Війна світів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
є вище
доповнення
Рядок 50: Рядок 50:


По відновленню Англії, в епілозі, він аналізує результати вивчення марсіян та їхніх технологій і можливість нового вторгнення під час наступного протистояння планет. Але, підбиваючи підсумок, зазначає, що горизонти людського пізнання тепер сильно розширилися, а наступного разу людство готове дати миттєву відсіч.
По відновленню Англії, в епілозі, він аналізує результати вивчення марсіян та їхніх технологій і можливість нового вторгнення під час наступного протистояння планет. Але, підбиваючи підсумок, зазначає, що горизонти людського пізнання тепер сильно розширилися, а наступного разу людство готове дати миттєву відсіч.

== Історія написання та видання ==
У 1895 році Велз уже був визнаним письменником, одружився зі своєю другою дружиною, Кетрін Роббінс, і вони переїхали до міста [[Вокінг]] у [[Суррей|Сурреї]]. Там Герберт проводив ранок, гуляючи або їздячи на велосипеді околицями, а після обіду писав. Оригінальна ідея «Війни світів» виникла у його брата під час однієї з таких прогулянок, коли він розмірковував про те, що було б, якби інопланетні істоти з'явилися серед краєвиду та почали атакувати його мешканців<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/17550809
|title=H.G. Wells
|last=Martin
|first=Christopher
|date=1988
|publisher=Wayland
|location=Hove
|pages=42-43
|isbn=1-85210-489-9
|oclc=17550809
}}</ref>. Значна частина «Війни світів» відбувається навколо Вокінгу та його околиць<ref>{{Cite book
|url=http://archive.org/details/hgwells0000batc
|title=H.G. Wells
|last=Internet Archive
|first=John
|date=1985
|publisher=Cambridge [Cambridgeshire] ; New York : Cambridge University Press
|pages=23-24
|isbn=978-0-521-26026-8
}}</ref>. Такі персонажі, як артилерист, священик та брат-студента-медика засновані на знайомих письменника з Вокінгу та Суррею<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/62477221
|title=War of the worlds : from Wells to Spielberg
|last=Flynn
|first=John L.
|date=2005
|publisher=Galactic Books
|edition=1st ed
|location=Owings Mills, MD.
|pages=12-19
|isbn=0-9769400-0-0
|oclc=62477221
}}</ref>. Велз ніколи не був на війні і черпав ідеї для власного твору з попередніх творів про загарбання Британії ворогами<ref>{{Cite book
|url=http://archive.org/details/sciencefictionof00fran
|title=The science fiction of H. G. Wells
|last=Internet Archive
|first=Frank D.
|date=1981
|publisher=New York : Oxford University Press
|pages=134
|isbn=978-0-19-502811-9
}}</ref>.

Тема вторгнення ворогів до Великої Британії відома в [[Белетристика|белетристиці]] з 1871 року. Фундаментальною роботою стала книга «<nowiki/>[[Битва біля Доркіну]]<nowiki/>» (1871) Джорджа Томкінса Чесні. Вона описує раптовий напад Німеччини з висадкою на південному узбережжі Англії та знищенням Королівського флоту, що призводить до розпаду Британської імперії. Книга критикувала залежність Британії від колоній і була настільки популярною, що її перевидали через місяць після першої публікації у вигляді брошури, яка розійшлася тиражем у 80 000 примірників. У наступних художніх творах загарбниками поставали німці в 1870-х, а пізніше французи, відповідно до змін у міжнародній політиці<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/15652627
|title=The road to Armageddon : the martial spirit in English popular literature, 1870-1914
|last=Eby
|first=Cecil D.
|date=1987
|publisher=Duke University Press
|location=Durham
|pages=11-13
|isbn=0-8223-0775-8
|oclc=15652627
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=http://archive.org/details/hgwells0000batc
|title=H.G. Wells
|last=Internet Archive
|first=John
|date=1985
|publisher=Cambridge [Cambridgeshire] ; New York : Cambridge University Press
|pages=7
|isbn=978-0-521-26026-8
}}</ref>. "Війна світів" стала першим твором, який представив загарбниками інопланетян<ref>{{Cite book
|url=http://archive.org/details/learningfromothe00parr
|title=Learning from other worlds : estrangement, cognition and the politics of science fiction and utopia
|last=Library Genesis
|first=Patrick
|date=2000
|publisher=Liverpool : Liverpool University Press
|pages=142
|isbn=978-0-85323-574-3
}}</ref>.

Спосіб подорожі марсіан, у снарядах, запущених з гармат, відповідає поширеному в XIX ст. уявленню про космічні подорожі. Його також використовував [[Жуль Верн]] у книзі «<nowiki/>[[Із Землі на Місяць]]<nowiki/>». За сучасними уявленнями, такий спосіб подорожей нераціональний, оскільки траєкторію снаряда складно коригувати, а постріл ним убив би пасажирів<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/184955611
|title=The future of the universe
|last=Meadows
|first=A. J.
|date=2007
|publisher=Springer
|location=London
|pages=5
|isbn=978-1-84628-719-0
|oclc=184955611
}}</ref>.

Оповідач у романі посилається на публікацію 1893 року, де описано припущення, що еволюція людського мозку може випередити розвиток тіла, і людина майбутнього стане кволою істотою, чиє тіло придатне лише для керування машинами. Ця праця, ймовірно, є «Людиною мільйонного року», яку сам Велз опублікував у "The Pall Mall Gazette" 6 листопада 1893 року<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/6084857
|title=H.G. Wells, discoverer of the future : the influence of science on his thought
|last=Haynes
|first=R. D.
|date=1980
|publisher=Macmillan Press
|location=London
|pages=129-131
|isbn=0-333-27186-6
|oclc=6084857
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/15163496
|title=H.G. Wells
|last=Draper
|first=Michael
|date=1987
|publisher=Macmillan
|location=London
|pages=51-52
|isbn=0-333-40746-6
|oclc=15163496
}}</ref>.

«Війна світів» була вперше опублікована частинами в Сполученому Королівстві в журналі "Pearson" у квітні-грудні 1897 року<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/57506560
|title=The War of the worlds : fresh perspectives on the H.G. Wells classic
|last=Yeffeth
|first=Glenn
|date=2005
|publisher=BenBella Books
|location=Dallas, Tex.
|pages=202-205
|isbn=1-932100-55-5
|oclc=57506560
}}</ref>. Велзу заплатили 200 [[Фунт стерлінгів|фунтів стерлінгів]], але редакція журналу вимагала повідомити фінал, перш ніж опублікувати роман<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/179164621
|title=H.G. Wells : the critical heritage
|last=Parrinder
|first=Patrick
|date=1972
|publisher=Routledge and Kegan Paul
|location=London
|isbn=978-0-203-19647-2
|oclc=179164621
}}</ref>. Окремою книгою роман уперше був опублікований Вільямом Гайнеманом (з лондонського видавництва "Heinemann") у 1898 році<ref>{{Cite web|title=The War of the Worlds {{!}} Summary, Analysis, Characters, & Facts {{!}} Britannica|url=https://www.britannica.com/topic/The-War-of-the-Worlds-novel-by-Wells|website=www.britannica.com|accessdate=2023-04-26|language=en}}</ref>.


== Адаптації ==
== Адаптації ==
Рядок 61: Рядок 196:
* «[[Війна світів (фільм, 1953)|Війна світів]]» (1953)&nbsp;— марсіани в фільмі користуються літаючими апаратами замість триног. Також відрізняється їхній вигляд, тут марсіани радше нагадують слимаків.
* «[[Війна світів (фільм, 1953)|Війна світів]]» (1953)&nbsp;— марсіани в фільмі користуються літаючими апаратами замість триног. Також відрізняється їхній вигляд, тут марсіани радше нагадують слимаків.
* «[[Війна світів: Наступне сторіччя]]» (1983)&nbsp;— польський фільм за мотивами, зосереджений на проблемі маніпуляцій масовою свідомістю марсіанами та земними урядами.
* «[[Війна світів: Наступне сторіччя]]» (1983)&nbsp;— польський фільм за мотивами, зосереджений на проблемі маніпуляцій масовою свідомістю марсіанами та земними урядами.
* «[[Війна Світів Герберта Уеллса (фільм, Тімоті Хайнс)|Війна світів Герберта Веллса]]» (2005) Тімоті Хайнса
* «[[Війна Світів Герберта Уеллса (фільм, Тімоті Хайнс)|Війна світів Герберта Веллса]]» (2005) Тімоті Гайнса
* «[[Війна світів (фільм, 2005)|Війна світів]]» (2005) Стівена Спілберга&nbsp;— адаптація, де події відбуваються в сучасності.
* «[[Війна світів (фільм, 2005)|Війна світів]]» (2005) Стівена Спілберга&nbsp;— адаптація, де події відбуваються в сучасності.
* «[[Війна світів 2: Наступна хвиля]]» (2008)
* «[[Війна світів 2: Наступна хвиля]]» (2008)

Версія за 19:51, 26 квітня 2023

«Війна світів»
Репринт в журналі "Amazing Stories" 1927 року
Автор Герберт Велз
Назва мовою оригіналу The War of the Worlds
Країна Велика Британія
Мова англійська мова
Тема вторгнення інопланетян і колоніалізм
Жанр наукова фантастика
Місце Англія
Видавництво Heinemann
Видано 1898
Видано українською Дмитро Паламарчук, Микола Іванов (1977)
Володимир Хорошенко (2007)
Попередній твір Невидимець
Наступний твір Сплячий прокидається, Завоювання Едісоном Марса і Винищувачі з Марсаd
У «Гутенберзі» 36

«Війна світів» (англ. The War of the Worlds) — фантастичний роман англійського письменника Герберта Велза. Написаний у 1897 році, був виданий в квітні того ж року в журналі «Pearson's magazine» і в лютому 1898 року окремою книгою.

Роман описує вторгнення інопланетних прибульців (марсіан, марсіян в перекладі 1977 року) на Землю та марні спроби протистояти їм, що отримує, однак, несподіваний розв'язок. Сюжет роману був підказаний братом письменника — йому й присвячена «Війна світів».

Українською роман переклалали Григорій Піддубний (1921, 2-е вид. 1929), Дмитро Паламарчук (1967, 2-е вид. 1977)[1], Володимир Хорошенко (2007)[2].

Сюжет

Напад марсіанських крокуючих машин

Книга перша: Прибуття марсіян

Оповідання ведеться від першої особи безіменного головного героя, жителя вікторіанської Англії початку XX-го століття. Він починає свою розповідь словами про спостереження на Марсі дивних сяйв, які вперше було зафіксовано у 1894 році. За 6 років, під час протистояння Марса і Землі, астрономи помітили викиди розжареного газу на Марсі, але були не в змозі їх пояснити. Оповідач з відомим астрономом Оджилві на власні очі змогли побачити нові викиди в телескоп.

Згодом в околицях Лондона відбулося падіння об'єктів, які більшість сприйняла за метеорити. Оджилві, прибувши на місце падіння, виявив, що метеорити мають циліндричну форму і спробував їх відкрити, одначе спроби виявилися безуспішними. Новини швидко рознеслися, наступного ранку циліндр спробували відкопати з кратера, а ввечері він сам почав відкриватися. Поява з об'єкта істоти, схожої на великого восьминога, розлякала юрбу навколо. Тепловий промінь з циліндра спалив найближчих людей, а оповідач зміг втекти і дістатися додому. Новину про напад марсіян, однак, багатьма було сприйнято за вигадку, а тим часом марсіяни проводили якесь будівництво в кратері. Скоро впав і другий циліндр.

Біля місця проживання оповідача з дружиною почалася військова операція. Вони втекли до сусіднього міста, дорогою спостерігаючи випалену марсіянами землю. Від вцілілого солдата-артилериста оповідач дізнався про численні втрати армії. Він задумав покинути Англію з дружиною, але із солдатом опиняється недалеко від місця, де марсіяни застосовують свої кроківні триноги — бойові машини, озброєні тепловими променями. Армії вдалося дати відсіч і триноги відступили.

Оповідач прибув до Лондона до брата. Там він довідався про втрати землян через нову зброю марсіян — отруйний чорний газ. Уряд Лондона віддав наказ покидати місто всім жителям. Оповідач зумів втекти з охопленого панікою міста разом з братом. Потоки втікачів посунули на схід до Сауеенда, Шуберінеса, і на південь до Діла й Бродстера. Прикривати відбуття мирного населення Темзою було прислано міноносець «Дитя грому», який знищив дві прибулі триноги марсіян.

Книга друга: Земля в марсіянському ярмі

Вигляд марсіанських завойовників

Оповідач сховався у погребі зі священиком, спостерігаючи нашестя марсіян поруч. В той час впав вже п'ятий циліндр, навколо якого стали рухатися подібні на крабів механізми. Вдалося розгледіти, як харчуються марсіяни — вони викачують з людей кров і вприскують її собі у вени, а також що вони розмножуються брунькуванням. Оповідач зауважує, що один письменник описав людей майбутнього схожими на марсіян — з великими мізками і слабкими кінцівками, здатними лише керувати машинами. Навколо місць висадки швидко розросталася марсіянська червона трава.

Врешті сховок знайшли марсіяни і забрали священика. Оповідач ледве уникнув такої ж долі, щупальця марсіянських машин не дістали його. На третій тиждень переховування до сховку став дряпатися собака. Оповідач зважився вийти назовні та не знайшов поряд жодних марсіян.

Оповідач дістався безлюдними землями до Путні-Хілу, де зустрів знайомого артилериста, якому вдалося переховатися від марсіян у каналізації. Обговоривши плани зі збереження людських знань і боротьби із загарбниками, він дійшов до зруйнованого Лондона. В кратері він виявив мертвих марсіян, які не змогли протистояти земним хворобам. Як з'ясувалося, всі марсіяни декілька днів тому загинули. Оповідач повернувся у свій дім, де застав живих брата і дружину.

По відновленню Англії, в епілозі, він аналізує результати вивчення марсіян та їхніх технологій і можливість нового вторгнення під час наступного протистояння планет. Але, підбиваючи підсумок, зазначає, що горизонти людського пізнання тепер сильно розширилися, а наступного разу людство готове дати миттєву відсіч.

Історія написання та видання

У 1895 році Велз уже був визнаним письменником, одружився зі своєю другою дружиною, Кетрін Роббінс, і вони переїхали до міста Вокінг у Сурреї. Там Герберт проводив ранок, гуляючи або їздячи на велосипеді околицями, а після обіду писав. Оригінальна ідея «Війни світів» виникла у його брата під час однієї з таких прогулянок, коли він розмірковував про те, що було б, якби інопланетні істоти з'явилися серед краєвиду та почали атакувати його мешканців[3]. Значна частина «Війни світів» відбувається навколо Вокінгу та його околиць[4]. Такі персонажі, як артилерист, священик та брат-студента-медика засновані на знайомих письменника з Вокінгу та Суррею[5]. Велз ніколи не був на війні і черпав ідеї для власного твору з попередніх творів про загарбання Британії ворогами[6].

Тема вторгнення ворогів до Великої Британії відома в белетристиці з 1871 року. Фундаментальною роботою стала книга «Битва біля Доркіну» (1871) Джорджа Томкінса Чесні. Вона описує раптовий напад Німеччини з висадкою на південному узбережжі Англії та знищенням Королівського флоту, що призводить до розпаду Британської імперії. Книга критикувала залежність Британії від колоній і була настільки популярною, що її перевидали через місяць після першої публікації у вигляді брошури, яка розійшлася тиражем у 80 000 примірників. У наступних художніх творах загарбниками поставали німці в 1870-х, а пізніше французи, відповідно до змін у міжнародній політиці[7][8]. "Війна світів" стала першим твором, який представив загарбниками інопланетян[9].

Спосіб подорожі марсіан, у снарядах, запущених з гармат, відповідає поширеному в XIX ст. уявленню про космічні подорожі. Його також використовував Жуль Верн у книзі «Із Землі на Місяць». За сучасними уявленнями, такий спосіб подорожей нераціональний, оскільки траєкторію снаряда складно коригувати, а постріл ним убив би пасажирів[10].

Оповідач у романі посилається на публікацію 1893 року, де описано припущення, що еволюція людського мозку може випередити розвиток тіла, і людина майбутнього стане кволою істотою, чиє тіло придатне лише для керування машинами. Ця праця, ймовірно, є «Людиною мільйонного року», яку сам Велз опублікував у "The Pall Mall Gazette" 6 листопада 1893 року[11][12].

«Війна світів» була вперше опублікована частинами в Сполученому Королівстві в журналі "Pearson" у квітні-грудні 1897 року[13]. Велзу заплатили 200 фунтів стерлінгів, але редакція журналу вимагала повідомити фінал, перш ніж опублікувати роман[14]. Окремою книгою роман уперше був опублікований Вільямом Гайнеманом (з лондонського видавництва "Heinemann") у 1898 році[15].

Адаптації

Пам'ятник «вторгненню» в Вокінгу

Радіопостановки

  • Радіопостановка (1938) Орсона Веллса, перша частина якої була стилізована під «репортаж у прямому ефірі» про вторгнення марсіан. Відома тим, що викликала паніку в ряді районів США.
  • Радіопостановка (1949) в столиці Еквадору викликала паніку серед жителів, а пізніше погром радіостанції, що призвело до загибелі 6-и осіб.

Фільми

Телебачення

Музика

Див. також

Примітки

  1. Війна світів. knugoman.org.ua. Архів оригіналу за 23 червня 2016.
  2. Герберт Уеллс. Війна світів. Переклад з англійської: Володимир Хорошенко; ілюстрація палітурки: С. Лапина. Харків: Фактор. 2007. 112 стор. ISBN 978-966-312-237-4
  3. Martin, Christopher (1988). H.G. Wells. Hove: Wayland. с. 42—43. ISBN 1-85210-489-9. OCLC 17550809.
  4. Internet Archive, John (1985). H.G. Wells. Cambridge [Cambridgeshire] ; New York : Cambridge University Press. с. 23—24. ISBN 978-0-521-26026-8.
  5. Flynn, John L. (2005). War of the worlds : from Wells to Spielberg (вид. 1st ed). Owings Mills, MD.: Galactic Books. с. 12—19. ISBN 0-9769400-0-0. OCLC 62477221.
  6. Internet Archive, Frank D. (1981). The science fiction of H. G. Wells. New York : Oxford University Press. с. 134. ISBN 978-0-19-502811-9.
  7. Eby, Cecil D. (1987). The road to Armageddon : the martial spirit in English popular literature, 1870-1914. Durham: Duke University Press. с. 11—13. ISBN 0-8223-0775-8. OCLC 15652627.
  8. Internet Archive, John (1985). H.G. Wells. Cambridge [Cambridgeshire] ; New York : Cambridge University Press. с. 7. ISBN 978-0-521-26026-8.
  9. Library Genesis, Patrick (2000). Learning from other worlds : estrangement, cognition and the politics of science fiction and utopia. Liverpool : Liverpool University Press. с. 142. ISBN 978-0-85323-574-3.
  10. Meadows, A. J. (2007). The future of the universe. London: Springer. с. 5. ISBN 978-1-84628-719-0. OCLC 184955611.
  11. Haynes, R. D. (1980). H.G. Wells, discoverer of the future : the influence of science on his thought. London: Macmillan Press. с. 129—131. ISBN 0-333-27186-6. OCLC 6084857.
  12. Draper, Michael (1987). H.G. Wells. London: Macmillan. с. 51—52. ISBN 0-333-40746-6. OCLC 15163496.
  13. Yeffeth, Glenn (2005). The War of the worlds : fresh perspectives on the H.G. Wells classic. Dallas, Tex.: BenBella Books. с. 202—205. ISBN 1-932100-55-5. OCLC 57506560.
  14. Parrinder, Patrick (1972). H.G. Wells : the critical heritage. London: Routledge and Kegan Paul. ISBN 978-0-203-19647-2. OCLC 179164621.
  15. The War of the Worlds | Summary, Analysis, Characters, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 26 квітня 2023.

Посилання

Джерела