Іллічівець (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Іллічівець» Маріуполь
емблема
Повна назва Футбольний клуб
Іллічівець Маріуполь
Коротка назва «Іллічівець»
Рік заснування 1936
Місто Маріуполь, Україна
Стадіон «Іллічівець»
Вміщує 12 680
Президент Україна Володимир Бойко
Головний тренер Україна Микола Павлов
Ліга Прем'єр-ліга
2012-13 9
Домашня
Виїзна


«Іллічі́вець» — український футбольний клуб з міста Маріуполь.

Історія[ред.ред. код]

Колишні назви[ред.ред. код]

Радянський період[ред.ред. код]

В 1936 році на маріупольському заводі ім. Ілліча була створена футбольна команда, яка 18.07.1936 провела свій перший офіційний матч у 1/64 фіналі Кубка СРСР (програла 0:5 з криворізьким Динамо). У 1938 році клуб отримав назву «Сталь».

У 1960 році команда «Авангард» (Жданов) об'єдналася з командою «Шахтар» (Рутченкове — зараз район міста Донецька), створивши команду «Азовсталь» (Жданов).

Протягом 1960-х років клуб виступав в класі «Б» і другій групі класу «А», а в наступні десятиліття в українській зоні другої ліги.

Виступи в Україні[ред.ред. код]

Перший чемпіонат незалежної України «Азовець» провів у першій лізі, але зайняв 11 місце і вилетів у другу лігу, де впродовж наступних двох сезонів був її середняком.

Влітку 1995 року «Азовець» об'єднався з одним із лідерів другої ліги — командою «Динамо» (Луганськ). 3 квітня 1996 року команда змінила назву на «Металург» і вже під цією назвою в першому ж сезоні об'єднаній команді вдалося зайняти перше місце і вийти до першої ліги.

В першій лізі команда несподівано легко зайняла третє місце і вперше в своїй історії вийшла до еліти українського футболу.

Перший сезон в вищій лізі команда провела не дуже вдало, зайнявши 12 місце і відірвавшись від зони вильоту лише на одне очко, проте після цього команда стала незмінно займати місця в верхній половині таблиці, а сезон 2000—01 взагалі став кращим в історії клубу — «Металург» зайняв четверте місце в чемпіонаті і дійшов до півфіналу кубка України.

17 грудня 2002 року команда змінила назву на «Іллічівець» в честь генерального спонсора — ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Незважаючи на зміну назви, команда трохи погіршила результати, знову перемістившись в середину таблиці.

У сезоні 2004—05 команда знову нагадала про себе, зайнявши п'яте місце і за рейтингом Fair Play УЄФА вперше в своїй історії потрапила в єврокубки, зігравши у Кубку УЄФА. Там в першому кваліфікаційному раунді маріупольці обіграли вірменський «Бананц» (2-0, 2-0), але в другому поступилися австрійській «Аустрії» (0-0, 0-3).

Наступного сезону команда продовжила вдалі виступи, повторивши свій найкращий результат у сезоні — четверте місце в чемпіонаті і півфінал кубка України.

У сезоні 2006—07, після двох сезонів вдалих виступів, команда несподівано вилетіла до першої ліги, але наступного сезону посіла там перше місце і повернулась в елітний дивізіон.

З того часу команда в Прем'єр-лізі стала займати місця в нижній частині таблиці, кожного сезону борючись за виживання. Так в першому сезоні після повернення команда змогла забезпечити прописку лише після 30-го туру чемпіонату, у якому доля «Іллічівця» повинна була вирішитись на стадіоні «Україна» у львівському дербі «Карпат» і ФК «Львів». Маріупольцям була необхідна лише поразка «городян». У драматичному протистоянні (Григорій Баранець не забив пенальті) «синьо-золоті» поступились 1:2 і за результатами сезону саме вони повернулися до першої ліги, адже «Іллічівець» випередив львів'ян за кількістю перемог (якби кращого визначили за різницею м'ячів, то маріупольці покинули б Прем'єр-лігу).

Через рік доля «Іллічівця» знову вирішувалась в останньому турі — маріупольська команда посідала 15-те місце, відстаючи від ПФК «Севастополь», що знаходився на рятівному 14 місці на одне очко. «Севастополь» приймав «Таврію», а «Іллічівець» — «Динамо». «Іллічівець», поступаючись по ходу гри 0:2, здобув вольову перемогу з рахунком, в той час як «Севастополь» поступився 0:1. Таким чином «Іллічівець» знову зберіг прописку в еліті на наступний сезон[1].

У сезоні 2011/12 команда виступила трохи краще і в підсумку зайняла 11 місце, після чого до команди на посаду головного тренера повернувся її багаторічний тренер Микола Павлов[2].

Статистика виступів в Україні[ред.ред. код]

Кубок УЄФА[ред.ред. код]

Клуб одного разу брав участь в кубку УЄФА, але далі другого кваліфікаційного раунду не пройшов.

Сезон Стадія Суперник Матч 1 Матч 2 Загальний рахунок
2004/2005 1 квал. Вірменія «Бананц» 2:0 2:0 4:0
2 квал. Австрія «Аустрія» 0:0 0:3 0:3

Склад команди[ред.ред. код]

Дані станом на 1 квітня 2014 року[3]
Позиція Гравець
1 Україна ВР Євген Гальчук
2 Україна ПЗ Олексій Полянський
3 Україна ЗХ Олександр Чижов
4 Україна ПЗ Олексій Довгий
7 Україна ЗХ Сергій Шевчук
8 Україна ПЗ Андрій Тотовицький
9 Україна ПЗ Андрій Оберемко
12 Україна ВР Рустам Худжамов
13 Україна ЗХ Сергій Яворський
14 Україна НП Руслан Кисіль
16 Україна НП Олександр Мандзюк
17 Україна ПЗ Віталій Федотов
18 Україна ЗХ Сергій Гаращенков
20 Україна ПЗ Вячеслав Чурко
Позиція Гравець
22 Україна НП Олександр Філіппов
24 Україна ПЗ Костянтин Кравченко
25 Україна ПЗ Віталій Віценець
27 Україна ПЗ Владислав Лупашко
61 Україна ПЗ Дмитро Мишньов
32 Україна ЗХ Микола Іщенко
35 Україна ВР Олександр Чурілов
39 Україна НП Владислав Кулач
44 Україна ЗХ Іван Ордець
77 Україна ЗХ Артем Путівцев
87 Україна ВР Ярослав Хоменко
91 Україна ЗХ Богдан Бутко
93 Україна ЗХ Іван Цюпа
95 Україна ПЗ Ігор Калінін

Закріплені номери[ред.ред. код]

Молодіжні команди[ред.ред. код]

Команда U-21:

Дані станом на 1 квітня 2014 року[4]
Позиція Гравець
Україна ВР Орест Будюк
Україна ВР Максим Вершинін
Україна ЗХ Богдан Суходуб
Україна ЗХ Леван Махарадзе
Україна ЗХ Артем Терєхов
Україна ЗХ Родіон Будченко
Україна ПЗ Сергій Приходько
Позиція Гравець
Україна ПЗ Іван Янаков
Україна ПЗ Дмитро Харчинський
Україна ПЗ Володимир Ушаков
Україна ПЗ Олександр Лучик
99 Грузія ПЗ Давид Таргамадзе
Україна НП Роман Лівінський
Україна НП Тимур Закіряєв

Команда U-19:

Дані станом на 1 квітня 2014 року[5]
Позиція Гравець
Україна ВР Ігор Яхно
Україна ВР Максим Сурмій
Україна ВР Олег Карнаух
Україна ЗХ Олександр Корніюк
Україна ЗХ Олександр Котов
Україна ЗХ Зураб Очигава
Україна ЗХ Дмитро Савін
Україна ЗХ Олександр Дехтяренко
Україна ЗХ Вадим Терехін
Україна ЗХ Павло Ненько
Україна ПЗ Сергій Гапоненко
Україна ПЗ Дмитро Зубков
Україна ПЗ Олексій Фатьянов
Позиція Гравець
Україна ПЗ Василь Пастух
Україна ПЗ Дмитро Харчинський
Україна ПЗ Ігор Биковський
Україна ПЗ Владислав Кондрашев
Україна ПЗ Дмитро Прихна
Україна ПЗ Дмитро Чудновець
Україна ПЗ Владислав Росляков
Україна ПЗ Артем Ковтун
Україна ПЗ Андрій Домбровський
Україна НП Денис Островерх
Україна НП Артем Меркушов
Україна НП Микола Ковталюк
Україна НП Ілля Ексер

Відомі гравці[ред.ред. код]

У списку подані гравці, що виступали за національну збірну своєї країни.

Україна
Легіонери

Докладніше: Категорія:Футболісти «Іллічівця»

Тренери[ред.ред. код]

Микола Павлов — нинішній головний тренер «Іллічівця»
 

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У сезоні 2010/11 «Іллічівець» став автором антирекорду чемпіонатів України — поступився у виїзному матчі київському «Динамо» з рахунком 0:9[6].
  • У сезоні 2011/12 у заявці «Іллічівця» був 21 гравець, що грав за маріупольців на правах оренди[7]. Більшість з них — молоді гравці з донецького «Шахтаря».

Попередні емблеми клубу[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]