Індоарійські мови
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 22 березня 2013.
| Індоарійські мови | |
|---|---|
 Поширення індоарійських мов в якості рідної мови. Урду не включена через те, що це переважно лінгва-франка і не є основною у більшості районів поширення. Також за межами мапи циганська мова, що не домінує на жодній території. |
|
| Поширена в: | Бангладеш, Бутан, Індія, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка, інші держави |
| Носії: | 900 млн. — 1 млрд. |
| Класифікація: | Індоєвропейська сім'я
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | inc |
Індоарійські мови — гілка індоєвропейських, підгрупа індоіранських мов. За даними SIL International станом на 2005 рік нараховувалося 209 мов групи, з яких найбільшими за числом носіїв були хінді і урду (540 млн.), бенгалі (260 млн.), панджабі (100 млн.), маратхі (90 млн.), гуджараті (45 млн.), непалі (40 млн.), орія (30 млн.), сіндхі (20 млн.), сіргала (16 млн.), сарайкі (14 млн.) і ассамська (14 млн.), з повним числом носіїв від 900 млн. до 1 млрд.
 |
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
