомагістралях[88][89]. Інші технічні засоби ATMS відслідковують погодні умови, наприклад ожеледицю або сильний боковий вітер на віадуці у Гамільтоні, виявляють негабаритні транспортні засоби (перед в'їздом до тунелів чи під мостами), виявляють автомобілі з перевантаженими осями, вимірюють швидкість руху[90].

Відеоконтроль

Відеокамера спостереження на HWY 401)
Зал спостереження за транспортними потоками на автомагістралі

Для спостереження за транспортним потоком на 400-х автомагістралях встановлено понад 200 відеокамер. Зображення з них у вигляді окремих кадрів, які обновлюються кожні кілька хвилин, доступні в інтернеті в режимі онлайн. Інформацію про стан транспортного потоку передають також до системи GPS, в результаті чого водії отримують підказки щодо місць заторів, ремонтних робіт і корекцію маршруту[91]. Одночасно відеокамери є складовою частиною ATMS, що дозволяє оперативно змінювати інформацію про умови руху на світлових панелях.

З деяких відеокамер зображення безперервно транслюється на телевізійних інформаційних каналах, наприклад CP24[en].

Авіапатрулювання

З 1965 по 1981 поліція використовувала кілька легких літаків щоб спостерігати за ситуацією на 400-х автомагістралях, відслідковувати порушників та контролювати швидкість автомобілів. Всупереч поширеній думці, поліція не використовувала радарні пристрої[en] для вимірювання швидкості автомобілів. Для цього було достатньо секундоміра. Знаючи віддалі між знаками дорожньої розмітки, оператор міг легко вирахувати швидкість машини. Це зазвичай практикувалося лише на автомагістралях, де дорожня розмітка строго фіксована. Потім у разі потреби опис автомобіля передавали по радіо найближчій патрульній машині●, яка і переслідувала порушника. Якщо справа доходила до суду, то і пілот, і оператор обоє мали бути свідками в суді. Із-за високої вартості такого моніторингу програма була закрита у 1981-му, але у 2008-му знову відновлена. На оснащенні поліції — літак Cessna 206[en], який за 1000 годин нальоту в рік фіксує близько 5 тисяч порушень[92][93][94].

Дорожні знаки

Відповідно до документу «Посібник зі стандартизації засобів контролю рухом»[en], в Онтаріо для інформаційно-вказівних знаків знаків використовують зелений колір (включачи відстані до найближчих розв'язок та пунктів призначень)[95]. Загалом, синій колір використовується для знаків сервісу та туристичних атракцій[96]. Проте є кілька винятків, зокрема інформаційно-вказівні знаки є синіми на всіх платних дорогах та колекторах автомагістралей[95].

Спрямовуючі пристрої

Бетонні бар'єри

HWY 403: уступ у бар'єрі для машин поліції

На всіх нових 400-х автомагістралях, або після реконструкції існуючих встановлюють бетонні бар'єри «Jersey»● (інша назва — «Ontario Tall Wall»). Для розділення зустрічних потоків транспорту висота бар'єру встановлена 1.05 м. Для розділення потоків в одному напрямку – 825 мм[97]. Натурні випробування бар'єру показали його надійність — він витримує удар найбільш важких вантажних автомобілів, запобігаючи їх вистрибуванню на зустрічну смугу руху[98].

Разом з тим на окремих ділянках магістралей ще існуть старі бар'єри типу металевих профілів на дерев'яних або металевих стовпцях[99].

Якщо автомагістраль обладнана СБТ, то бетонні бар'єри мають «кишені» (англ. enforcement area або англ. police observation pocket)  — безпечні зони для паркування автомобілів поліції, яка контролює використання цієї смуги[100][101]. Така поліцейська «кишеня» зазвичай 4–5 м завширшки, розміщена кожні 4–5 км і надійно захищає автомобілі від аварій [102].

На ділянках з широкою роздільною смугою і мілкими кюветами, де існує небезпека, що автомобіль може виїхати на зустрічну смугу руху, встановлюють бар'єри полегшеного типу — кабельні[103]. Бетонні та металеві профільовані бар'єри використовують також для захисту автомобіля від прямого удару об бетонні фундаменти дорожніх знаків, освітлювальних щогл, опор мостів тощо.

Ремонтні роботи

Тимчасовий бетонний бар'єр з буфером (HWY 427)
Мобільний буфер

Для огородження зони ремонтних робіт та огородження дороги у міжстадійний період використовують «тимчасові бетонні бар'єри» (англ. temporary concrete barrier – TCB)[104]. Перша секція бар'єру завжди має буфер (англ. energy attenuator), який повинен при аварії послабити фронтовий удар автомобіля об торець бетонного бар'єру. Зазвичай його встановлюють при тривалих роботах[105].

При дрібних ремонтах для захисту робочого місця використовують спеціальну машину — truck mounted attenuator або crash truck[106]. Ця ж машина слідує за робітниками, що прибирають узбіччя, фарбують огорожу, чи коли встановлюють тимчасовий бетонний бар'єр. Виконання будь-яких робіт на проїзних частинах і узбіччях автомагіcтралей 400-ї серії без машини-буфера не допускається[107].

Огородження

Усі автомагістралі огороджують металевою сіткою — щоб перешкодити людям чи тваринам вийти на дорогу. Ця конструкція досить дорога, наприклад 9,5 км огорожі вздовж Highway 400 обійшлися платникам податків у 3,2 млн канадських доларів[108].


Освітлення

Щогли освітлення вздовж HWY 401
HWY 401 уночі

Для освітлення 400-х автомагістралей використовують світильники на щоглах висотою 25–40 м. Розміщені вони на віддалі 40–60 м одна від одної на серединному бетонному бар'єрі, або на роздільній смузі. Світильники зазвичай натрієві газорозрядні, але в перспективі будуть замінені світлодіодними[109]. Наразі освітлені автомагістралі навколо Торонто та у всіх містах, а також усі транспортні розв'язки у двох рівнях.

Для заміни ламп та ремонту світильника до нього не підіймають люльку з людьми, як це практикують на вуличних ліхтарях. Значна висота щогли робить це небезпечним і часто неможливим. Натомість у середині кожної щогли є електричний механізм, що опускає кругову раму зі світильниками додолу[110]. Цей процес досить повільний — потрібно майже 5 хв. для опускання рами.

Штрафні санкції

Таблиця штрафів за перевищення швидкості в Онтаріо[111].
Зафіксована радаром
швидкість, км/год		   Штраф Штрафні бали1
 від  до  $/(км/год)
 101  115  2,50  0
 116  129  3,75  3
 130  149  6,00  4
 150 і вище  9,75  6
 1 Штрафні бали зберігаються в історії водія протягом двох років
    з дня порушення правил, потім анулуються.

МТО впровадило систему штрафів за прорушення правил дорожнього руху. Стосовно автомагістралей найбільш поширеними є штрафування за перевищення швидкості●, за неправомірне використання смуг для багатомісного транспорту та за виїзд на автомагістраль в години обмеженого доступу до неї. Штраф за перевищення швидкості (англ. speeding) прогресивний — чим більша швидкість, тим більший штраф за кожен кілометр перевищення швидкості. Штрафні бали впливають на величину страхових платежів за автомобіль. Наприклад, за один випадок порушення режиму швидкості річна виплата підвищується на $300 (ця сума варіюється в залежності від віку водія, виду транспортного засобу тощо). Зазвичай страхові компанії беруть до уваги порушення протягом останніх 2 –3 років, тому подорожчання страхування часто буває суттєвішим, ніж величина самого штрафу[112].

Найбільш дозволена швидкість руху на автомагістралях Онтаріо не завжди була 100 км/год. Після відкриття першої магістралі QEW швидкість обмежувалася 50 миль/год (80 км/год). Під час другої світової війни було встановлено 40 миль/год (64 км/год). Відразу після війни швидкість було підвищена до 60 миль/год (97 км/год), а в кінці 1960-х років для доріг 400-ї серії планку підняли до 70 миль/год (115 км/год). Під час енергетичної кризи 70-х років● уряд повернув попередню планку 60 миль/год (97 км/год). Ця межа так і залишилася до сьогодні. 1977 року, після впровадження в Канаді метричної системи● число округлили до 100 км/год[113].

За неправомірне використання СБТ штраф становить $110 і 3 штрафні бали[114].

Мережа автомагістралей 400-ї серії

Номер автомагістралі Довжина (км) Найбільша інтенсивність руху (авт./добу)[67][115] Найбільша к-сть смуг руху1 Рік впровадження Платний СБТ Паркувальні майданчики (carpool lot)
існуючі проекти
Highway 400[en] 226,0 235 000 12 1952[116] 9
Highway 400A[en] 1,1 44 500 4 1959[117]
Highway 401[en] 828,0 416 500 182 1952[116] X 34
Highway 402[en] 226,0 28 500 4 1953[14] 1
Highway 403[en] 125,2 180 000 10 1963[118] X X 3
Highway 404[en] 50,1 393 900 6 1977[22] X X 5
Highway 405[en] 8,7 13 100 4 1963[118]
Highway 406[en] 26,0 65 000 4 1965[119]
Highway 407[en] 129,3 350 000 10 1997[120] X 4
Highway 409[en] 5,6 118 600 6 1978[121]
Highway 410[en] 20,3 214 800 6 1978[122] X
Highway 412[en] 10,0 4 2016[123][124] X
Highway 413[en] 53,0 6 проект[125]
Highway 416[en] 76,4 51 400 4 1999[126] 3
Highway 417[en] 187,0 184 100 103 1971[31] X 4
Highway 418[en] 23,0 4 2020 (проект)[124] X
Highway 420[en] 3,3 45 000 4 1941[127]
Highway 427[en] 19,9 400 700 102 1941[127] X
Queen Elizabeth Way[en] 139,1 271 300 8 1937[128] X X 8
1 В обох напрямках, без урахування перехідно-швидкісних смуг
2 Разом з колекторами
3 Включаючи СБТ та смуги для громадського транспорту

Галерея

  • Highway 401 південніше від аеропорту «Торонто-Пірсон» у своєму найширшому місці (на перетині з Dixie Rd)
    Highway 401 південніше від аеропорту «Торонто-Пірсон» у своєму найширшому місці (на перетині з Dixie Rd)
  • Зустріч трьох автомагістралей — 401, 403, і 410. Розв'язка у чотирьох рівнях. Місісаґа, дивлячись на північ
    Зустріч трьох автомагістралей — 401, 403, і 410. Розв'язка у чотирьох рівнях. Місісаґа, дивлячись на північ
  • Highway 404 перед перетином з Highway 401: єдина ділянка (900 м), де присутні дві СБТ (дивлячись на південь)
    Highway 404 перед перетином з Highway 401: єдина ділянка (900 м), де присутні дві СБТ (дивлячись на південь)
  • Транспортна розв'язка на перетині Highway 409 і Highway 727
    Транспортна розв'язка на перетині Highway 409 і Highway 727
  • Типова транспортна розв'язка Parclo A-4
    Типова транспортна розв'язка Parclo A-4

Коментарі

  1. ↑ У буденній мові канадці вимовлять не «чотириста один», а «чотири-о-один»: four-oh-one. Це стосується всіх номерів 401-409. Решту номерів магістралей вимовляють як, наприклад, «чотири-двадцять сім» для HWY 427 [5].
  2. ↑ На де-яких ділянках магістралей встановлені обмеження 80 і 90 км/год.[59]
  3. ↑ На території України найбільш завантаженою є кілометрова ділянка (225–226 км) дороги М-04 (Знам'янка–держкордон з Росією) в Дніпропетровській області —32,8 тис. автомобілів на добу[66]
  4. ↑ Кожен штат США має свої стандарти на віддалі між осями вантажних автомобілів. У багатьох сучасних машин ця віддаль регулюється і водії, перетинаючи кордон між штатами чи в’їжджаючи до Канади, повинні підлаштувати свою машин під вимоги місцевих норм[80].

Примітки

  1. ↑ Weingroff, Richard F. (Summer 1996). Federal-Aid Highway Act of 1956, Creating the Interstate System. Public Roads. Washington, DC: Federal Highway Administration. 60 (1). ISSN 0033-3735. Процитовано 16 березня 2012.(англ.)
  2. ↑ Ontario Provincial Highways Traffic Volumes On Demand. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  3. ↑ Queen Elizabeth Way (QEW) Quick Facts. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  4. ↑ Ontario Highway 401 Quick Facts. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  5. ↑ Photo of the Day: The Four-Oh-One. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  6. ↑ Rzeznikiewiz, Damian; Tamim, Hala; Macpherson, Alison (28 December 2012). Risk of death in crashes on Ontario’s highways. BMC Public Health. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  7. ↑ Common Causes for Car Accidents on Ontario’s 400 Series Highways. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  8. ↑ а б в Walter, Karena (21 лютого 2014). Search Engine: Highway Mysteries Solved. The Niagara Falls Review. Процитовано 17 грудня 2015.(англ.)
  9. ↑ Hopes to Improve Roads. The Gazette. Montreal. 18 лютого 1936. с. 14. Процитовано 9 лютого 2010. (англ.)
  10. ↑ Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує.
  11. ↑ English, Bob (16 березня 2006). Remember That 'Little Four-Lane Freeway?. The Globe And Mail. Toronto. ...the freeway concept was promoted by Hamiltonian Thomas B. McQuesten, then the highway minister. The Queen Elizabeth Way was already under construction, but McQuesten changed it into a dual-lane divided highway, based on Germany's new autobahns. (англ.)
  12. ↑ Stamp, Robert M. (1987). The Queen Elizabeth Way, Canada's First Superhighway. Boston Mills Press. ISBN 0-919783-84-8.(англ.)
  13. ↑ а б в г Shragge, John G. (2007). Highway 401: The Story. Архів оригіналу за 28 березня 2008. Процитовано 12 лютого 2010. (англ.)
  14. ↑ а б Built Heritage, Cultural Landscape and Planning Section. Heritage Impact Assessment: Christina Street Bridge over Highway 402, Sarnia (PDF). — Archaeological Services Inc, 2006. — 1 січня. Процитовано January 6, 2014.(англ.)
  15. ↑ Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує..(англ.)
  16. ↑ Open 400 Link to Coldwater. The Toronto Star. 24 грудня 1959. с. 18. The new, 22-mile extension from south of Crown Hill to Coldwater will be ready for traffic this afternoon. (англ.)
  17. ↑ Highway Construction Program: King's and Secondary Highways. Ministry of Transportation and Communications. 1972–1973. с. xi.(англ.)
  18. ↑ Annual Report (вид. Construction). Ministry of Transportation and Communications. 1982–1983. с. 76.(англ.)
  19. ↑ Annual Report for the Fiscal Year. — Ontario Department of Highways, 1958. — 31 березня. Процитовано July 25, 2010.(англ.)
  20. ↑ а б Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує.(англ.)
  21. ↑ Don Valley Parkway Extension, Highway 401 to Steeles Avenue. — Desjardines, 1957.(англ.)
  22. ↑ а б Construction Program: King's and Secondary Highways. — Ministry of Transportation and Communications, 1976–77. (англ.)
  23. ↑ Above the Regular Budget. The Ottawa Citizen. 31 липня 1958. с. 7. Процитовано 20 жовтня 2010.(англ.)
  24. ↑ Annual Report. Department of Highways. 31 березня 1961. Процитовано 29 липня 2011. (англ.)
  25. ↑ Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує. (англ.)
  26. ↑ а б в Sewell, John (2009). The Shape of the Suburbs: Understanding Toronto's Sprawl. University of Toronto Press. с. 72. ISBN 978-0-8020-9884-9. Процитовано 1 липня 2010.(англ.)
  27. ↑ а б Settlement of Claim of Richard Prendiville (PDF). — Ontario Superior Court of Justice, 2001. — 12 грудня. Архівовано з джерела 27 липня 2014. Процитовано December 17, 2015.(англ.)
  28. ↑ Hicks, Kathleen A. (2006). Malton: Farms to Flying (PDF). Friends of the Mississauga Library System. с. 208—209. ISBN 0-9697873-9-1. Процитовано 4 квітня 2010.(англ.)
  29. ↑ Construction Program: King's and Secondary Highways. — Ministry of Transportation and Communications, 1976–77.(англ.)
  30. ↑ Robertson, Peter. The Queensway Began with a Royal Blast: Flashback to 1957. Carlington Community Association. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 17 грудня 2015.(англ.)
  31. ↑ а б Clark, Glenn (14 квітня 2012). A Historical Timeline for the Township of Gloucester. The Gloucester Historical Society. Процитовано 1 липня 2012. (англ.)
  32. ↑ Highway 27 Interchange Fully in Service. The Globe and Mail. Toronto. 4 грудня 1971. с. 5.
  33. ↑ Coleman, Thomas (12 липня 1975). Drivers Will Wait Years Before Relief from QEW Jams. The Globe and Mail. Toronto. с. 5. (англ.)
  34. ↑ The History of Toronto's Unfinished Expressway System. — Energy Probe, 2009. — 5 квітня. Процитовано January 23, 2012.(англ.)
  35. ↑ New 45-Mile Highway to Link Ottawa with 401. The Globe and Mail. Toronto. 14 листопада 1967. с. 4. (англ.)
  36. ↑ Highway Construction Program 1972-73. — Ministry of Transportation and Communications, 1972. — 1 квітня.(англ.)
  37. ↑ Stamp, 1992, с. 129.
  38. ↑ Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує.
  39. ↑ Annual Report. — Department of Highways, 1964. — 31 березня.(англ.)
  40. ↑ Queen Elizabeth Way (QEW). Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  41. ↑ Cartography Section (1986). Ontario Road Map. Ministry of Transportation and Communications.(англ.)
  42. ↑ а б Cartography Section (2014–15). Ontario Road Map. Ministry of Transportation of Ontario.(англ.)
  43. ↑ Transportation Capital Branch (1991–1992). Provincial Highways Construction Projects. Ministry of Transportation. с. 7. ISSN 0714-1149.(англ.)
  44. ↑ Dexter, Brian (25 жовтня 1989). Ontario Studies Plan to Extend Highway 404 Farther North. News. The Toronto Star. с. A8.(англ.)
  45. ↑ Provincial Highways Construction Projects. — Ministry of Transportation, 1989–90. — ISSN 0714-1149.(англ.)
  46. ↑ Transportation Capital Branch. Northern Transportation Construction Projects 1988–89. — Ministry of Transportation of Ontario, 1991. — 1 травня. — ISSN 0714-1149.(англ.)
  47. ↑ Transportation Capital Branch (1986–1987). Provincial Highways Construction Projects. Ministry of Transportation and Communications. с. XII. ISSN 0714-1149.(англ.)
  48. ↑ Ottawa Highway Link Opens. Ontario. Toronto Star. Canadian Press. 24 вересня 1999. с. A4. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка) (англ.)
  49. ↑ Abrey, Heather (20 листопада 2009). Hwy 410 Extension Causing Confusion. Caledon Enterprise. North Peel Media Group. Процитовано 17 грудня 2015.(англ.)
  50. ↑ Ginn, Cameron (27 жовтня 2010). $177-Million Section of Highway Now Open. Cottage Country Now. Metroland Media Group. Процитовано 17 грудня 2015.(англ.)
  51. ↑ Chase, Sean (30 листопада 2012). Highway 417 opens at Arnprior. The Pembroke Observer. Canoe Sun Media. Процитовано 2 грудня 2012.(англ.)
  52. ↑ Bradley, Dave (17 вересня 2014). Highway 404 Extension Opens. NewsTalk 1010. Процитовано 17 вересня 2014.(англ.)
  53. ↑ Newsroom: Highway 401 Section of the New Rt. Hon. Herb Gray Parkway Now Complete. News.Ontario.ca. Ministry of Transportation. 20 листопада 2015. Процитовано 21 листопада 2015.(англ.)
  54. ↑ Forsyth, Paul (19 серпня 2011). 406 Widening Underway. Niagara This Week. Metroland Media. Процитовано 17 грудня 2015.(англ.)
  55. ↑ GDSM-2, 1985, с. C2-1–C4-8.
  56. ↑ ДБН, 2007.
  57. ↑ З якою швидкістю можна їздити українськими дорогами (постанова). 22 квітня 2009. Процитовано 19 вересня 2019.
  58. ↑ ДБН, 2007, с. 16.
  59. ↑ 777, 1976, с. 253.
  60. ↑ Revie, Nancy (19 вересня 2005). An Expressway in Name Only. The Guelph Mercury. с. A9.(англ.)
  61. ↑ Proceedings ... Annual Meeting. — Institute of Traffic Engineers, 1962. — С. 100–103.
  62. ↑ Partial Cloverleaf Interchange (Parclo). The Canadian Design Resource. Процитовано 19 вересня 2017.(англ.)
  63. ↑ Preliminary 2016 Ontario Road Safety Annual Report Selected Statistics (PDF). Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  64. ↑ Ministry of Northern Development and Mines. Highway 69 Action Plan (PDF). — Government of Ontario, 2005. — 1 червня. Процитовано 19 вересня, 2017.(англ.)
  65. ↑ Highway Traffic Act. Government of Ontario. 2016. Процитовано 19 вересня, 2017.(англ.)
  66. ↑ Названі найнебезпечніші траси України. Процитовано 21 вересня 2019.
  67. ↑ а б Ontario Provincial Highways Traffic Volumes On Demand. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  68. ↑ Road Pricing in North America & Other Jurisdictions (PDF). Процитовано 26 вересня 2019. (англ.)
  69. ↑ Evaluating HOV Plans and Priorities – the Case of Expressways in the GTA (PDF). — Transportation Association of Canada, 2008. — С. 2–4. Процитовано 19 вересня 2017.(англ.)
  70. ↑ а б Ministry of Transportation of Ontario (24 травня 2015). McGuinty Government To Improve Commuters Lives With HOV Lane Network (Пресреліз). CNW Group. Процитовано 19 вересня 2017.(англ.)
  71. ↑ а б Ministry of Transportation of Ontario. Ontario’s High Occupancy Vehicle Lane Network Plan for the 400-Series Highways in the Greater Golden Horseshoe. Government of Ontario. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 9 червня 2015.(англ.)
  72. ↑ Ontario paves way for more HOV lanes on 400 series hwys. (англ.)
  73. ↑ The Big Move - Strategy #3 - Improve the Efficiency of the Road and Highway Network. Metrolinx. Процитовано 19 вересня 2017.(англ.)
  74. ↑ Shum, David (29 червня 2015). HOV Lane Restrictions Now in Effect for Pan Am Games. Global News. Процитовано 19 вересня 2017. (англ.)
  75. ↑ About Ontario 511. Процитовано 21 вересня 2019. (англ.)
  76. ↑ Distracted Driving. Процитовано 21 вересня 2019. (англ.)
  77. ↑ а б в Freeway Traffic Management Systems. Процитовано 21 вересня 2019. (англ.)
  78. ↑ Highway Service Centres. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  79. ↑ Vehicle safety, maintenance and daily inspections. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  80. ↑ Heave Truck Weight and Dimensions Limits for Interprovincial Operation in Canada (PDF). August 2015. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  81. ↑ Rivers, Heather (16 грудня 2011). Trucking's dirty little secret. lfp. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  82. ↑ MTO Carpool Parking lots. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  83. ↑ Carpool lots. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  84. ↑ Why Carpool?. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  85. ↑ OTM-19, 2007, с. 62–63.
  86. ↑ OTM-19, 2007, с. 9.
  87. ↑ OTM-19, 2007, с. 72–76.
  88. ↑ The Busiest Freeway in North America: Highway 401. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  89. ↑ Sweet, Matthias; Harrison, Carly; Kanaroglou, Pavlov. Congestion Trends in the City of Toronto: 2011-2014 (PDF). McMaster Institute for Transportation&Logistics. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  90. ↑ OTM-19, 2007, с. 96–99.
  91. ↑ Traffic Cameras Information. Процитовано 19 вересня 2019. {{lang-en} }
  92. ↑ Tchir, Jason (21 липня 2015). Are those 'speed enforced by aircraft' signs a bluff?. The Globe and Mail. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  93. ↑ Carruthers, Dale (23 травня 2017). Ontario Provincial Police use aircraft to target rule-breaking motorists on Hwy. 401 near London. lfp. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  94. ↑ Eye in the Sky – Making Ontario Roads Safer. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  95. ↑ а б Ministry of Transportation of Ontario (May 2010). Ontario Traffic Manual Book 8: Guide and Information Signs – Volume 1 (PDF). Government of Ontario. с. 18. Процитовано 19 вересня, 2017.(англ.)
  96. ↑ Ministry of Tourism, Culture and Sport (23 листопада 2015). Tourism-Oriented Directional Signing (TODS) Program. Government of Ontario. Процитовано 19 вересня , 2017.(англ.)
  97. ↑ OPSD. Vol.3: Energy Attenuator, Crash Cushion, Component - Reinforced Precast Concrete Pad For Modified Temporary Concrete Barrier. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  98. ↑ MASH & NCHRP-350 TL3 Crash Tests. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  99. ↑ Replacing metal medians in Barrie not part of Highway 400 roadwork. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  100. ↑ High Occupancy Vehicle (HOV) Lanes. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  101. ↑ HOV Lanes. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  102. ↑ GDSM-3, 1985, с. G2-62–G2-63.
  103. ↑ High-tension cable barriers are in the works along Highway 401 in Chatham-Kent. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  104. ↑ OTM-07, 2014, с. 24, 39, 54–57, 121.
  105. ↑ OTM-07, 2014, с. 57.
  106. ↑ OTM-07, 2014, с. 58.
  107. ↑ OTM-07, 2014, с. 21, 207, 203–204.
  108. ↑ Mulit-million dollar fencing to protect drivers and wildlife along Hwy. 400. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  109. ↑ Highway Lighting (PDF). Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  110. ↑ High Mast Lighting Poles (PDF). Процитовано 23 вересня 2019. (англ.)
  111. ↑ Ontario CA Speeding Fines. Процитовано 25 вересня 2019.
  112. ↑ Is it worth it to fight my speeding ticket in court?. Процитовано 25 вересня 2019.
  113. ↑ Frequently Asked Questions About Ontario Highways. Процитовано 25 вересня 2019.
  114. ↑ High Occupancy Vehicle (HOV) Lanes. Процитовано 25 вересня 2019.
  115. ↑ Ministry of Transportation. Provincial Highways. Traffic Volumes 2016 (PDF). Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  116. ↑ а б Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує.
  117. ↑ Open 400 Link to Coldwater. The Toronto Star. 24 грудня 1959. с. 18. The new, 22-mile extension from south of Crown Hill to Coldwater will be ready for traffic this afternoon.(англ.)
  118. ↑ а б Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує.
  119. ↑ Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує.
  120. ↑ Mitchell, Bob (6 червня 1997). At Last — Opening Bell Tolls for the 407. The Toronto Star. с. A1, A6.(англ.)
  121. ↑ New Shortcut Will Let Some 'Fly' to Airport. Metro News. The Toronto Star. 19 серпня 1978. с. A6. Highway 409, a new shortcut to Toronto International Airport, opens next Friday(англ.)
  122. ↑ Public and Safety Information Section (9 листопада 1978). Highway 410 Opens November 15 (Пресреліз). Ministry of Transportation and Communications.(англ.)
  123. ↑ Pessian, Parvaneh (17 червня 2016). UPDATE: Hwy. 407 From Pickering to Oshawa Opens June 20: Toll Free Until End of 2016. Whitby This Week. Процитовано 17 червня 2016.(англ.)
  124. ↑ а б New Highway Numbers. Highway 407 East. Процитовано 20 вересня 2017. (англ.)
  125. ↑ Fate of future 400-series highway through Vaughan still up in air. Процитовано 22 вересня 2017. (англ.)
  126. ↑ Ottawa Highway Link Opens. Ontario. Toronto Star. Canadian Press. 24 вересня 1999. с. A4.(англ.)
  127. ↑ а б Highway 27 Interchange Fully in Service. The Globe and Mail. Toronto. 4 грудня 1971. с. 5.(англ.)
  128. ↑ Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує.

Література

  • Shragge, John; Bagnato, Sharon (1984). From Footpaths to Freeways. Ontario Ministry of Transportation and Communications, Historical Committee. ISBN 0-7743-9388-2.
  • Stamp, Robert M. (1992). Bridging the Border. Dundurn Pr Ltd. ISBN 978-1550020748.
  • Stamp, Robert M. (1987). QEW: Canada's First Superhighway. The Boston Mills Press. ISBN 0-919783-84-8.
  • '401' The Macdonald–Cartier Freeway. Toronto: Ministry of Transportation and Communications. 1972.
  • AADT Traffic Volumes 1955–1969 and Traffic Collision Data 1967–1969. Ontario Department of Highways. 1970.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Автомагістралі_400-ї_серії&oldid=21170029