Єсипенко Данило Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єсипенко Данило Іванович
Народився 1901[1]
Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер березень 1984[1]
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 УНР
 Українська Держава
 СРСР
Діяльність воєначальник
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання  Генерал-майор
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Почесний співробітник держбезпеки

Єсипенко Данило Іванович (1901, Чернігівська губернія — березень 1984, Київ) — заступник міністра державної безпеки Української РСР, генерал-майор.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в робітничій сім'ї в селі Вишеньки Чернігівської губернії. Освіта: церковно-приходська школа, Вишеньки 1913; 3 класи вищого початкового училища, Конотоп 1916. Працював чорноробом, табельником цукрового з-ду, Вишеньки 07.16-09.20; в період воєнного комунізму — продармієць 109-го продзагону, с. Ново-Воронцовка Одеської губернії 09.20-04.21; рахівник Черешенського цукрового з-ду, Вишеньки 04.21-08.21. Потім рік був співробітником повітового політбюро ЧК в місті Кролевець ; з жовтня 1922 до квітня 1923 — червоноармієць 25 полку ГПУ.

В органах[ред. | ред. код]

  • 06.24-12.25 — співробітник окр. від. ГПУ, Ніжин;
  • 12.25-12.26 — зав. іноземним відділом адм. від. окрвиконкому, Ніжин;
  • 12.26-09.30 — співр. окр. від. ГПУ в Ніжині, Куп'янську і Лубнах;
  • співр. оперсектора ГПУ, Полтава 09.30-11.31;
  • співр. райвід. ГПУ в Харківській обл. 11.31-04.33;
  • співр. райвід. ГПУ-НКВД, Ізюм 04.33-03.35;
  • співр. УНКВС Харківської обл. 03.35-03.37;
  • з березня по серпень 1937 навчався в ЦШ НКВС СРСР;
  • пом. нач. 10 від. 3 від. ГУДБ НКВС СРСР 08.37-01.09.37;
  • пом. нач. 11 від. 3 від. ГУДБ НКВС СРСР 01.09.37-01.01.39;
  • ст. слідчий слідч. частини НКВС СРСР 01.01.39-05.08.39;
  • пом. нач. слідч. частини НКВС СРСР 05.08.39-04.09.39;
  • в спецвідрядженні в Ірані 07.10.39-01.42;
  • нач. від. 1 від. 2 упр. НКВС СРСР 01.42-05.43;
  • заст. нач. 1 від. ГУКР СМЕРШ 20.05.43-31.07.43;
  • відряджений в НКГБ 31.07.43;
  • заст. наркома-міністра ГБ УРСР 16.08.43-28.05.52;
  • нач. слідч. частини і заст. міністра ГБ УРСР 28.05.52-16.03.53;
  • нач. 5 упр. МВС УРСР 15.04.53-11.06.53;
  • нач. УМВС Харківської обл. 11.06.53-21.09.53;
  • в розпорядженні від. кадрів МВС УРСР 21.09.53-01.54.
  • Пенсіонер з лютого 1954, Київ.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954Мемориал, 2010. — ISBN 966-95519-0-0