Ванадиніт: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
==Історія== |
==Історія== |
||
Спочатку він був виявлений в Мексиці іспанським мінералогом Андресом Мануелем дель Ріо в 1801 році. Він назвав мінерал "коричневим свинцем" і стверджував, що він містить новий елемент, який він спершу назвав ''панкромієм'', а пізніше - ''еритронієм''. У 1830 році шведський хімік Нільс Габріель Сефстрем відкрив новий елемент, який назвав ванадієм. Пізніше виявилося, що це ідентично металу в мінералі, виявленому раніше Андресом Мануелем дель Ріо. "Коричневий свинець" Дель Ріо також був знову відкритий у 1838 році в Зімапані, штат Ідальго, Мексика, і був названий ванадинітом через високий вміст ванадію. |
Спочатку він був виявлений в Мексиці іспанським мінералогом Андресом Мануелем дель Ріо в 1801 році. Він назвав мінерал "коричневим свинцем" і стверджував, що він містить новий елемент, який він спершу назвав ''панкромієм'', а пізніше - ''еритронієм''. У 1830 році шведський хімік Нільс Габріель Сефстрем відкрив новий елемент, який назвав ванадієм. Пізніше виявилося, що це ідентично металу в мінералі, виявленому раніше Андресом Мануелем дель Ріо. "Коричневий свинець" Дель Ріо також був знову відкритий у 1838 році в Зімапані, штат Ідальго, Мексика, і був названий ванадинітом через високий вміст ванадію.<ref>{{cite journal |
||
| title =Highlights of Spanish chemistry at the time of the chemical revolution of the 18th century |
|||
| journal = Fresenius' Journal of Analytical Chemistry |
|||
| volume = 337 |
|||
| issue = 2 |
|||
| year = 1990 |
|||
| doi = 10.1007/BF00322401 |
|||
| pages = 225–228 |
|||
| author = J. A. Pérez-Bustamante de Monasterio| s2cid = 197594307 |
|||
}}</ref> |
|||
== Загальний опис == |
== Загальний опис == |
||
Версія за 16:04, 24 січня 2021
| Ванадиніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Vna[2] |
| Хімічна формула | Pb₅(VO₄)₃Cl[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 8.BN.05[4] |
| Dana 8 | 41.8.4.3 |
| Ідентифікація | |
| Колір | цинобровий, червоно-коричневийd, коричневий і жовтий |
| Сингонія | гексагональна сингонія |
| Просторова група | кристалографічна група 176d[4] |
| Твердість | 3 |
| Колір риси | солом'янийd |
| Густина | 6,88 г/см³[4] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | ванадій[4] |
| Типова місцевість | Сімапанd |
 Ванадиніт у Вікісховищі | |
Ванадині́т (рос. ванадинит; англ. vanadinite; нім. Vanadinit m) — мінерал класу ванадатів. Це одна з основних промислових руд металу ванадію і незначне джерело свинцю.
Історія
Спочатку він був виявлений в Мексиці іспанським мінералогом Андресом Мануелем дель Ріо в 1801 році. Він назвав мінерал "коричневим свинцем" і стверджував, що він містить новий елемент, який він спершу назвав панкромієм, а пізніше - еритронієм. У 1830 році шведський хімік Нільс Габріель Сефстрем відкрив новий елемент, який назвав ванадієм. Пізніше виявилося, що це ідентично металу в мінералі, виявленому раніше Андресом Мануелем дель Ріо. "Коричневий свинець" Дель Ріо також був знову відкритий у 1838 році в Зімапані, штат Ідальго, Мексика, і був названий ванадинітом через високий вміст ванадію.[5]
Загальний опис
Хімічна формула: Pb5[Cl(VO4)3]. Склад у %: PbO — 78,80; Cl — 2,50; V2O5 — 19,26. Домішки — Са, Р, As. Сингонія гексагональна. Густина 6,66-7,10. Твердість 3,5. Жовтого, червоного, бурого кольору. Блиск алмазний. Щільний, крихкий мінерал, він зазвичай знаходиться у вигляді червоних шестикутних кристалів. Рідкісний. Значні скупчення використовують як руду ванадію.
Утворюється в зоні окиснення родовищ, руди яких містять ґаленіт. Інші пов’язані мінерали включають вульфеніт, лімоніт та барит. Виникає лише внаслідок хімічних змін раніше існуючого матеріалу. Тому він відомий як вторинний мінерал.
Ванадинітові родовища були виявлені в Південній Америці, Європі, Африці та Північній Америці. Великі родовища — Берґ-Аукас (Намібія). Знайдений в районі Мібладен (Марокко), на копальні Олд-Юма (шт. Аризона, США).
Різновиди
Розрізняють:
- ванадиніт арсеновий (відміна ванадиніту, яка містить до 13,5 % As2O5);
- ванадиніт мідний (відміна ванадиніту з родов. Казахстану, яка містить до 1,55 % CuO);
- ванадиніт флуористий (відміна ванадиніту, яка містить ізоморфну домішку флуору);
- ванадит (зайва назва ванадиніту).
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- ↑ а б в г Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ J. A. Pérez-Bustamante de Monasterio (1990). Highlights of Spanish chemistry at the time of the chemical revolution of the 18th century. Fresenius' Journal of Analytical Chemistry. 337 (2): 225—228. doi:10.1007/BF00322401. S2CID 197594307.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ванадиніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ванадиніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
- ВАНАДИНІ́Т (Vanadinit) // ЕСУ
- Ванадиніт в базі webmineral.com (англ.)
- MinDat - Vanadinite (engl.)
